Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №346/3851/26
Суддя: Яремин М. П.
Справа № 346/3851/26
Провадження № 2/346/3248/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Урбанович І.Д.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 11.06.2025-100000888, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 18 000 грн. строком на 168 днів за кредитною ставкою «Економ/Стандарт» зі сплатою комісії на надання кредиту – 900 грн., комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900 грн. у кожному із 3 чергових періодів. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, здійснючи лише часткову сплату за ним, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 13.07.2026 року позивачем визначено як 16 666,42 грн., з яких: 15 468,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 198,20 грн. - за відсотками. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та 127,38 грн. витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви листом з описом вкладення.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити у відсутності представника (а.с. 1-9 ).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги по суті визнав, підтвердивши укладення вказаного кредитного договору та отримання кредитних коштів в сумі 18 000 грн., а також сплату відсотків за ним раз у два тижні. При ухваленні рішення просить врахувати наявність у нього заборгованості за іншими кредитними договорами та відсутність можливості сплатити заборгованістьза вказаним договором у зв`язку з фінансовими труднощами.
Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на строк не більш як на п`ять днів, тобто до 11.09.2026 року з дня закінчення розгляду справи – 09.09.2026 року.
Суд, заслухавши відповідача, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 11.06.2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем укладено кредитний договір № 11.06.2025-100000888, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором (3.1 договору)). Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п.2.2 договору). Дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти) та графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти, тип кредиту – кредитна лінія (п.3.3 договору).
Відповідно до пункту 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що підписана електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
Згідно з п. 7.6 договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п. 9.1. договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії (якщо комісія встановлена договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту, процентів, комісії, з наступного за останнім для сплати днем, вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6 договору.
Згідно з п. 11.4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним.
Відповідно до п. 11.5 вказаної пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником ( а.с. 19-22 ).
Згідно із заявкою від 11.06.2025 року, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладання кредитного договору (оферти), відповідачу надано кредит у розмірі 18 000 грн. за процентною ставкою «Економ»/ «Стандарт»; строк, на який надається кредит становить 168 днів з дня його надання. Дата повернення кредиту – 25.11.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка " Стандарт ". Процентна ставка " Стандарт " - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 5% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості –900 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені в процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,91% % = (27 540 /18000)/168 х 100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку від усієї суми кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Також визначено графік платежів, за яким здійснюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; неустойка – 270 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 547,50% річних. Орієнтовна реальна річна процента ставка становить 3 920,58%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 45 540 грн., загальні витрати – 27 540 грн. Відповідач також підтвердив, що він ознайомився і прийняв умови кредитного договору (відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) дата та час укладення – 11.06.2025 року о 12:09 року), та підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 11.06.2025-100000888 від 11.06.2025 року, з якими попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором з електронним підписом з введенням коду з смс –повідомлення, яке відправлене на його фінансовий номер телефону ( а.с. 22-24 ).
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом № 1-1704 від 17.04.2026 року підтвердило, що в рамках договору на переказ грошових коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, 11.06.2025 року о 12:09:51 год. успішно перераховано кошти в розмірі 18 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в систему iPay.ua – 769472954, призначення платежу: видача за договором кредиту № 11.06.2025-100000888 ( а.с. 26 ).
Позивач вказує, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 13.07.2026 року ним визначено як 16 666,42 грн., з яких: 15 468,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 198 грн. - за відсотками, про що зазначено в розрахунку заборгованості за договором № 11.06.2025-100000888 від 11.06.2025 року (а.с. 14-16).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, який оформлений ними в електронній формі з використанням електронного підпису.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач в судовому засіданні підтвердив факти укладення з позивачем кредитного договору, отримання ним кредитних коштів, а також здійснення ним часткового погашення заборгованості.
Однак, доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитнимим договором.
Разом з тим, як встановлено з розрахунку заборгованості за договором №11.06.2025-100000888 від 11.06.2026 року ТОВ «Споживчий центр» здійснювало нарахування відсотків в розмірі 1,00% з 11.06.2025 року по 15.09.2025 року та в розмірі 0,5% з 17.09.2025 року по 13.02.2026 року, тобто в межах строку кредитування. Крім того, кредитодавець здійснював нарахування комісії 11.06.2025 року, 25.06.2025 року, 09.07.2025 року та 23.07.2025 року в розмірі по 900 грн., а також штрафів в розмірі 270 грн. з 06.08.2025 року по 07.08.2025 року ( 540 грн. ) та з 20.08.2025 року по 07.09.2025 року ( 5 130 грн. ). Відповідач в свою чергу здійснював часткове погашення сформованої заборгованості шляхом здійснення платежів, зокрема: 24.06.2025 року в сумі 3 420 грн., з яких 900 грн. в рахунок погашення нарахованої комісії; 08.07.2025 року в сумі 3 420 грн., з яких 900 грн. в рахунок погашення нарахованої комісії; 22.07.2025 року в сумі 3 450 грн., з яких 900 грн. в рахунок погашення нарахованої комісії та 30 грн. основного боргу; 07.08.2025 року в сумі 3 955,80 грн., з яких 900 грн. в рахунок погашення нарахованої комісії та 540 грн. в рахунок нарахованих штрафів; 22.08.2025 року в сумі 820 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків; 02.09.2025 року в сумі 1 500 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків; 07.09.2025 року в сумі 7 841,60 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків, з яких 5 130 грн. в рахунок нарахованих штрафів; 16.09.2025 року в сумі 2 650 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків, з яких 134,20 грн. основного боргу; 30.09.2025 року в сумі 1 500 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків, з яких 251,49 грн. основного боргу; 14.10.2025 року в сумі 1 700 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків, з яких 469,09 грн. основного боргу; 28.10.2025 року в сумі 1 198,07 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків; 11.11.2025 року в сумі 1 198,07 грн. в рахунок погашення нарахованих відсотків; 08.01.2026 року в сумі 1 500 грн. в рахунок погашення основного боргу; 12.02.2026 року в сумі 147 грн. в рахунок погашення основного боргу ( а.с. 14-16 ).
Слід зазначити, що якщо в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, суд приходить до висновку, що положення вищевказаного кредитного договору про сплату комісії (в кожному з чергових періодів) за наданнякредиту/обслуговування кредитної заборгованості в терміни та у розмірах, визначених у вказаному договорі, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України.
Крім того, позивачем не враховано, що з 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.
Враховуючи, що відповідач в період з 11.06.2025 року по 12.02.2026 року систематично вносив грошові кошти на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №11.06.2025-100000888 від 11.06.2025 року, 3 600 грн. з яких ( 4 платежі по 900 грн.) кредитодавцем зараховано в рахунок погашення нарахованої комісії на підставі положення кредитного договору, які є нікчемними в силу ст.228 ЦК України, а 5 670 грн. (з 06.08.2025 року по 07.08.2025 року та з 20.08.2025 року по 07.09.2025 року по 270 грн. щоденно) – в рахунок нарахованих штрафів, які враховуючи дату укладення кредитного договору, нараховані у період воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку, що вказані грошові кошти в загальному розмірі 9 270 грн. повинні бути зарахованими в погашення заборгованості.
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 396,42 грн. (16 666,42 грн. - 9 270 грн.).
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 7 396,42 грн., що становить 44,38 % від заявлених вимог в розмірі 16 666,42 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 181,39 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 56,53 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором №11.06.2025-100000888 від 11.06.2025 року в загальному розмірі 7 396 (сім тисяч триста дев`яносто шість ) гривень 42 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в розмірі 1 181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) гривня 39 копійок та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 56 ( п`ятдесят шість ) гривень 53 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.
Суддя: Яремин М. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua