Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №343/1364/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1364/26

Провадження №: 2/343/1024/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Універсал Банк», про захист прав споживача, стягнення коштів за договором купівлі-продажу у зв?язку з відмовою від договору та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Універсал Банк», в якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь кошти, сплачені за скасованим замовленням, у розмірі 37 100,00 грн.; 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 210,44 грн.; інфляційні втрати у розмірі 333,90 грн.; моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., а також понесені судові витрати. Свої вимоги мотивував тим, що 21 березня 2026 року між ним та ФОП ОСОБА_2 , яка здійснює продаж товарів через інтернет-магазин https://gadgetavenue.com.ua, було укладено договір купівлі-продажу на умовах публічної оферти, розміщеної на веб-сайті за адресою: https://gadget-avenue.com.ua/golovna/dogoviroferti. На виконання умов договору ним оформлено замовлення смартфона на суму 37 100,00 грн. Оплату товару здійснено в повному обсязі 21.03.2026 року за рахунок кредитних коштів через сервіс «Оплата частинами» АТ «Універсал Банк» (monobank) згідно з кредитним договором № N20.30.0028047832. Грошові кошти перераховано банком безпосередньо відповідачці, яка зобов`язалася здійснити відправку товару 24.03.2026 року. Однак, у встановлений строк товар відправлений не був. Керуючись п. 6.1 публічної оферти та ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», 27.03.2026 року о 14:14 год. він заявив про відмову від замовлення та його скасування у письмовому листуванні через месенджер «Viber». Представник відповідачки підтвердив скасування. Відповідно до п. 6.6 публічної оферти та ч. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», кошти підлягають поверненню протягом 7 днів з моменту пред`явлення вимоги, яку ним було заявлено 27.03.2026 року, отже з 04.04.2026 року розпочалося прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки кошти не були повернуті, 16.04.2026 року він направив на офіційну електронну адресу відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 письмову претензію, скріплену кваліфікованим електронним підписом, яка залишилася без реагування. Станом на день подання позовної заяви відповідачка грошові кошти не повернула, тому він змушений продовжувати виплачувати банку щомісячні платежі за кредитним договором, хоча товар не отримав. Оскільки товар передано не було і він заявив про відмову від договору, у відповідачки виник безумовний обов`язок повернути сплачені кошти. З 04.04.2026 відповідачка прострочила виконання грошового зобов`язання з повернення суми в розмірі 37 100,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Період прострочення для розрахунку штрафних санкцій: з 04.04.2026 року по 11.06.2026 року включно (69 днів), що становить 210,44 грн. Щодо розрахунку інфляційних втрат, то оскільки період прострочення триває з 04.04.2026 року по 11.06.2026 року, повним місяцем прострочення є травень 2026 року. Індекс споживчих цін, встановлений Державною службою статистики України за травень 2026 року, складає 100,9 % (або 1,009). Розрахунок інфляційного збільшення: 37 100,00 грн. х 100,9 % - 37 100,00 грн. = 333,90 грн. Разом з тим, діями відповідачки йому також було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 5 000,00 грн., яка полягає у тривалих душевних стражданнях через зрив планів (товар купувався як запланований подарунок), необхідності витрачати особистий час та зусилля на досудове врегулювання, а також постійному відчутті тривоги через обов`язок щомісячно сплачувати банку кредит за товар, який не був отриманий з вини відповідачки.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх в повному обсязі. Додатково зазначив, що смартфон він купляв як подарунок на день народження. Через те, що товар не прийшов, свято було зіпсовано, він був засмучений, переживав негативні емоції, що спричинило йому моральну шкоду. Так як відповідачка свої обов`язки за договором не виконує, то станом на час розгляду справи збільшилися суми 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання до 466,55 грн. та інфляційних втрат до 667,80 грн., які слід з неї стягнути.

Відповідачка відзиву на позов не подавала, в судове засідання не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи була належно повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2026 року та 10.08.2026 року, що не вручені в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 38,47-49). Також ФОП ОСОБА_2 повідомлялася про виклик до суду шляхом поміщення оголошень про виклик її до суду на офіційному сайті Долинського районного суду Івано-Франківської області 08.07.2026 року та 10.08.2026 року (а.с. 28,46).

За таких обставин суд 03.09.2026 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності відповідачки в порядку заочного провадження.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: АТ «Універсал Банк» також в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, незважаючи на те, що про день, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку шляхом поміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Долинського районного суду Івано-Франківської області 10.08.2026 року (а.с. 44).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно п.п. 8,11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір, укладений на відстані, - це договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку. Засоби дистанційного зв`язку - це телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 4 ст. 13 вказаного закону, споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору. Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам частини третьої цієї статті, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить дев`яносто днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей - з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання виправленого підтвердження.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», до договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою - дев`ятою статті 12 цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 12 цього ж закону, у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Отже, право споживача на розірвання договору, укладеного на відстані, є безумовним, не пов`язується з жодною подією чи умовою та гарантується Законом України «Про захист прав споживачів». Розірвання договору, укладеного на відстані, здійснюється шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

В судовому засіданні встановлено, що 21.03.2026 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , яка є користувачем послуг інтернет-сайту, було укладено договір публічної оферти (публічний договір (оферта) на замовлення, придбання, продаж та доставку товарів, відповідно до умов якого позивач придбав товар через інтернет-сайт https://gadget-avenue.com.ua (а.с. 9-10).

Таким чином, договір купівлі-продажу товару, який був укладений між позивачем та відповідачкою за допомогою мережі Інтернет є договором, укладеним на відстані, до якого застосовуються положення ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

На виконання умов договору позивач подав до АТ «Універсал Банк» заяву клієнта № N20.30.0028047832 від 21.03.2026 року (а.с. 11-12), згідно якої йому було відкрито не відновлювальну кредитну лінію на придбання товару в розмірі 37 100,00 грн., що були зараховані на платіжну карту № НОМЕР_1 , строком на 3 місяці, зі встановленою процентною ставкою 0,0000010 % на рік та денною процентною ставкою 0.000000002732 %.

Як вбачається платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» (Monobank) № 4714BF3E-B8FC-45B1-96DA-97CE49EE4F21 від 21.03.2026 року (а.с. 13), ОСОБА_1 21.03.2026 року на підставі договору № N20.30.0028047832 здійснив перерахунок грошових коштів в розмірі 37 100,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 .

Зі скріншотів переписки позивача та відповідачки (а.с. 14-15) вбачається, що продавець не здійснила відправку товару у погоджений строк, тому ОСОБА_1 27.03.2026 року заявив про відмову від замовлення та його скасування. Менеджер продавця підтвердив скасування замовлення та повідомив, що бухгалтер здійснить повернення коштів.

Отже, позивач повідомив відповідачку про розірвання договору та вчинив всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів».

Оскільки станом на 16.04.2026 року кошти позивачу не було повернуто, то останній направив ФОП ОСОБА_2 електронного листа – вимогу (претензію) про повернення коштів за скасованим замовленням (а.с. 16-17), в якій просив не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання цієї претензії здійснити повне повернення коштів у розмірі 37 100,00 грн. на той же рахунок/картку, з яких вони були списані, шляхом ініціювання зворотної транзакції через платіжний сервіс «Оплата частинами» АТ «Універсал Банк».

Таким чином, в розумінні ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», повідомлення про повернення товару і лист (претензія) про розірвання договору є фактом розірвання договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а тому договір, укладений на відстані (купівлі-продажу) є розірваним з 27 березня 2026 року (з дня надання відповіді про повернення коштів).

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти позивачу повернуті не були, доказів протилежного суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідачки грошових коштів в розмірі 37 100,00 грн. слід задоволити та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені останнім за скасованим замовлення, у вказаному розмірі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки також 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання та інфляційних втрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Пунктом 6.6 договору купівлі-продажу (публічної оферти) передбачено, що повернення суми, зазначеної в п. 6.5, здійснюється протягом 7 робочих днів після отримання повернення магазином товару або ж фіксації звернення клієнта.

Відтак, відповідачка має грошове зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з вимогою повернути сплачені кошти за недоставлений товар від 04.04.2026 року, оскільки кошти отримані за договором, нею не повернуто. З огляду на те, що відповідачка порушила вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, передбачених ст. 625 ЦК України.

Згідно з долученим ОСОБА_1 в судовому засіданні розрахунком пені та відсотків за прострочення строків здійснення платежів (а.с. 52-57), інфляційні втрати за період з 04.04.2026 року по 03.09.2026 року становлять 667,80 грн., а три відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України – 466,55 грн.

Оцінюючи проведений позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий був здійснений із застосуванням відповідних індексів інфляції та за відповідними формулами, належним чином обґрунтований та мотивований. В процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем, відповідачкою такі не спростовані, тому вказані кошти підлягають стягненню з останньої на користь позивача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., то суд вважає, що ця вимога також підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як ствердив в судовому засідання позивач, діями відповідачки, що полягали у порушенні його прав як споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів», йому було завдано моральну шкоду, розмір відшкодування якої він оцінює в 5 000,00 грн. Моральна шкода полягала в тривалих душевних стражданнях через зрив планів (товар купувався як запланований подарунок), необхідності витрачати особистий час та зусилля на досудове врегулювання, що спричинило негативні емоції, а також постійному відчутті тривоги через обов`язок щомісячно сплачувати банку кредит за товар, який не був отриманий з вини відповідачки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідачки ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., що не є завищеною сумою та співвідноситься з вартістю замовленого товару та поведінкою відповідачки, яка не вчинила жодних дій по врегулюванню виниклого спору та повернення грошових коштів за товар внаслідок розірвання договору купівлі-продажу, укладеного на відстані.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 331,20 грн. сплаченого ним судового збору згідно квитанції про сплату № TARM-M1QL-UB7E від 16.06.2026 року та 665,60 грн. за подання ним заяви про забезпечення позову згідно квитанції про сплату № AT8Z-Y6EQ-YFEE від 10.07.2026 року (а.с. 4,33).

На підставі викладеного, ст.ст. 1,4,10,12,13,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 23,625,633 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,158,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за скасованим замовленням, в розмірі 37 100,00 грн. (тридцять сім тисяч сто гривень), 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання в розмірі 466,55 грн. (чотириста шістдесят шість гривень і 55 копійок), інфляційні втрати у розмірі 667,80 грн. (шістсот шістдесят сім гривень та 80 копійок), а також відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) та 1 331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню і 20 копійок) відшкодування сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви і 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень і 60 копійок) судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 30.07.1997 року.

Відповідачка: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Універсал Банк», що знаходиться за адресою: 04080, м.Київ вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ: 21133352.

Суддя: