Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №642/5459/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Торгівля з рук у невстановлених місцях

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №642/5459/26

Суддя: Гримайло А. М.

10 вересня 2026 року

Справа № 642/5459/26

Провадження № 3/642/1280/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 160 КУпАП , -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 після доопрацювання до Холодногірського районного суду м. Харкова з ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 160 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 256091 від 11 червня 2026 року, 11.06.2026 о 10 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук ковбасними виробами на сходах до підземного переходу ст. м. «Центральний ринок», за адресою: м. Харків, вул.Різдвяна, буд.29, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 160 КУпАП.

ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином - шляхом направлення судових повісток смс-повідомлення на мобільний номер телефону, який вказаний у протоколі, в матеріалах справи є довідка про доставку повідомлення, направлення судових повісток за адресою місця проживання, яка вказана в протоколі. Поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Враховуючи положення ч.2 ст.268 КУпАП, суддя вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Виходячи зі змісту ст.ст.245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст.258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

До протоколу, як офіційного документу, висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Так положеннями ч.1 ст. 160 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.

Працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, надано наступні докази, які безпосередньо досліджені судом, а саме:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №256091 від 11.06.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_1 ;

- рапорт; та пояснення понятих, які були присутні при вилученні 19 ковбасних виробів.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Об`єктом правопорушення, передбаченого даною статтею, є суспільні відносини в сфері торгівельної діяльності, яка повинна здійснюватися у відповідності до Порядку та Правил, затверджених органами центральної виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Торгівля це вид господарської діяльності, що передбачає купівлю та продаж товарів, послуг, або цінностей з метою отримання прибутку. Вона являє собою процес обміну, де одна сторона передає товар або послугу, а інша сплачує за це.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, полягає у торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.

Проте з матеріалів справи не вбачається саме здійснення ОСОБА_1 торгівлі та отримання нею прибутку.

Вказане свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Постановою суду від 09.07.2026 матеріал повертався до ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. для доопрацювання, з тих підстав, зокрема, що не зазначено - кому здійснювався продаж товарів, в якій кількості, за якою ціною, не вказано про виручку від продажу майна, не вказані також жодні свідки начебто вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 160 КУпАП.

Однак, після доопрацювання, працівником поліції, ОСОБА_2 , вимоги постанови суду не виконані, оскільки на її виконання не долучено жодного документу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту продажу нею товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам. А відтак, провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 160, 247, 248-249, 251-252, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 160 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Суддя А.М. Гримайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua