Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №213/3078/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3078/26

Номер провадження 2/213/2156/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

21.07.2026 представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором № 98772900000 від 21.02.2023 у розмірі 8 270,88 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

21.02.2023 між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 98772900000 про надання споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді за допомогою системи UKRSIB online та підписаний електронним підписом (одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 24 730,28 грн строком на 36 місяців (до 23.02.2026). Кредитор свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу грошові кошти, що підтверджується виписками по рахунку. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

23.12.2025 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» укладено договір факторингу № 300, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

21.07.2026 позовна заява надійшла до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд».

23.07.2026 судом отримано відповідь про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

27.07.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з позовною заявою представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та про заочний розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання.

21 лютого 2023 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98772900000. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором), що підтверджується витягом з систем Банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта АТ «УКРСИББАНК». Відповідно до п. 3.1 договору, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 24 730,28 грн. Кредит надається на 36 місяців (до 23.02.2026). Процентна ставка – 0,00001% річних (згідно п. 3.8). Також, відповідно до п. 3.12 договору, Позичальник зобов`язується сплачувати комісії відповідно до умов договору та Додатку № 1.

Судом встановлено, що АТ «УКРСИББАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 24 730,28 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку за кредитним договором, які містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість.

23 грудня 2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» укладено Договір факторингу № 300, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 98772900000, що підтверджується витягом з реєстру боржників, Актом приймання-передачі Права Вимоги та Платіжною інструкцією до Договору факторингу № 300 від 23.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 98772900000 станом на 17.07.2026 становить 8 270,88 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту – 5 674,23 грн;

заборгованості за відсотками – 0,00 грн;

заборгованості за комісією – 2 596,65 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась досудова вимога (Повідомлення про відступлення прав вимоги) про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість погашена не була.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.

У даному випадку, позивачем не надано доказів того, що комісія у розмірі 2 596,65 грн є платою за конкретну послугу, яка не є безоплатною за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем). Позивач не надав суду детального розрахунку, який би підтверджував, що вказана комісія нарахована за послуги, які не є обов`язком кредитодавця за законом. Таким чином, положення кредитного договору в частині стягнення комісії є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення комісії у розмірі 2 596,65 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідач погодився з умовами кредитного договору № 98772900000 від 21.02.2023, що підтверджується наявністю його електронного підпису (одноразового ідентифікатора) та витягом з систем Банку.

Встановлено, що первісний кредитор (АТ «УКРСИББАНК») виконав умови договору, кредитні кошти були надані відповідачу, що підтверджується виписками по рахунку. Відповідач всупереч умовам договору належним чином зобов`язання не виконав, кредит не повернув, проценти не сплатив.

Судом встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 98772900000 на підставі договору факторингу № 300 від 23.12.2025.

Таким чином, позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування заборгованості не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, перевірено судом. Заборгованість за тілом кредиту становить 5 674,23 грн. Вимога про стягнення комісії у розмірі 2 596,65 грн задоволенню не підлягає, оскільки умова договору в цій частині є нікчемною з підстав, зазначених у розділі IV цього рішення.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 5 674,23 грн.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено на суму 8 270,88 грн, а задоволено 5 674,23 грн, що становить 68,60% (5 674,23 ? 100% / 8 270,88 = 68,60%). Судовий збір сплачено позивачем у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 826,41 грн (2 662,40 ? 68,60% / 100%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.

Відповідно до приписів ст.ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та підлягають розподілу між сторонами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 06/26-1 від 03.06.2026, укладеного між ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» та адвокатом Трофименком Романом Олександровичем; копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2026; копію рахунку від 17.07.2026; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5246.

Вартість наданих послуг згідно з наданими доказами становить 10 000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку суду, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 10 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що розумною та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , становить 5 000,00 грн. У стягненні іншої частини вказаних витрат позивачу слід відмовити.

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором № 98772900000 від 21.02.2023 у розмірі 5 674 (п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» судовий збір у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень 41 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К», код ЄДРПОУ 41874691, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко