Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №643/23343/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/23343/25

Провадження № 3/643/128/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545041 від 19.12.2025, водій ОСОБА_1 19.12.2025 об 11 год. 33 хв. у м. Харкові на просп. Ювілейному, 57/106 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 відмовився. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» (м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А), проте своїми діями уникав процедури огляду, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 2990, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, надав пояснення щодо обставин зупинки транспортного засобу та подальшого проходження огляду на стан сп`яніння. Детально позицію щодо невинуватості ОСОБА_1 висловив його адвокат Смілянський Я.Г., який подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях свого підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування зазначеного клопотання захисник послався на таке.

ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише не погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, натомість висловив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я, добровільно проїхав до КНП ХОР «ОКНЛ» та був оглянутий лікарем.

У закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було запропоновано здати виключно сечу та кров. Здати сечу він не зміг у зв`язку з відсутністю фізіологічної потреби, що не залежало від його волі, а від здачі крові відмовився, посилаючись на антисанітарні умови у приміщенні, в якому проводився огляд.

Водночас, відповідно до п. 11 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, тоді як кров, за приписами п. 12 цього ж розділу Інструкції, може використовуватися лише тоді, коли в обстежуваної особи неможливо взяти зазначені зразки біологічних середовищ. Попри це, альтернативних способів відібрання біологічного матеріалу ОСОБА_1 не пропонували, чим порушено встановлений порядок проведення огляду.

Крім того, захисник зазначив, що зафіксовані у протоколі та акті огляду ознаки алкогольного сп`яніння фактично були відсутні, що, на його переконання, підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Також просив врахувати; що у висновку щодо результатів медичного огляду зазначено час огляду 12 год. 30 хв., тоді як до кабінету лікаря ОСОБА_1 зайшов лише о 12 год. 36 хв. 40 с.

На підтвердження своїх доводів захисник просив долучити до матеріалів справи відповідь Міністерства охорони здоров`я України на адвокатський запит від 31.03.2026 та висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 753-2025, складений ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» за заявою ОСОБА_1 від 19.12.2025, за результатами якого при судово-токсикологічному дослідженні сечі ОСОБА_1 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти, барбітурати, морфін, кодеїн, опій, кокаїн, ефедрон, промедол не виявлені. Зазначене клопотання судом задоволено, а надані документи долучено до матеріалів справи та досліджено.

Також захисником заявлено клопотання про виклик та допит як свідка лікаря (фельдшера)

КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_2 , яка проводила огляд ОСОБА_1 19.12.2025, з метою встановлення факту порушення нею Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015.

Вирішуючи клопотання захисника про виклик та допит як свідка лікаря (фельдшера)

ОСОБА_2 , суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Зі змісту заявленого клопотання вбачається, що допит лікаря (фельдшера) ОСОБА_2 пов`язується стороною захисту не зі з`ясуванням фактичних обставин події, а зі встановленням факту порушення нею Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015.

Водночас питання щодо процедури проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема щодо видів біологічних зразків, на підставі яких установлюється стан сп`яніння, та послідовності їх відібрання, є правовим питанням, яке вирішується судом шляхом застосування відповідних норм права і не потребує допиту свідка. Оцінка дотримання встановленої процедури належить до виключної компетенції суду та не може підмінюватися показаннями особи, яка таку процедуру проводила.

Фактичні ж обставини проведення огляду, у тому числі відомості про те, які саме біологічні зразки пропонувалися ОСОБА_1 , установлені судом на підставі досліджених письмових доказів та відеозаписів, зміст яких є достатнім для вирішення справи по суті та додаткового з`ясування шляхом допиту свідка не потребує.

З наведених підстав у задоволенні клопотання про виклик та допит як свідка лікаря (фельдшера) ОСОБА_2 відмовлено.

У судовому засіданні досліджено матеріали справи, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції № 470166 і № 476023 та з відеореєстратора службового автомобіля.

Зі змісту досліджених доказів судом установлено такі обставини.

19.12.2025 об 11 год. 33 хв. на просп. Ювілейному, 57/106 у м. Харкові працівниками патрульної поліції зупинено транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом стороною захисту не заперечувався.

Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820.

Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, водночас висловив згоду пройти огляд у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим був направлений на огляд до КНП ХОР «ОКНЛ» (м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А), куди прибув разом із працівниками поліції.

У закладі охорони здоров`я огляд ОСОБА_1 проводила лікар (фельдшер) ОСОБА_2 , за результатами якого складено висновок № 2990 від 19.12.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 10 зазначеного висновку вказано, що заключний діагноз установити неможливо за відсутності біологічного середовища (кров, сеча), від здачі біологічного середовища (кров, сеча) обстежуваний відмовився. Аналогічні відомості наведені й у рапорті поліцейського та в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що під час огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було запропоновано здати саме сечу та кров. ОСОБА_1 повідомив, що здати сечу він не може, а від здачі крові відмовився. Будь-яких інших зразків біологічного середовища, зокрема слини чи змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, ОСОБА_1 не пропонували, і про можливість відібрання таких зразків йому не роз`яснювали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника та переглянувши відеозаписи, суддя зазначає наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР України). Положення п. 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Положення п. 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як визначено п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність установлена, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення у формі відмови є те, що особа відмовляється від проходження огляду, який пропонується їй саме відповідно до встановленого порядку. Наведене означає, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає лише за умови, що уповноваженими особами було дотримано визначену законодавством процедуру огляду, і водієві було реально забезпечено можливість пройти такий огляд у передбачений порядком спосіб.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За приписами ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським або в разі його незгоди з результатами такого огляду огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Пунктом 11 розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

При цьому, за приписами п. 12 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу.

Наведене нормативне регулювання свідчить, що законодавець установив чіткий перелік біологічних середовищ, які можуть бути предметом дослідження під час огляду в закладі охорони здоров`я (слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук), а також визначив послідовність їх відібрання, за якою кров є субсидіарним, тобто додатковим засобом дослідження, до якого вдаються лише у випадку об`єктивної неможливості відібрання будь-якого із зразків, передбачених п. 11 розділу ІІІ Інструкції.

Такий підхід не є формальністю, оскільки саме він забезпечує можливість установлення стану сп`яніння за наявності перешкод у відібранні окремих видів біологічних зразків, а також мінімізує втручання у право особи на тілесну недоторканність, адже відібрання крові, на відміну від слини чи змивів, пов`язане з порушенням цілісності шкірного покриву.

Судом установлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я не відмовлявся: він добровільно погодився на його проведення, прибув до КНП ХОР «ОКНЛ» та був оглянутий лікарем, тобто своєю поведінкою висловив готовність до проходження огляду в установленому порядку.

Водночас у ході огляду ОСОБА_1 було запропоновано здати лише два види біологічного середовища – сечу та кров. Про можливість відібрання слини або змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, тобто зразків, прямо передбачених п. 11 розділу ІІІ Інструкції, обстежуваному не повідомлялося та здати їх не пропонувалося.

Наведене підтверджується як змістом висновку № 2990 від 19.12.2025, у якому йдеться виключно про відсутність біологічного середовища «кров, сеча» та про відмову від здачі саме «крові, сечі», так і змістом рапорту поліцейського, протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Відтак, огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я не був проведений у повному обсязі та в спосіб, передбачений Інструкцією: обстежуваному не було запропоновано здати всі можливі види біологічних зразків, а натомість запропоновано здати кров за відсутності передбаченої п. 12 розділу ІІІ Інструкції умови – об`єктивної неможливості відібрання зразків, вказаних у п. 11 цього розділу.

За таких обставин заявлена ОСОБА_1 незгода здати сечу та кров не може розцінюватися як відмова від проходження огляду відповідно до встановленого порядку у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки сам огляд у встановленому порядку до кінця проведений не був, а можливість пройти його у передбачений Інструкцією спосіб обстежуваному не забезпечена.

При цьому суддя зауважує, що обов`язок дотримання процедури огляду покладається на уповноважених осіб, а обов`язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення

(ч. 2 ст. 251 КУпАП). Недоліки процедури огляду, які унеможливили встановлення стану сп`яніння водія, не можуть бути покладені в основу висновку про його винуватість.

У зв`язку з цим суддя зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні у справі «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення права на керування транспортним засобом також розглядається ЄСПЛ кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).

Згідно з «критеріями Енгеля», сформованими ЄСПЛ у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права; критерій кола адресатів; критерій мети та тяжкості наслідків. При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.

Положеннями ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Отже, недотримання встановленого порядку проведення огляду, за якого ОСОБА_1 не було запропоновано здати всі можливі види біологічних зразків, виключає можливість кваліфікації його поведінки як відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, а відтак – виключає й наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим інші доводи сторони захисту суддя відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення справи або не знайшли свого підтвердження, з таких підстав.

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суддя зазначає таке.

Виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) зафіксовані як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в рапорті поліцейського. Зазначені ознаки прямо передбачені п. 4 розділу І Інструкції та є достатньою підставою для висунення водієві вимоги пройти огляд на стан сп`яніння. Оцінка наявності таких ознак здійснюється поліцейським безпосередньо на місці події, а сама по собі незгода особи з їх наявністю не свідчить про незаконність вимоги пройти огляд. До того ж ОСОБА_1 законність такої вимоги не заперечував та висловив згоду пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Щодо доводів про розбіжність у часі проведення огляду суддя зазначає таке.

Зазначення у висновку № 2990 від 19.12.2025 часу огляду 12 год. 30 хв., за наявності на відеозаписі відомостей про те, що ОСОБА_1 зайшов до кабінету о 12 год. 36 хв. 40 с, свідчить про незначну неточність у заповненні документа, яка не спростовує ані самого факту проведення огляду, ані змісту зафіксованих у висновку відомостей. Така розбіжність не впливає на висновки суду по суті справи.

Щодо посилання захисту на висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 753-2025 суддя зазначає таке.

Зазначений висновок складений ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» за заявою самого ОСОБА_1 , поза межами процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією, і не є результатом огляду, проведеного в порядку, встановленому для виявлення у водіїв ознак сп`яніння. Крім того, відбір біологічного матеріалу за цим висновком здійснено 19.12.2025 о 14 год. 05 хв., тобто через значний проміжок часу після події, що виключає можливість беззаперечно співвіднести його результати зі станом особи на момент керування транспортним засобом.

До того ж об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від проходження огляду не пов`язана з фактичним перебуванням особи у стані сп`яніння: така відмова утворює закінчений склад правопорушення незалежно від того, чи підтвердився б у подальшому стан сп`яніння водія. З цих підстав результати проведеного за ініціативою особи дослідження не мають правового значення для кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вказаний висновок фахівця судом до уваги не береться.

Посилання захисту на постанови інших судів у справах з іншими фактичними обставинами не є обов`язковими для суду при розгляді цієї справи, оскільки кожна справа про адміністративне правопорушення вирішується з урахуванням конкретних установлених обставин та наявної сукупності доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 251, 252, 279, 280, 283, 284, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, – закрити на підставі

п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА