Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №635/2849/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2849/26

Провадження № 2/635/5014/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

представник позивача Усенко Михайло Ігорович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року у розмірі 15 602,95 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4950,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків – 10377,95 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 275,00 гривень. Крім того позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті судового збору 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 100476655, згідно з умовами якого відповідач отримав 5500,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.

Пунктом 7.1. кредитного договору № 100476655 від 10 лютого 2024 року визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт).

Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов пункту 2.1. кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.

Згідно з пунктом 3.2.6. кредитного договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

25 червня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року.

Сума заборгованості відповідача становить 15 602,95 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4950,00 гривень;

- прострочена заборгованість за сумою відсотків – 10377,95 гривень;

- прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 275,00 гривень.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів.

27 липня 2026 року на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надало до суду інформацію.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

10 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 100476655, який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 659717.

Відповідно до пункту 1.1. договору № 100476655, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно пункту 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктами 1.2.,1.3. договору № 100476655 передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5500,00 гривень. Кредит надається строком на 112 днів з 10 лютого 2024 року і складається з пільгового та поточного періодів.

Відповідно до пункту 2.1. договору № 100476655 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Пунктом 1.3.1. договору № 100476655 встановлено, що пільговий період складає 22 дні, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03 березня 2024 року (рекомендована дата платежу).

Відповідно до пункту 1.3.2. договору № 100476655 поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01 червня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з пунктом 1.5.1. договору № 100476655 комісія за надання кредиту: 275,00 гривень, яка нараховується за ставкою 5,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2. договору № 100476655 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 242,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до пункту 1.5.3. договору № 100476655 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 11385,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Пунктом 1.4. договору № 100476655 визначено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 03 березня 2024 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01 червня 2024 року.

Відповідно до пункту 2.3.1. договору № 100476655 позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування, зокрема сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, такі: сплата комісії у розмірі 3,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні; сплата комісії у розмірі 6,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 7 днів; сплата комісії у розмірі 15,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 10 днів.

З довідки про ідентифікацію слідує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 100476655 від 10 лютого 2024 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 659717, надісланим позичальнику 10 лютого 2024 року о 13 годині 27 хвилин на номер телефону НОМЕР_2 .

ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 100476655 від 10 лютого 2024 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать дані платіжного доручення 82550547 від 10 лютого 2024 року про перерахування кредитних коштів в розмірі 5500,00 гривень ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_1 .

З відповіді АТ «Універсал Банк» на ухвалу суду про витребування доказів судом встановлено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» емітована банківська картка № НОМЕР_3 , на яку за період з 10 лютого 2024 року по 17 лютого 2024 року було зараховано кошти у розмірі 5500,00 гривень.

Згідно з наданими позивачем відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року, складеними ТОВ «Мілоан», відповідачем 26 березня 2024 року сплачено: 550,00 гривень процентів по кредиту, 550,00 гривень по тілу кредиту, 550,00 гривень комісії за пролонгацію договору (що становить 10,00% від суми кредиту), тобто відповідно до умов договору продовжено строк кредитування на 15 днів.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору № 100476655 кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати у заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

25 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т,відповідно до умов якого кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, уклаженими між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (пункт 1.1 договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т).

25 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» було підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників від 25 червня 2024 року до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т.

Згідно платіжної інструкції № 3442 від 25 червня 2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» здійснено оплату ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року, заборгованість відповідача складає 15 602,95 гривень, з яких:

прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4950,00 гривень;

прострочена заборгованість за відсотками – 10377,95 гривень;

прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 275,00 гривень.

02 березня 2026 року ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надіслало відповідачу ОСОБА_1 письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. № 23693501/3578.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кредитний договір № 100476655 підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля).

Відповідно до пункту 7.1. договору про споживчий кредит № 100476655 цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту.

З довідки про ідентифікацію слідує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 100476655 від 10 лютого 2024 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 659717, надісланим позичальнику 10 лютого 2024 року о 13 годині 27 хвилин на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви на отримання кредиту № 100476655 (додаток № 2), яка є невід`ємною частиною договору про споживчий кредит № 100476655 від 10 лютого 2024 року, відповідачем зазначена платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту: Visa Debit Classic № НОМЕР_1 . Банк, що випустив картку: НОМЕР_4 .

Факт переказу кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» на обумовлений кредитним договором картковий рахунок відповідача у розмірі 5500,00 гривень підтверджується платіжним дорученням 82550547 від 10 лютого 2024 року про перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів в розмірі 5500,00 гривень на кредитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: «кошти згідно договору 100476655».

Крім того, факт надходження 10 лютого 2024 року коштів у розмірі 5500,00 гривень на рахунок відповідача підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» на ухвалу суду про витребування доказів, відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 у АТ «Універсал Банк» емітована банківська картка № НОМЕР_3 , на яку за період з 10 лютого 2024 року по 17 лютого 2024 року було зараховано кошти у розмірі 5500,00 гривень.

Відповідач жодним чином не спростував факт укладення кредитного договору № 100476655 від 10 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , і надходження коштів на банківський кредитний рахунок № НОМЕР_1 .

Як слідує зі змісту відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором та випискою з особового рахунку № НОМЕР_5 від 10 лютого 2024 року відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не здійснював оплату на погашення заборгованості, чим порушив умови кредитного договору.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт правонаступництва за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право кредитора за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів, процентів та комісії матеріали справи не містять, суд висновує про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4950,00 гривень та заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 275,00 гривень.

Щодо стягнення простроченої заборгованості за сумою відсотків, суд зазначає таке

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просило також стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за сумою відсотків за період кредитування за договором про споживчий кредит № 100476655 від 10 лютого 2024 року в розмірі 10377,95 гривень. При цьому, позивач виходив із встановленої договором стандартної процентної ставки 2,30% на день за період з 04 березня 2024 року по 26 березня 2024 року, та за період з 11 квітня 2024 року по 16 червня 2024 року; водночас за період з 10 лютого 2024 року по 03 березня 2024 року та, враховуючи пролонгацію строку кредитування відповідачем шляхом сплати комісії, за період з 27 березня 2024 року по 10 квітня 2024 року розрахунок заборгованості за відсотками здійснювався за ставкою 0,20% на день.

Перевіривши правильність розрахунку, який наданий відповідачем, суд наводить власний розрахунок з огляду на таке.

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит № 100476655 був укладений 10 лютого 2024 року, за яким відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 5500,00 гривень.

Після сплати відповідачем 26 березня 2024 року заборгованості 550,00 гривень по тілу кредиту, заборгованість фактичного залишку кредиту, на яку в подальшому нараховувались відсотки становила 4950,00 гривень.

У пункті 1.5.3. договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

22 листопада 2023 року було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ.

Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

Враховуючи, що договір про споживчий кредит № 100476655 було укладено 10 лютого 2024 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відтак за період з 23 квітня 2024 року по 16 червня 2024 року проценти за користування повинні були нараховуватись у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» з розрахунку денної відсоткової ставки розміром 1,5 % (74,25 гривень на день (4950 гривень х 1,5%)), що за 55 днів (з 23 квітня 2024 року по 16 червня 2024 року) становить 4083,75 гривень.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року, заборгованість відповідача за відсотками складає 10377,95 гривень.

Водночас за зазначений період позивач здійснив нарахування відсотків за користування кредитом за денною процентною ставкою в розмірі 2,30% (113,85 гривень на день (4950 гривень х 2,30%)), що за 55 днів (з 23 квітня 2024 року по 16 червня 2024 року) становить 6261,75 гривень.

Відтак, за період кредитування за кредитним договором № 100476655 прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_1 по процентам становить 8199,95 гривень (10377,95 гривень – 6261,75 гривень + 4083,75 гривень), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4950,00 гривень, заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 275,00 гривень та за процентами у розмірі 8199,95 гривень, всього – 13424,95 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., акт № Д/19223 наданих послуг правничої допомоги від 09 березня 2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає фіксовану суму 8000,00 гривень. Відповідно до детального опису наданих послуг до акту № Д/19223 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року адвокатом були надані такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.

За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги № 0107.

До суду надано акт № Д/19223 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, в якому зазначено фіксовану суму послуг з надання правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом складає 8000,00 гривень.

Згідно з детальним описом наданих послуг до акту № Д/19223 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року були надані такі юридичні послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 8000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин. Судовий розгляд відбувався за відсутності сторін.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 8000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, разом з тим суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 13424,95 гривень, що становить 86,04% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3441,60 гривень (4000,00 х 86,04%).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 18522 від 19 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 15602,95 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 13424,95 гривень, що становить 86,04% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2290,73 гривень (2662,40 х 86,04%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 100476655 від 10 лютого 2024 року у розмірі 13424 (тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 95 (дев`яносто п`ять) копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 8199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень (дев`яносто п`ять) копійок, та заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 275 (двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2290 (дві тисячі двісті дев`яносто) гривень 73 (сімдесят три) копійки та витрати на правничу допомогу в сумі 3441(три тисячі чотириста сорок одна) гривня 60 (шістдесят) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко