Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №754/16892/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/10001/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 754/16892/25

11 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Лазарєвої Маргарити Сергіївни на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Панченко О.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивувало тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (navse.ua) у вільному доступі для клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, зокрема договір кредиту, Правила надання грошових коштів у кредит, згода на обробку персональних даних, публічна інформація та положення про конфіденційність.

Зазначало, що для оформлення кредиту клієнт створює заявку на отримання кредиту, проходить перевірку та надає документи або верифікується за допомогою технології BankID, отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту та доступ до особистого кабінету, де ознайомлюється з офертою щодо укладення договору.

Вказувало, що клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер банківської картки, на яку бажає отримати кредит, після прийняття оферти отримує на зазначений при реєстрації номер телефону одноразовий ідентифікатор та підписує кредитний договір шляхом його введення. Після підписання договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора направляє примірник кредитного договору, Правила та інші супутні документи на електронну адресу клієнта та перераховує кредитні кошти за вказаними ним реквізитами.

Позивач зазначав, що 27 червня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1414-2942.

Вказував, що кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, у якому визначені всі його істотні умови.

Зазначав, що для підписання кредитного договору № 1414-2942 від 27 червня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор A9393.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 11 000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,20 % на день, стандартна процентна ставка - 1,50 % на день.

Позивач зазначав, що тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим, а проценти за користування кредитом, нараховані протягом строку договору, не є неустойкою за невиконання або прострочення виконання зобов`язань.

Наголошував, що ним здійснюється лише нарахування процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку договору та не здійснюється нарахування штрафу чи пені за порушення умов договору.

Позивач вказував, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти, перерахувавши їх через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою системи LiqPay на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.

Зазначав, що факт видачі кредиту підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та довідкою про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Також зазначав, що відповідач двічі оформлювала кредитні відносини з позивачем, а попередні кредитні договори були погашені, що, за твердженням позивача, додатково підтверджує обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконала, кредит у повному обсязі не повернула та інші грошові зобов`язання за договором не виконала.

Зазначав, що станом на 02 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 61 688 грн, з яких:

11 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом;

49 038 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

1 650 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 6 688 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 55 000 грн.

У зв`язку із цим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 не повну суму заборгованості, а 55 000 грн, з яких 11 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 44 000 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1414-2942 від 27 червня 2024 року у розмірі 22 000 грн та судовий збір у розмірі 968,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із доведеності факту укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1414-2942, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 000 грн та неналежного виконання нею зобов`язань за договором.

Суд першої інстанції врахував, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечувала щодо заборгованості за тілом кредиту.

Щодо процентної заборгованості суд виходив із того, що заявлений позивачем розмір процентів є непропорційним сумі кредиту, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, а також положенням пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення суми процентів до розміру заборгованості за тілом кредиту та визначив до стягнення 11 000 грн тіла кредиту і 11 000 грн процентів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 31 березня 2026 року представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Лазарєва Маргарита Сергіївна подала через підсистему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15.12.2025 по справі № 754/16892/25 скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1414-2942 від 27.06.2024 в розмірі 55 000,00 грн., судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги у встановленому законодавством порядку покласти на відповідача та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що, частково відмовляючи у стягненні процентів за кредитним договором, суд першої інстанції послався на пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», однак належним чином не з`ясував «природу» процентів, які просив стягнути позивач, унаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що базовий період є строком, протягом якого позичальник сплачує проценти за користування кредитом, тоді як строк кредитування є строком, на який позичальнику видаються грошові кошти та протягом якого він може ними користуватися.

Посилається на пункт 4.3 договору, відповідно до якого тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим, а також на пункти 4.6 та 10.2 договору, якими визначені стандартна ставка 1,50 % та знижена ставка 1,20 % за кожний день користування кредитом.

Зазначає, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору та погодилася з ними шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9393, а тому умови кредитного договору щодо розміру процентів не можуть вважатися несправедливими.

Апелянт вказує, що до позовної заяви було долучено розрахунок заборгованості за договором № 1414-2942 станом на 02 вересня 2025 року, який містить інформацію про загальну кількість днів користування кредитом, кількість днів користування ставкою 1,20 %, кількість днів користування ставкою 1,50 %, основний борг, залишок процентів, комісії та штрафів.

Зазначає, що за період з 27 червня 2024 року по 10 липня 2024 року включно нарахування процентів здійснювалося за зниженою ставкою 1,20 % за кожний день користування кредитом, а за період з 11 липня 2024 року по 22 квітня 2025 року включно - за стандартною ставкою 1,50 % за кожний день користування кредитом.

Звертає увагу на те, що після закінчення строку кредитування, а саме після 22 квітня 2025 року, нарахування процентів було зупинено.

Апелянт зазначає, що станом на 02 вересня 2025 року заборгованість становила 61 688 грн, із яких 11 000 грн - кредит, 49 038 грн - проценти, 1 650 грн - комісія, однак у зв`язку із застосуванням Програми лояльності позивач просив стягнути лише 55 000 грн, з яких 11 000 грн - кредит та 44 000 грн - проценти.

Наголошує, що відповідачу не нараховувалися проценти за статтею 625 ЦК України, пеня, штраф, неустойка чи інші платежі за неналежне виконання умов договору, а комісія за видачу кредиту була нарахована одноразово і не застосовувалася як санкція.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, апелянт зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує протягом визначеного договором строку кредитування та припиняється після його спливу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем у частині визначеного судом розміру процентної заборгованості та пов`язаного з цим розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції переглядає рішення саме в цих межах.

Судом встановлено, що 27 червня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1414-2942 продукту «НА ВСЕ».

У договорі зазначені паспортні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП НОМЕР_1 , а також визначено, що кредитодавець відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а остання зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти у порядку, передбаченому договором.

Пунктом 2.3 договору для мінімізації загальних витрат позичальника кредитодавець рекомендував здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів із дати отримання кредиту десятьма ануїтетними платежами.

Граничними датами рекомендованих платежів визначені 10 липня, 24 липня, 07 серпня, 21 серпня, 04 вересня, 18 вересня, 02 жовтня, 16 жовтня, 30 жовтня та 13 листопада 2024 року. Розмір перших дев`яти рекомендованих ануїтетних платежів становить 2 619,66 грн, останнього - 2 618,90 грн.

Розділом 3 договору визначено технологію його укладення.

Відповідно до пункту 3.2 договору позичальник для укладення договору надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом оформлення заявки на веб-сайті кредитодавця, заповнюючи особисті дані самостійно або передаючи їх через систему BankID НБУ.

Пунктом 3.5 договору зазначено, що до його укладення кредитодавцем здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 шляхом отримання через систему BankID НБУ її ідентифікаційних даних.

Пунктом 3.8 договору передбачено ознайомлення позичальника в особистому кабінеті з Паспортом споживчого кредиту та офертою, після чого позичальник надає повне та безумовне прийняття оферти шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «Підписати».

Пунктом 3.10 сторони погодили, що документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є еквівалентними документам у письмовій формі, підписаним власноручно.

Договором визначено електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в реквізитах сторін зазначено належний позичальнику електронний платіжний засіб із маскою НОМЕР_2 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A9393.

Пунктом 4.1 договору визначено кредитний ліміт у розмірі 11 000 грн та дату надання кредиту - 27 червня 2024 року.

Пунктом 4.2 передбачено надання кредиту шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника з використанням указаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 4.3 договору визначено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, процентна ставка є фіксованою, а комісія - одноразовою.

Пунктом 4.4 договору визначено базовий період тривалістю 14 календарних днів.

Пунктом 4.6 передбачено нарахування процентів на залишок неповерненої суми кредиту за кожний день користування кредитом починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Стандартна процентна ставка визначена в розмірі 1,50 % за кожний день користування кредитом.

Пунктом 4.7 договору визначена комісія за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

Пунктом 4.9 договору встановлено строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику та дату повернення кредиту - 22 квітня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 27 138,17 %.

Відповідно до пункту 4.11 орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 56 804,48 грнта включає суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти.

Пунктом 4.12 договору визначено денну процентну ставку на дату його укладення в розмірі 1,388 %.

Загальні витрати за споживчим кредитом, відповідно до пункту 4.13 договору, становлять 45 804,48 грн.

Пунктом 4.15 договору передбачено формулу розрахунку денної процентної ставки:

ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %,

де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

За договором денна процентна ставка 1,388 % визначена за формулою: (45 804,48 грн / 11 000 грн) / 300 днів ? 100 %.

Пунктами 10.1, 10.2 договору передбачено програму лояльності, відповідно до якої знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожний день користування кредитом та надається кредитодавцем як знижка на користування кредитом і заохочення позичальника до сумлінного виконання умов договору.

До договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Таблицею за зниженою процентною ставкою 1,20 % визначена загальна вартість кредиту за відповідним графіком у розмірі 47 973,59 грн, із яких 11 000 грн - сума кредиту, 35 323,59 грн - проценти та 1 650 грн - комісія.

Таблицею за стандартною ставкою 1,50 % визначена загальна вартість кредиту у розмірі 56 804,48 грн, із яких 11 000 грн - сума кредиту, 44 154,48 грн - проценти та 1 650 грн - комісія.

Паспорт споживчого кредиту та відповідні додатки містять електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором A9393 від 27 червня 2024 року.

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1414-2942 від 27 червня 2024 року 27 червня 2024 року через платіжну систему LiqPay здійснено платіж № 2481570070 на картку НОМЕР_2 у сумі 11 000 грн.

Матеріали справи також містять наданий АТ КБ «ПРИВАТБАНК» документ щодо перерахування кредитних коштів через систему LiqPay. Суд першої інстанції встановив, що зазначені документи підтверджують перерахування 11 000 грн на банківську картку відповідача.

До позовної заяви позивачем також долучені Правила акції «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 26 грудня 2023 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що станом на 02 вересня 2025 року позивач визначив загальну заборгованість у розмірі 61 688 грн, однак заявив до стягнення 55 000 грн.

При цьому із 49 038 грн нарахованих процентів до стягнення заявлено 44 000 грн, тобто на 5 038 грн менше, а комісію в сумі 1 650 грнпозивач до стягнення взагалі не заявив. Загальна різниця становить саме 6 688 грн, визначених позивачем як сума часткового списання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Водночас особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частинами четвертою - шостою.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у відсотках за формулою:

ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування в днях.

Частиною п`ятою статті 8 цього Закону встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Отже, протягом перших 120 днів, до 22 квітня 2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, протягом наступних 120 днів - з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно - 1,5 %, а починаючи з 21 серпня 2024 року застосовується встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції помилково застосував до договірних процентів за користування кредитом положення пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» як до непропорційно великої компенсації за невиконання зобов`язання.

Із матеріалів справи вбачається, що заявлені позивачем проценти нараховані за користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач не заявляв до стягнення пеню, штраф, проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, чи інші санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, саме по собі перевищення суми договірних процентів над сумою отриманого кредиту не давало суду першої інстанції підстав механічно зменшити їх розмір до суми тіла кредиту - 11 000 грн із застосуванням положень, що регулюють компенсаційні чи штрафні наслідки невиконання зобов`язання.

Разом з тим наведене не свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача всієї заявленої позивачем суми процентів - 44 000 грн.

Положення договору щодо визначеного сторонами розміру процентної ставки підлягають застосуванню з урахуванням обмежень, установлених спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Той факт, що сторони погодили фіксовану процентну ставку, не виключає застосування законодавчого обмеження максимального розміру денної процентної ставки, яке діяло у відповідний період користування кредитом.

У цій справі кредитний договір укладено 27 червня 2024 року, тобто в період, коли відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 %.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1 %.

При цьому сам позивач в апеляційній скарзі зазначив, що за період із 27 червня 2024 року по 10 липня 2024 року включно проценти нараховувалися за зниженою ставкою 1,20 %, а з 11 липня 2024 року по 22 квітня 2025 року включно - за стандартною ставкою 1,50 %.

Відтак за період із 27 червня 2024 року по 10 липня 2024 року включно, тобто за 14 днів, проценти підлягали нарахуванню за погодженою сторонами зниженою ставкою 1,20 %, яка не перевищувала передбаченого законом граничного розміру.

За цей період розмір процентів становить:

11 000 грн ? 1,20 % ? 14 днів = 1 848 грн.

За період із 11 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно, тобто за 41 день, проценти могли нараховуватися за стандартною ставкою 1,50 %, яка відповідала максимальному розміру, встановленому для цього перехідного періоду.

За цей період розмір процентів становить:

11 000 грн ? 1,50 % ? 41 день = 6 765 грн.

Починаючи з 21 серпня 2024 рокумаксимальний розмір денної процентної ставки становив 1 %.

За період із 21 серпня 2024 року по 22 квітня 2025 року включно, тобто за 245 днів, розмір процентів становить:

11 000 грн ? 1 % ? 245 днів = 26 950 грн.

Таким чином, за весь 300-денний строк кредитування розмір процентів, визначений із дотриманням законодавчо встановлених обмежень, становить:

1 848 грн + 6 765 грн + 26 950 грн = 35 563 грн.

Саме такий спосіб застосування пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідає правовому підходу, за яким зміна встановленої законом максимально допустимої денної процентної ставки під час строку кредитування підлягає врахуванню при визначенні розміру заборгованості.

При цьому колегія суддів враховує, що позивач самостійно прийняв рішення про застосування до відповідача програми лояльності та зменшив розмір заборгованості, який просив стягнути.

З первісно визначених позивачем 49 038 грн процентів до стягнення заявлено 44 000 грн, тобто на 5 038 грн менше.

Комісію за видачу кредиту у розмірі 1 650 грнпозивач до стягнення не заявив.

Таким чином, визначена позивачем загальна сума часткового списання 6 688 грн складається із 1 650 грн комісії, яка не включена до позовних вимог, та 5 038 грн процентної заборгованості, на яку позивач сам зменшив заявлену вимогу про стягнення процентів.

З урахуванням здійсненого позивачем зменшення процентної заборгованості на 5 038 грн розмір процентів, який підлягає стягненню, становить:

35 563 грн - 5 038 грн = 30 525 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить:

11 000 грн - заборгованість за кредитом;

30 525 грн - заборгованість за процентами;

Всього - 41 525 грн.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 наведеного висновку не спростовує.

У цій справі колегія суддів не заперечує право ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на нарахування договірних процентів протягом 300-денного строку кредитування до 22 квітня 2025 року.

Спірним є розмір процентної ставки, яка могла бути застосована у відповідні періоди такого строку, з огляду на спеціальні імперативні приписи Закону України «Про споживче кредитування».

Тому висновок Великої Палати Верховного Суду щодо періоду нарахування договірних процентів не усуває необхідності дотримання встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про стягнення лише 11 000 грн процентів не відповідає нормам матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, у зв`язку із чим рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Водночас доводи апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення всієї заявленої суми процентів у розмірі 44 000 грн є необґрунтованими, оскільки розрахунок позивача за період після 20 серпня 2024 року ґрунтується на застосуванні ставки 1,50 % на день, тоді як з 21 серпня 2024 року законом встановлено максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року - зміні в частині розміру заборгованості за процентами та загального розміру заборгованості.

Щодо судових витрат колегія суддів виходить із такого.

За подання позовної заяви ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги на суму 55 000 грн підлягають задоволенню в сумі 41 525 грн, що становить 75,5 % від заявлених вимог.

Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі: 2 422,40 грн ? 75,5 % = 1 828,91 грн.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, що зазначено в апеляційній скарзі та підтверджено доданою платіжною інструкцією.

Предметом апеляційного оскарження фактично була різниця між стягнутими судом першої інстанції 22 000 грн та заявленими позивачем 55 000 грн, тобто 33 000 грн.

За результатами апеляційного перегляду розмір стягнення збільшується з 22 000 грн до 41 525 грн, тобто на 19 525 грн, що становить 59,16 % від оспорюваної в апеляційному порядку суми.

Відтак із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 149,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», подану представником Лазарєвою Маргаритою Сергіївною, - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості за процентами, загального розміру заборгованості та розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1414-2942 від 27 червня 2024 року у загальному розмірі 41 525 (сорок одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять) грн, з яких: 11 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 30 525 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1 828,91 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 149,88 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий: Судді: