Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №352/2930/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2930/25

Провадження № 2-др/352/10/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тисменицького районного суду від 28.08.2026 року позовну заяву позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" заборгованість за Кредитним договором №59200-07/2025 від 26.07.2025 року в сумі: 42 860 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 964 грн 13 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту, постановлено відмовити.

31.08.2026 року представник позивача адвокат Нікіпелова К.Є. звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за вказаним позовом, яким просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 6 891,80 грн, що становить 81,80% від заявлених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 до суду надіслав заперечення на позовну заяву, в якій просив відмовити ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі, з підстав, що позов має ознаки шаблонного, підготовлений шляхом копіювання чужого документа без перевірки фактичних обставин справи, заявлений розмір витрат на правничу допомогу (8 500 грн та похідні від нього 6 891,80 грн) не відповідає критерію співмірності, встановленому частиною 5 статті 137 ЦПК України, а також наявні підстави для застосування частини 9 статті 141 ЦПК України та повної відмови заявнику у стягненні цих витрат. У разі якщо суд не знайде підстав для повної відмови просив застосувати частину 5 статті 137 ЦПК України та істотно зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням неспівмірності та шаблонного характеру наданих послуг.

Згідно ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву, судом встановлено наступне.

Рішенням Тисменицького районного суду від 28.08.2026 року позовну заяву позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" заборгованість за Кредитним договором №59200-07/2025 від 26.07.2025 року в сумі: 42 860 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 964 грн 13 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту, постановлено відмовити.

Після розгляду справи до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6891,80 грн, на підтвердження чого надано: договір про надання правової допомоги від 13.11.2025 року, між адвокатським об`єднанням «КН Перший юридичний офіс» та ТОВ «Стар файненс груп», в п. 2.1 якого зазначено суму винагороди, яку сплачує клієнт адвокатському об`єднанню 8500 грн за супровід претензійно-позовної діяльності стосовно одного позичальника, витяг з реєстру (позичальників/боржників) до договору про надання правничої допомоги від 13.11.2025 року, в якому за №8 зазначено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер кредитного договору 59200-07/2025, суму заборгованості разом 52860 грн, копія платіжної інструкції №4655 від 18.11.2025 р., копія платіжної інструкції №4947 від 16.12.2025 р., копія платіжної інструкції №5283 від 02.02.2026 р., копія платіжної інструкції №5453 від 16.02.2026 р, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Стар файненс груп» адвокатом Нікіпеловою К.Є., виданий адвокатським об`єднанням КН Перший юридичний офіс» серії ВН №1298130 до договору про надання правничої допомоги без номеру від 13.11.2025 року.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судовихвитрат:1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Втой же час, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, наявності заяви відповідача про зменшення судових витрат суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 5 000 грн.

Крім цього, враховуючи що позов задоволено на 81,80%, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 4 090 грн (5 000 грн *81,08%) витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

При цьому, надаючи оцінку доводам відповідача в частині застосування ч.9 ст.141 ЦПК України, то суд не знайшов для цього підстав, оскільки заявляти певні позовні вимоги, в тому числі і стягнення штрафу, нарахованого відповідно до ст.625 ЦК України, є правом позивача, яким він і скаристався, а надавити оцінку підставності таких вимог є компетенцією суду.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Ухвалити у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 090 (чотири тисячі дев`яносто) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, 01350, ЄДРПОУ 44022416;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення складене у повному обсязі 10.09.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.