Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №191/5060/26
Суддя: Гречко Ю. В.
Справа № 191/5060/26
Провадження № 3/191/1729/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області ( м. Дніпро) Державної податкової служби України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює : керівник С(Ф)Г «Вейко», проживає за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП ,-
В С Т А Н О В И В :
Посадовою особою – старшим державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Барановою Наталією Віталіївною за результатами перевірки С(Ф)Г «Вейко» (код ЄДРПОУ : 31582040), юридична адреса : Україна, 52524, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Новогніде, було встановлено, що посадова особа – ОСОБА_1 , будучи керівником С(Ф)Г «Вейко» вчинив правопорушення, а саме : несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум земельного податку з юридичних осіб по терміну сплати 29.04.2026 року. Порушення виявлено при проведенні камеральної перевірки, акт №33303/04-36-04-12/31582040 від 26.06.2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.
Суддя, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Винність правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №36467/04-36-04-12/31582040 від 16.07.2026 року; актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) № 33303/04-36-04-12/31582040 від 26.06.2026 року; та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, а саме : несвоєчасне подання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Протокол про адміністративне правопорушення складений на підставі акту про результати камеральної перевірки С(Ф)Г «Вейко» №33303/04-36-04-12/31582040 від 26.06.2026 року, з якого вбачається, що сума єдиного податку була сплачена : 14.11.2025 року, 29.12.2025 року.
Згідно із вимогами ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення в справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
У контексті КУпАП Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається зі сплином часу.
Також Верховний Суд у своїх постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 зробив висновки, відповідно до яких «несвоєчасна сплата» не є триваючим адміністративним правопорушенням, а тому суб`єктом владних повноважень при прийнятті постанови не враховано вимоги статті 38 КУпАП, яка в свою чергу визначає строки накладення адміністративного стягнення. Оскільки згідно частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності з порушенням строків, визначених статті 38 КУпАП та на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк притягнення до відповідальності. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що датою вчинення адміністративного правопорушення є дата їх виявлення згідно акту про результати камеральної перевірки №33303/04-36-04-12/31582040 від 26.06.2026 року.
Таким чином, на час розгляду справи, сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Крім того, пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У зв`язку із закриттям провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що станом на день надходження справи до суду закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки, дане правопорушення не є триваючим, а тому провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП слід закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ч. 2 ст.38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 247 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Ю. В. Гречко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua