Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №214/2121/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2121/26

2/214/3365/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Строгової Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/2121/26 за позовною заявою (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 – адвоката Строгової Ганни Григорівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Строгова Г.Г., звернулась до суду з позовною заявою про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якій просила суд: визнати відповідачів ОСОБА_5 та її неповнолітню доньку ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адерсою: АДРЕСА_1 .

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що на підставі ордеру на житлове приміщення №881, виданого 18.03.1987, на підставі рішення виконавчого комітету Саксаганської ради народних депутатів м. Кривого Рогу №69 від 27.02.1987, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була надана для користування ОСОБА_6 та членам її сім`ї – ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Разом із позивачем ОСОБА_1 зареєстровані відповідачі: ОСОБА_8 та її неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, відповідач ОСОБА_8 виїхала до м. Макаївка Донецької області та народила там доньку ОСОБА_9 , яку було зареєстровано за адресою місця реєстрації матері, а саме: АДРЕСА_1 . У 2014 році м. Макіївка Донецької області було окуповано російсько-терористичними військами, однак відповідачі ОСОБА_8 та її неповнолітня донька ОСОБА_3 не скористались можливістю проживати за місцем реєстрації. З тих пір, позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_8 та її неповнолітня донька ОСОБА_3 не спілкуються, які, як відомо позивачу незаконно перетнули державний кордон України та проживають на території рф у м. Ростов на Дону. Факт виїзду відповідачів ОСОБА_8 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 за кордон України належними та допустимим доказами підтвердити не має можливості, оскільки відповідачі перетнули кордон через окуповану територію України. Наміру повертатись на Україну відповідачі ОСОБА_8 та її неповнолітня донька ОСОБА_3 не мають, їх речі у спірному приміщенні відсутні, комунальні платежі вони не сплачують, що спричиняє позивачу, як основному наймачу приміщення, тягар у їх сплаті. Факт відсутності відповідачів у квартирі підтверджується актом від 27.02.2026 про фактичне місце проживання, від мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. На виконання ухвали суду 15.04.2026, через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребуванні відомості надійшли на адресу суду 03.06.2026 та 05.06.2026.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Строгова Г.Г. позовні вимоги в уточненій редакції підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_8 та її неповнолітня донька ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися неодноразово належним чином у встановленому законом порядку, причини їх неявки суду не відомі, відзив на позовну заяву останні не подали.

Представник виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради – Сириця Ю.В. в судове засідання не з`явилась, однак 01.05.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради явку свого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Причини неявки представника суду не повідомлені та з матеріалів справи не вбачається. Заяви про відкладення розгляду справи, повідомлення про причини неявки чи будь-які інші клопотання з цього приводу, а також заперечення проти заявлених вимог від органу опіки та піклування до суду не надходили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином.

Допитана 07.09.2026 в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_3 , тобто по сусідству з квартирою АДРЕСА_4 , у якій проживає позивач ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що проживає за вказаною адресою з 2005 року, у зв`язку з чим тривалий час особисто знайома з позивачем та членами її сім`ї. За словами свідка, на даний час у квартирі АДРЕСА_4 проживають позивач ОСОБА_1 та її син. Відповідачів – ОСОБА_8 та її неповнолітню доньку ОСОБА_3 , у зазначеній квартирі вона не бачила та, з її слів, вони фактично не проживають у спірному житловому приміщенні приблизно протягом десяти років. Свідок також пояснила, що раніше її донька навчалася в одній школі з донькою відповідача, однак згодом останню вона перестала бачити. При цьому обставини виїзду відповідачів зі спірної квартири, їхнє подальше місце проживання, а також причини їх відсутності у квартирі свідку не відомі.

Крім того, допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_5 , тобто по сусідству зі спірним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_4 , у якій проживає позивач ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що мешкає за вказаною адресою з 2014 року. Свідок повідомила, що позивач ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4 разом зі своїм сином, якого звати ОСОБА_12 . Водночас відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 свідок особисто не знає.

Враховуючи викладене, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, їх повторну неявку до суду без поважних причин, неподання відзиву, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача та його представника проти заочного розгляду справи.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до частини третьої цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що на підставі ордеру на житлове приміщення №881, виданого 18.03.1987 на підставі рішення виконавчого комітету Саксаганської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу №69 від 27.02.1987, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була надана для проживання ОСОБА_6 (матері позивача) та членам її сім`ї – ОСОБА_1 (позивачу) та ОСОБА_7 (відповідачу).

На виконання ухвали суду від 07 травня 2026 року до матеріалів справи долучено документи та відомості, витребувані судом з відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також з Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.

З копії актового запису про народження, судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за №00058678209 від 28.05.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 07.07.2011 уклала шлюб із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про шлюб №508 від 07.07.2011, складений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області. До укладення шлюбу відповідач мала прізвище « ОСОБА_14 », та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_15 ». Таким чином, зміна відповідачем прізвища не впливає на встановлений судом факт її родинного зв`язку з ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 , а також не спростовує відомостей, зазначених в ордері на житлове приміщення №881, виданого 18.03.1987 на підставі рішення виконавчого комітету Саксаганської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу №69 від 27.02.1987.

Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00058678288 від 28.05.2026 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_2 народилась донька – ОСОБА_3 , місце народження: України, Донецька область, Совєтський район, м. Макіївка, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.2011, видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади, наданої Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , неповнолітня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реєстрації за адресою спірного житлового приміщення.

Разом з тим суд зазначає, що сама по собі реєстрація місця проживання особи за певною адресою не є безумовним підтвердженням фактичного проживання особи у відповідному житловому приміщенні, а тому обставини фактичного користування відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спірним житлом підлягають встановленню на підставі сукупності всіх належних та допустимих доказів у справі.

Судом враховано, що 15.02.2026 набрав чинності Закон України «Про основні засади житлової політики» від 13 січня 2026 року №4751-IX, яким Житловий кодекс Української РСР визнано таким, що втратив чинність, за винятком, зокрема, ст.ст.71 та 72, які відповідно до п.2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Отже, на час розгляду даної справи положення ст.ст.71, 72 ЖК УРСР щодо збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї та порядку визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У випадках, передбачених цією статтею, зазначений строк може бути продовжено.

Згідно зі ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад установлені строки, провадиться в судовому порядку.

З аналізу вказаної норми слідує, що наявність у особи статусу наймача або члена сім`ї наймача не є визначальними при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрації в ньому. Обов`язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п.9 Постанови Пленуму №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час фактично за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають.

Так, згідно з актом від 27 лютого 2026 року про фактичне місце проживання, складеним мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачі фактично у спірному житловому приміщенні не проживають.

Як слідує з акта від 27.02.2026, засвідченого ТзОВ «Житлосервіс-КР» та підписами сусідів – ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , фактично ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживають у вищезазначеному житловому приміщенні з 2011 року.

Вказані обставини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які в судовому засіданні надавали відповідні пояснення. Суд бере до уваги зазначені показання в частині, в якій вони ґрунтуються на особистому сприйнятті свідками обставин, а саме, щодо фактичного проживання позивача ОСОБА_1 у спірній квартирі, разом зі своїм сином ОСОБА_4 , та тривалої відсутності відповідачів ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 . Водночас суд не розцінює показання свідків як доказ конкретного місця перебування відповідачів або причин їх виїзду, оскільки таких обставин свідки безпосередньо не спостерігали, а свідок ОСОБА_11 особисто відповідачів не знає. Таким чином, показання допитаних свідків суд оцінює в сукупності з іншими доказами у справі. При цьому суд бере до уваги акт від 27.02.2026 про фактичне місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 , який узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 щодо тривалої відсутності відповідачів у спірній квартирі, а також з іншими матеріалами справи.

Оцінюючи доводи позивача ОСОБА_1 про те, що відповідачі проживають за межами України, суд зазначає, що конкретне місце фактичного перебування відповідачів ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не встановлено.

Водночас відсутність доказів щодо конкретного місця перебування відповідачів не спростовує встановленого судом факту їх тривалої відсутності саме у спірному житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд також бере до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на те, що відповідачі виїхали до м. Макіївки Донецької області, після чого у спірному житловому приміщенні не проживали. Разом з тим, суд у даній справі оцінює не сам факт переміщення відповідачів, а тривалість їх фактичної відсутності у спірному житловому приміщенні, відсутність доказів фактичного користування ним та відсутність доказів на підтвердження того, що така відсутність має тимчасовий характер.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відсутність відповідачів у спірному житловому приміщенні не є короткостроковою чи тимчасовою, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 , яка проживає по сусідству з 2005 року, що відповідачів тривалий час не видно у спірній квартирі, а позивач ОСОБА_1 проживає в ній разом із сином ОСОБА_4 .

З урахуванням сукупності досліджених доказів суд вважає доведеним факт тривалої відсутності відповідачів у спірному житловому приміщенні, яка істотно перевищує встановлений ст.71 ЖК УРСР шестимісячний строк.

При цьому відповідачем ОСОБА_2 , в тому числі, як законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , не надано суду доказів на підтвердження поважності причин такої тривалої відсутності, звернення до наймодавця або суду з питання про продовження строку збереження житла, фактичного користування квартирою чи іншого волевиявлення, спрямованого на збереження права користування нею.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність передбачених ст.ст.71, 72 ЖК УРСР правових підстав для визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.

Разом з тим, суд вважає необхідним надати окремо оцінку позовним вимогам щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття; неповнолітньою є дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Отже, ОСОБА_3 на час розгляду справи є неповнолітньою особою.

Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спору щодо визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, участь органу опіки та піклування є обов`язковою. Згідно з ч.5 цієї статті орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

З матеріалів справи вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради був залучений до участі у справі, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином. Водночас письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору в частині позовної вимоги про визнання неповнолітньої ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, до суду не надходив.

За таких обставин суд враховує відсутність висновку органу опіки та піклування при оцінці доказів у справі, однак зазначена обставина не звільняє суд від обов`язку самостійно встановити фактичні обставини справи та надати правову оцінку дотриманню житлових прав неповнолітньої особи.

Вирішуючи питання щодо права неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд бере до уваги її вік, факт реєстрації у спірному житловому приміщенні, родинний зв`язок із відповідачем ОСОБА_2 , а також встановлені судом обставини її тривалої фактичної відсутності у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини та недопущення безпідставного позбавлення її житлових прав. Водночас матеріалами справи не підтверджено, що неповнолітня ОСОБА_3 фактично проживала у спірному житловому приміщенні протягом тривалого часу, користувалася ним, зберігала у ньому особисті речі або іншим чином здійснювала право користування ним.

З огляду на неповнолітній вік відповідача ОСОБА_3 , її фактичне проживання разом із матір`ю та залежність реалізації нею житлових прав від конкретних обставин, суд оцінює тривалість та причини її відсутності у спірному житлі у взаємозв`язку з обставинами проживання її матері ОСОБА_3 .

Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач ОСОБА_1 чинила перешкоди відповідачам ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 , у користуванні квартирою, не допускала їх до житла, змінила замки, вилучила особисті речі відповідачів або іншим чином перешкоджала їм реалізовувати право користування спірним житловим приміщенням.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить із того, що тривала відсутність відповідачів ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 у спірному житловому приміщенні, відсутність доказів фактичного користування ним, відсутність доказів поважності причин такої відсутності та відсутність будь-яких заперечень чи доказів з боку самих відповідачів свідчать про припинення ними фактичного користування спірним житлом за адресою: АДРЕСА_1 .

При ухваленні рішення суд також враховує, що 01.12.2021 набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», відповідно до п.6 ч.1 ст.24 якого орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Відтак, рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, є достатньою підставою для внесення відповідних змін до відповідного реєстру територіальної громади щодо зняття з реєстрації місця проживання відповідачів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не передбачено законом. При цьому відповідно до ч.2 цієї статті судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку не звільнений, стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки #2.555918523.1 в АТ КБ ПРИВАТ БАНК).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Разом з тим суд враховує, що одним із відповідачів у справі є неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла повноліття та є неповнолітньою особою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує особливий процесуальний статус неповнолітньої ОСОБА_3 , необхідність забезпечення належного захисту її прав та інтересів, а також те, що ОСОБА_2 є повнолітньою особою, яка є також законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 .

За таких обставин суд вважає, що понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 – адвоката Строгової Ганни Григорівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 1 331,20 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду є правовою підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційного обліку місця проживання із внесенням змін до Реєстру Криворізької міської територіальної громади.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та його представник мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання:

АДРЕСА_1 .

Адвокат Строгова Ганна Григорівна, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5948 від 27.01.2025, адреса місця роботи: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання:

АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Заочне рішення складено та підписано о 15:00 год. 11 вересня 2026 року, після оголошеної перерви у судовому засіданні від 07.09.2026.

Суддя О.І. Євтушенко