Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №203/6206/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/6206/25

Провадження № 2/0203/366/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Іваницької І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Камуз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Зігфрід - М», Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12016040030000761 від 17.09.2016 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з цивільним позовом, в якому просив стягнути з Приватного підприємства «Зігфрід - М» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 105 188,08 грн та моральну шкоду - 2 500 000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 16.09.2016 з вини ОСОБА_2 внаслідок невиконання ним п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть ОСОБА_3 (матері позивача), йому спричинена матеріальна шкода в сумі 105 188,08 грн, з яких витрати на медикаменти - 90 509,63 грн, витрати на поховання - 14 678,45 грн, та моральна шкода, яку, з урахуванням ступеня своїх страждань, він оцінює на суму 2 500 000,00 грн.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2024 у справі №203/5174/16-к ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки; цивільний позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «Зігфрід - М» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 93 029,39 грн, моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.08.2025 у справі №203/5174/16 вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2024 щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині скасування вироку мотивована тим, що цивільний позов пред`явлено лише до Приватного підприємства «Зігфрід - М», тоді як страховиком цивільно - правової відповідальності, яку застрахувало це підприємство як власник автобусу БАЗ А079.23, р/н НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП було ПАТ «Київський страховий дім», яке в якості співвідповідача не залучено.

29.08.2025 з Дніпровського апеляційного суду до Центрального районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, пред`явленого у кримінальному провадженні №12016040030000761 від 17.09.2016 відносно ОСОБА_2 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №203/6206/25 від 02.09.2025 для розгляду цивільного позову визначено головуючого суддю Іваницьку І.В.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.09.2025 прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Зігфрід - М», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; розгляд цивільної справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 22.10.2025.

06.10.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», а також уточнена позовна заява, в якій позивач просить: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на свою користь страхове відшкодування в сумі 144 129,86 грн, стягнути з Приватного підприємства «Зігфрід - М» на свою користь моральну шкоду - 2 500 000,00 грн та судові витрати по справі.

У судовому засіданні 22.10.2026 судом протокольною ухвалою виключено зі складу третіх осіб та залучено до складу відповідачів Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», підготовче судове засідання відкладено на 24.11.2025.

23.10.2025 від Приватного підприємства «Зігфрід - М» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав заявлені до нього позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на суму в 120 000,00 грн; заперечив проти покладення судових витрат у справі виключно на нього через наявність іншого відповідача; просив зменшити розмір заявлених судових витрат у справі, оскільки фактично всі матеріали справи були зібрані у кримінальному провадженні.

30.10.2025 від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на свою користь страхове відшкодування в сумі 100 000,00 грн, стягнути з Приватного підприємства «Зігфрід - М» на свою користь моральну шкоду - 2 500 000,00 грн, матеріальну шкоду - 22 588,08 грн; судові витрати по справі (витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн) розподілити між відповідачами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 24.11.2025, з метою забезпечення реалізації права відповідача подати відзив на уточнену позовну заяву, по справі оголошено перерву до 11.12.2025.

05.12.2025 від Приватного підприємства «Зігфрід - М» до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на суму в 100 000,00 грн, матеріальної - на суму 22 588,08 грн.

11.12.2025 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Іваницької І.В. розгляд справи перенесений на 26.01.2026.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 26.01.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі 203/6206/25, призначено розгляд справи по суті на 16.02.2026.

У судовому засіданні 16.02.2026, у зв`язку з заявленим клопотанням представника позивача, яке надійшло до суду 12.02.2026, розгляд справи відкладений на 11.03.2026.

11.03.2026 у зв`язку з зайнятістю судді Іваницької І.В. в іншому провадженні розгляд справи перенесений на 06.04.2026.

06.04.2026 у зв`язку з неявкою учасників провадження розгляд справи відкладений на 06.05.2026.

14.04.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його та позивача участі, в якому позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

06.05.2026 у зв`язку з заявленим клопотанням представника Приватного підприємства «Зігфрід - М» розгляд справи відкладений на 18.05.2026.

У судове засідання 18.05.2026 учасники справи не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2024 у справі №203/5174/16-к (провадження 1-кп/0203/23/2024) ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, якому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів 17 864,68 грн; речовий доказ - автобус БАЗ А073.23, р/н НОМЕР_1 , який передано на зберігання ПП «Зігфрід -М», залишено підприємству за належністю.

Вищезазначеним вироком встановлено, що 16.09.2016, близько 13.10 години, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_2 , належним ПП «Зігфрід- М», рухався по вул. Січеславська Набережна з боку Амурського мосту у напрямку вул. Пастера в місті Дніпро. Під час руху ОСОБА_2 , порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед зміною напрямку руху, а саме: перед початком здійснення маневру правого повороту на вул. Пастера, не впевнився в безпеці виконуваного ним маневру, при цьому, повертаючи на нерегульованому перехресті направо, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_3 , яка в момент початку маневру вже переходила проїзну частину вул. Пастера, на яку повертає автобус, та не впевнився, що він своїми діями не створить небезпеки для подальшого руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого, в районі електроопори №78 по вул. Пастера скоїв наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, закритої хребтової травми, компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця та переломів поперечних відростків 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5- го поперекових хребців з обох боків зі зміщенням уламків; закритої тупої травми грудної клітини з численними переломами ребер : 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го, 11 -го та 12-го праворуч та 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го ребер ліворуч, з явищами двостороннього гемо пневмотораксу, забою серця, емфіземи м`яких тканин грудної клітини праворуч та ліворуч, з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії; тяжкої тупої травми тазу з численними переломами кісток тазу по типу Мальгеня (перелому бічної маси крижі праворуч, перелому даху вертлюжної западини, переломів донних та сідничних кісток праворуч та ліворуч зі зміщенням уламків та розривом лонного і крижового-клубового з`єднань); закритої тупої травми черева; масивної ділянки осадження та масивної гематоми в області спини, попереку з переходом на сідниці, з утворенням в посттравматичному періоді гнійно-некротичних ран, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 04.11.2016).

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_2 , не виконав вимоги п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.08.2025 у справі №203/5174/16 вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2024 щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, залишено без змін, окрім цивільного позову, який направлений на новий розгляд в порядку цивільного судочинства та є предметом розгляду у даному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є сином загиблою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11), та був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні №12016040030000761, в якому ним був поданий цивільний позов.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснював пасажирські перевезення на рейсовому автобусі БАЗ А079.23, р/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності ПП «Зігфрід-М», на підставі переданого йому свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, та був працівником ПП «Зігфрід-М».

Відповідно до листа МТСБУ від 23.10.2025 транспортний засіб «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_2 , станом на 16.09.216 був застрахований за договором страхування від 29.10.2015, укладеним зі страховиком ПрАТ «Київський страховий дім» на період з 01.11.2015 по 31.10.2016 (поліс обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ6353661). За даним договором сума страхового відшкодування за шкоду життю та здоров`ю - 100 000,00 грн, за шкоду майну - 50 000,00 грн, франшиза - 500,00 грн.

Листом ПрАТ «Київський страховий дім» від 29.09.2016 №1562 підтверджено звернення ОСОБА_1 до страхової компанії із заявою від 21.09.2016 про виплату страхового відшкодування по ДТП, яке відбулося 16.09.2016 за адресою: м. Дніпро, перехрестя вул. Пастера та вул. Січеславська Набережна. За змістом листа товариство повідомило, що строк для прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування продовжено відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до набрання законної сили судового рішення відносно події. На даний час страхове відшкодування не виплачено.

Як зазначає позивач, внаслідок кримінального правопорушення ним були понесені наступні витрати: 90 509,63 грн ( на медикаменти для лікування матері), 14 678,45 грн (на поховання).

Крім того, розмір моральної шкоди, завданої смертю його матір`ю, ним оцінюється в 2 500 000,00 грн, які він просить стягнути з Приватного підприємства «Зігфрід - М».

Відповідно до заявлених позовних вимог в редакції від 30.10.2025 позивач просить стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» на свою користь страхове відшкодування в сумі 100 000,00 грн, з яких: 14 678,45 грн - витрати на поховання, 17 400,00 грн - моральна шкода в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день ДТП, 67 921,55 грн - частина витрат на придбання медичних препаратів; з ПП «Зігфрід - М» - 22 588,08 грн - витрати на лікування та 2 500 000,00 грн моральної шкоди.

З наданих ОСОБА_1 документів підтверджуються витрати на поховання в сумі 7 410,00 грн та 968, 00 грн, а також витрат на ліки в сумі 84 651,39 грн, тобто на загальну суму 93 029,39 грн (а.с. 54, 55, 57- 67).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина друга та п`ята статті 1187 ЦК України).

Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) викладено висновок, за яким: «аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм».

Застосування норми статті 1172 ЦК України можливе за наявності певних умов: як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина заподіювача шкоди у її спричиненні за виключенням визначених законом випадків), так і спеціальних умов (перебування заподіювача шкоди у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою-роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання заподіювачем шкоди своїх трудових (службових) обов`язків). При цьому, під виконанням працівником (заподіювачем шкоди) своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок

Згідно із частиною першою статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 981 ЦК України договір обов`язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва поліса.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (пункт 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Враховуючи викладене, а також встановлені обставини справи, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь позивача страхового відшкодування в сумі 100 000,00 грн, з яких: 8 378,00 грн - витрати на поховання, 74 222,00 грн - витрати на ліки, 17 400,00 грн - моральна шкода в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день ДТП, та з Приватного підприємства «Зігфрід - М» - 18 807,39 грн.

Щодо стягнення з Приватного підприємства «Зігфрід - М» моральної шкоди в сумі 2 500 000,00 грн суд зазначає наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша та друга статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (частина друга статті 1168 ЦК України).

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що позивач зазнав моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями, викликаними втратою своєї матері, що відповідачем є юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та отримує прибутки, суд доходить висновку, що достатньою і розумною компенсацією моральної шкоди буде сума в 500 000,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 15 000,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Нормою ч. 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої допомоги між Адвокатським об`єднанням «РАДНИК» та ОСОБА_1 № 02/10/25-1 від 02.10.2025; детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару від 02.10.2025 на суму 15 000,00 грн (консультація - 1 500,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи - 1 500,00 грн, підготовка та подання позовної заяви - 5 500,00 грн, комплексне ведення цивільної справи - 6 500,00 грн); платіжна інструкція №ОВКС-18Х4-КОВА-В1Н8 від 02.10.2025, якою підтверджується оплата по договору на суму 15 000,00 грн; ордер адвоката Чіпа Я.М., який фактично здійснював представництво в суді на підставі цього договору (ознайомлювався з матеріалами справи, подавав процесуальні документи, приймав участь у судових засіданнях 22.10.2025, 24.11.2025).

З огляду на викладене, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є підтвердженими.

З урахуванням положень п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 572,06 грн (16,16% від суми задоволених судом позовних вимог), з Приватного підприємства «Зігфрід - М» - 2 967,94 грн (83,84 % від суми задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 139, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Зігфрід - М», Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (код ЄДРПОУ 25201716, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41, оф. 407) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч грн), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 572,06 грн (п`ятсот сімдесят дві грн 06 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства «Зігфрід - М» (код ЄДРПОУ 31002275, адреса: 49102, м. Дніпро, вул. Ближня, 29/97) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в сумі 18 807,39 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот сім грн 39 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 967,94 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім грн 94 коп.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Іваницька