Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №338/1614/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1614/26

Провадження №3/338/368/26

11 вересня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Богородчани справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 ухилився від виконання, передбачених законом обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до вчинення ним 02 серпня 2026 року близько 19 год. бійки з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який отримав тілесні ушкодження, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав, фактичні обставини справи не оспорював.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Диспозиція ч. 1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч. 1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надавши їм належну оцінку, приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення по справі, визнається щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення по справі судом не встановлено.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який адміністративне правопорушення вчинив вперше, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч.1 ст.184, ст.ст. 221, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд.

Суддя Л.Я.Рибка