Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №191/1829/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1829/25

Провадження № 2/191/809/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 28.06.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 31357-06/2024. Відповідно до його умов ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачеві кредит у розмірі 6300,00 грн.

30.10.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 31357-06/2024 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Договором № 31357-06/2024 від 28.06.2024 становить 28578,40 грн., яка складається з: 6205,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9773,40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 12600,00 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).

В зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованість за кредитним договором № 31357-06/2024 від 28.06.2024 року у розмірі 28578,40 грн. та судові витрати в розмірі 9422,40 грн.

Представником позивача Колесніковою І.О. при зверненні до суду із даним позовом зазначено, що позовні вимоги остання підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та без подання відзиву.

Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.06.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало із ОСОБА_1 договір про надання фінансового кредиту № 31357-06/2024, згідно з яким ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надатикредит у розмірі 6300,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 120 днів з дати його надання.Дата погашення кредиту 26.10.2024 Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. У п. 1.4.1. Кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1.5% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору. Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49xx - xxxx - 8525 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 5.3. Договору у випадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://starfin.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6300,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується довідкою за вихідним номером № 3426_250226172830 від 26.02.2025 р. з якого вбачається, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів, перерахувало на користь ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 - 49xx - xxxx – 8525 грошові кошти у сумі 6300,00 грн. Крім того, факт перерахування грошових коштів підтверджено повідомленням АТ КБ«ПРИВАТБАНК», згідно якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було імітовано карту №4149 - 49xx - xxxx – 8525 та перераховано кошти в сумі 6300,00 грн.

30.10.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр (пункт 1.1. договору).

Відповідно до умов договору факторингу, право вимоги за договором № 30102024 від 30.10.2024, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Згідно з наданим позивачем, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на день подання позову становить 28578,40 грн., яка складається з: 6205,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9773,40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 12600,00 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).

Отже, 30.10.2024 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31357-06/2024 від 28.06.2024 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті1050, частини другої статті1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТОВ «ФК«ЕЛ.ЕН.ГРУП», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати відсотків.

Щодо вирішення вимоги про стягнення пені (штрафу) в розмірі 12600,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, позивачу в стягненні пені (штрафу) в сумі 12600,00 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач, відзиву на позовну заяву не подала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги, в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 31357-06/2024 від 28.06.2024 року у розмірі 15978,40 грн., з яких 6205,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9773,40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, підлягають до задоволення.

Що стосується стягнення судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно постанови ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обґрунтованих заперечень, а матеріали справи на час вирішення спору по суті не містили заперечень відповідача.

Так, позовні вимоги ТОВ «Ел.Ен.Груп» підлягають задоволенню частково, а саме: на 55,91 % (розрахунок 15978,40 грн. (задоволена частинна вимог): 28578,40грн. (ціна позову)) х 100 = 55,91 %).

Отже, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (55,91%), витрати на правничу допомогу також необхідно зменшити з 7000 грн. до 3913,70 грн. (7000 х 55,91%:100).

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1354,36 грн. (2 422,40 х 55,91 %):100=1354,36 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» (ЄДРПОУ 41240530, місцезнаходження:01001, м. Київ, вул. М. Грушевського,10, заборгованість за Договором № 31357-06/2024 від 28.06.2024 у розмірі 15978 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 40 коп., яка складається з: 6205,00грн. - заборгованість за кредитом; 9773,40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» (ЄДРПОУ 41240530, місцезнаходження:01001, м. Київ, вул. М. Грушевського,10, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3913 (три тисячі дев`ятсот тринадцять) грн.70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» (ЄДРПОУ 41240530, місцезнаходження:01001, м. Київ, вул. М. Грушевського,10, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1354 (одна тисяча триста п`ятдесят чотири ) грн. 36 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. В. Твердохліб