Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №725/4644/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/4644/25

Провадження № 2/727/2458/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-9723898 від 15.04.2024 у розмірі 17 563,20 грн, з яких: 6 300,00 грн – заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням комісії за надання кредиту), 11 263,20 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, а також просило стягнути судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі – ТОВ «Макс Кредит», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено договір кредитної лінії № 00-9723898, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,47 % на добу (пільгова ставка 0,25 % на добу протягом перших 15 днів користування кредитом за умови своєчасної сплати) та комісії за надання кредиту в розмірі 300,00 грн (5 % від суми кредиту). Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача 15.04.2024, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта та інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» про перерахування коштів. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у визначений договором строк не виконала.

21.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до боржників, включених до реєстру боржників, у тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9723898. Позивач не заявляє до стягнення передбачені договором штрафні санкції у розмірі 3 000,00 грн, обмеживши позовні вимоги сумою заборгованості за тілом кредиту та процентами, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив у встановлений судом строк та на час ухвалення рішення суду не подала, заперечень проти позову, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, або доказів виконання зобов`язання суду не надала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

30.05.2025 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулося з цим позовом до Чернівецького районного суду м. Чернівців, за результатами розгляду якого заочним рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівців від 13.11.2025 позов задоволено в повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 563,20 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

15.12.2025 року представник відповідача – адвокат Редька М.Г. – звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на неналежне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, унаслідок чого вона була позбавлена можливості подати відзив і докази на заперечення позову. Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 24.12.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 12.01.2026.

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 12.01.2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 13.11.2025 року у справі № 725/4644/25 скасовано на підставі статті 288 ЦПК України у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача про судове засідання, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

У подальшому, з огляду на встановлення судом, що місце проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ) територіально відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Чернівців, справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу роз`яснено право та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою її зареєстрованого місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, наявним у матеріалах справи. Поштове відправлення повернулося до суду не врученим, з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх зареєстрованого місця проживання чи перебування. Згідно з частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою, повідомленою суду. З урахуванням наведеного, а також того, що судова кореспонденція направлялася відповідачу за належною, підтвердженою матеріалами справи адресою, суд вважає відповідача належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, зміст позовних вимог та право подання відзиву, а тому визнає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

15 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (код ЄДРПОУ 42806643) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 00-9723898, згідно з яким відповідачу надано кредит у сумі 6 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності: строк кредитування – 360 днів; процентна ставка – 2,47 % на добу (пільгова ставка 0,25 % на добу протягом перших 15 днів користування кредитом за умови своєчасного погашення); комісія за надання кредиту – 300,00 грн (5 % від суми кредиту). Договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «79144», направленим на номер телефону +380962736036 о 21:57:09 15.04.2024, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта, виданою ТОВ «Макс Кредит».

Видачу кредитних коштів підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн», згідно з якою 15.04.2024 о 21:58:10 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 (АТ КБ «ПриватБанк») зараховано кошти у сумі 6 000,00 грн (транзакція № 41320-74895-32144).

Відповідно до виписки з особового рахунка відповідача за кредитним договором № 00-9723898 та розрахунку заборгованості, підготовленого первісним кредитором, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 20 563,20 грн, з яких: 6 300,00 грн – заборгованість за тілом кредиту (6 000,00 грн основної суми та 300,00 грн комісії за надання кредиту), 11 263,20 грн – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 3 000,00 грн – штрафні санкції згідно з умовами договору. Позивач штрафні санкції у розмірі 3 000,00 грн до стягнення не заявляє, обмеживши предмет позову сумою 17 563,20 грн (6 300,00 грн тіла кредиту та 11 263,20 грн процентів).

Перевіряючи заявлений розмір заборгованості на відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (доповнена Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», чинним з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 1 відсотка. Пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено перехідний період тривалістю 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 22.04.2024) – 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 23.04.2024 по 20.08.2024) – 1,5 %; а з 21.08.2024 діє постійний граничний розмір – 1 %, встановлений пунктом 5 статті 8 цього Закону.

Кредитний договір № 00-9723898 укладено 15.04.2024 із договірною процентною ставкою 2,47 % на добу, а розрахунок заборгованості, наданий первісним кредитором і покладений позивачем в основу позовних вимог, визначає заборгованість за процентами у розмірі 11 263,20 грн, що відповідає нарахуванню за вказаною договірною ставкою протягом 76 днів (з 16.04.2024 по 30.06.2024) без урахування наведених вище граничних розмірів денної процентної ставки, чинних у відповідні періоди.

Оскільки період нарахування процентів (16.04.2024–30.06.2024) повністю припадає на перехідний період, встановлений пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд, застосовуючи наведені вище імперативні норми законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг незалежно від того, чи посилався на них відповідач, здійснює власний розрахунок процентів з урахуванням чинних у відповідні періоди граничних розмірів денної процентної ставки: за період з 16.04.2024 по 22.04.2024 (7 днів), протягом якого діяв граничний розмір денної ставки 2,5 % і договірна ставка 2,47 % його не перевищувала, – 6 000,00 грн х 2,47 % х 7 днів = 1 037,40 грн; за період з 23.04.2024 по 30.06.2024 (69 днів), протягом якого діяв граничний розмір денної ставки 1,5 %, який договірна ставка 2,47 % перевищувала, а тому нарахування за цей період здійснюється судом за граничною ставкою 1,5 %, – 6 000,00 грн х 1,5 % х 69 днів = 6 210,00 грн.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про споживче кредитування, становить 7 247,40 грн (1 037,40 грн + 6 210,00 грн), тоді як позивачем заявлено до стягнення 11 263,20 грн, тобто на 4 015,80 грн більше від дозволеного законом розміру. У частині стягнення процентів понад 7 247,40 грн позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що суперечать імперативним нормам законодавства про споживче кредитування.

З урахуванням проведеного судом перерахунку сукупна вартість кредиту (проценти та комісія) становить 7 547,40 грн (7 247,40 грн + 300,00 грн), що не перевищує подвійного розміру суми наданого кредиту (6 000,00 грн х 2 = 12 000,00 грн), встановленого частиною першою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо загальної вартості споживчого кредиту.

Судом встановлено, що відповідач кредитні кошти отримала, проте у визначений договором строк кредит і нараховані проценти та комісію не повернула. Доказів повернення заборгованості (повністю або частково) матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор, код ЄДРПОУ 42986956) укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром боржників, а фактор сплатив клієнту суму фінансування. Відповідно до акта приймання-передачі від 21.10.2024 до реєстру боржників включено 6 187 боржників на загальну суму заборгованості 116 613 248,41 грн, включно з правом вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9723898. Оплатність та реальність факторингової операції підтверджуються платіжними інструкціями АТ «Таскомбанк» № 13 від 25.10.2024 на суму 1 000 000,00 грн, № 14 від 30.10.2024 на суму 210 000,00 грн, № 15 від 31.10.2024 на суму 300 000,00 грн та № 16 від 31.10.2024 на суму 1 253 650,33 грн, що в сукупності відповідає сумі фінансування, погодженій сторонами у договорі факторингу.

За таких обставин суд доходить висновку, що право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9723898 від 15.04.2024 перейшло від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 відповідно до статей 512, 514, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, а тому позивач є належним кредитором (стягувачем) у спірних правовідносинах.

Отже, суд встановив, що відповідач порушила взяте на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів і комісії, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню з урахуванням наведеного вище перерахунку процентів відповідно до вимог законодавства про споживче кредитування, становить 13 547,40 грн (6 300,00 грн тіла кредиту та 7 247,40 грн процентів), доказів іншого суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до статей 5–7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до правочину, укладеного у письмовій формі. З урахуванням встановлених судом обставин щодо направлення відповідачу одноразового ідентифікатора на її номер телефону і його використання для підписання договору, суд вважає кредитний договір № 00-9723898 від 15.04.2024 укладеним у належній (письмовій) формі та таким, що відповідає вимогам статей 638, 639 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1049 ЦК України, частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути кредитодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Частиною першою статті 610, частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором, і таке невиконання є порушенням зобов`язання.

Суд враховує вимоги статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження загальної вартості споживчого кредиту та зазначає, що заявлена до стягнення сума процентів і комісії (11 563,20 грн) не перевищує подвійного розміру суми наданого кредиту, а позивач самостійно обмежив позовні вимоги, не заявивши до стягнення передбачені договором штрафні санкції у розмірі 3 000,00 грн, що узгоджується з принципом добросовісності здійснення цивільних прав (частина третя статті 13 ЦК України).

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану») у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язання за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Оскільки прострочення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 00-9723898 від 15.04.2024 відбулося та триває в період дії в Україні воєнного стану, нарахування штрафних санкцій (пені) за таке прострочення в цей період є таким, що суперечить наведеним положенням закону, а тому вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 000,00 грн, навіть якби вони були заявлені позивачем до стягнення, задоволенню не підлягали б і в цій частині позовних вимог слід було б відмовити. Правомірність незаявлення позивачем цих сум до стягнення таким чином додатково підтверджується наведеними нормами закону.

Оскільки судом встановлено факт видачі відповідачу кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн та факт невиконання відповідачем у визначений договором строк зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту (300,00 грн), а розмір заборгованості за тілом кредиту і комісією підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами і відповідачем не спростований, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 13 547,40 грн (6 300,00 грн тіла кредиту та 7 247,40 грн процентів, розрахованих судом з урахуванням граничних розмірів денної процентної ставки, встановлених пунктом 5 статті 8 та пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів у розмірі 4 015,80 грн, що перевищує дозволений законом розмір, слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512, статтею 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Судом встановлено, що право вимоги до відповідача перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, а отже позивач є особою, уповноваженою на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач доказів виконання зобов`язання за кредитним договором, доказів на спростування розміру заборгованості або заперечень проти позову суду не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 00-9723898 від 15.04.2024 у розмірі 13 547,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення заборгованості задоволено частково – у розмірі 13 547,40 грн із заявлених 17 563,20 грн, що становить 77,14 % (13 547,40 грн / 17 563,20 грн х 100 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 868,52 грн (2 422,40 грн х 13 547,40 грн / 17 563,20 грн), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією про сплату судового збору, наявною в матеріалах справи. У задоволенні решти вимог щодо відшкодування судового збору суд відмовляє.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.04.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02, а додатковою угодою № 14 від 07.04.2025 до нього узгоджено надання правничої допомоги позивачу щодо стягнення заборгованості з групи боржників, до якої включено й відповідача. Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 щодо цієї справи адвокатом надано послуги на загальну суму 7 000,00 грн, а саме: вивчення матеріалів справи – 2 год. (1 000,00 грн), складення адвокатського запиту – 1 год. (500,00 грн), складення клопотання про витребування доказів – 1 год. (500,00 грн), складення позовної заяви – 2 год. (5 000,00 грн).

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Зазначені критерії підлягають застосуванню судом незалежно від того, чи подавала протилежна сторона відповідне клопотання про зменшення таких витрат, оскільки встановлення співмірності є складовою частиною обов`язку суду правильно розподілити судові витрати. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, за якою сторона має право на відшкодування лише тих судових витрат, які були фактично і обґрунтовано понесені та є розумними щодо їх розміру (рішення у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00; рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Оцінюючи заявлений розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує, що додатковою угодою № 14 від 07.04.2025 до договору про надання правничої допомоги адвокатське бюро надає позивачу послуги одночасно щодо значної кількості боржників за типовими кредитними договорами, укладеними за участю того самого первісного кредитора, за єдиною договірною формою та в межах спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що суттєво знижує дійсну трудомісткість підготовки процесуальних документів у кожній окремій справі цієї категорії. Зокрема, суд звертає увагу, що відповідно до затвердженої сторонами договору тарифної таблиці послуг (Додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги) вартість складення позовної заяви визначена у фіксованому розмірі 2 500,00 грн, тоді як в акті прийому-передачі наданих послуг вартість цієї самої послуги обчислена як 2 год. х 2 500,00 грн/год. = 5 000,00 грн, що є внутрішньо суперечливим та не узгоджується з погодженими сторонами розцінками цього ж договору.

За таких обставин суд вважає, що витрати на складення позовної заяви підлягають визначенню відповідно до погодженої сторонами фіксованої вартості цієї послуги – 2 500,00 грн, тоді як витрати на вивчення матеріалів справи (1 000,00 грн), складення адвокатського запиту (500,00 грн) та клопотання про витребування доказів (500,00 грн) є належно обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись критеріями розумності, співмірності та пропорційності, встановленими частиною четвертою статті 137 ЦПК України, суд вважає, що розумним, обґрунтованим і достатнім розміром витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням складності справи та дійсного обсягу необхідних дій представника позивача є сума 4 500,00 грн (2 500,00 грн + 1 000,00 грн + 500,00 грн + 500,00 грн).

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на 77,14 % заявленого розміру, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 471,08 грн (4 500,00 грн х 13 547,40 грн / 17 563,20 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 128, 133, 137, 141, 178, 258, 259, 263–265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором № 00-9723898 від 15.04.2024 у розмірі 13 547 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 1 868 грн 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 471 грн 08 коп.

У задоволенні решти позовних вимог– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Танасійчук