Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №759/9021/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/14694/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/9021/26

11 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Бабич Н.Д. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів:

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6 727,65 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 1 372,44 грн, три відсотки річних у сумі 419,69 грн;

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9 027,26 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 1 841,56 грн, три відсотки річних у сумі 563,15 грн;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15 078,14 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 3 075,94 грн, три відсотки річних у сумі 940,63 грн;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у сумі 44 939,97 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 9 167,75 грн, три відсотки річних у сумі 2 803,52 грн;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 126,71 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 3 865,01 грн, три відсотки річних у сумі 1 218,05 грн, пеню в розмірі 1 481,96 грн;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 60 842,55 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 8 670,99 грн, три відсотки річних у сумі 2 703,23 грн, пеню в розмірі 3 288,93 грн;

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 809,11 грн;

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 977,55 грн;

заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 356,30 грн.

Загальна сума заявлених позовних вимог становила 207 298,09 грн.

Позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» обґрунтовувало тим, що з 01 травня 2018 року є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Позивач зазначав, що на виконання вимог законодавства КП «Київтеплоенерго» на підставі типових договорів підготовлено та опубліковано/оприлюднено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), а також типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Посилався на те, що свідченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з централізованого опалення/централізованого постачання гарячої води, так і договору про надання послуг з теплової енергії/постачання гарячої води є, у тому числі, факт отримання послуг споживачем.

Зазначав, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення/централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року - споживачами послуг з постачання теплової енергії/постачання гарячої води.

Позивач вказував, що відповідачі в порушення вимог законодавства своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2026 року складає за послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року - 15 078,14 грн, за послуги з централізованого постачання гарячої води за цей період - 44 939,97 грн, за послуги з постачання теплової енергії з 01 листопада 2021 року - 26 126,71 грн, за послуги з постачання гарячої води з 01 листопада 2021 року - 60 842,55 грн.

Також позивач зазначав про наявність заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 356,30 грн, заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 809,11 грн та заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 977,55 грн.

Крім того, КП «Київтеплоенерго» посилалося на те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», набуло право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 6 727,65 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 027,26 грн.

Зазначало, що згідно з пунктом 3.4.2 Договору цесії новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії, сплати заборгованості.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6727.65 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1372.44 грн., три відсотки річних в сумі 419.69 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9027.26 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1841.56 грн., три відсотки річних в сумі 563.15 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15078.14 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3075.94 грн., три відсотки річних в сумі 940.63 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 44939.97 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 9167.75 грн., три відсотки річних 2803.52 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26126.71 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3865.01 грн., три відсотки річних 1218.05 грн., пеню в розмірі 1481.96 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 60842.55 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 8670.99 грн., три відсотки річних 2703.23 грн., пеню в розмірі 3288.93 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1809.11 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 977.55 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 356.30 грн.

Стягнуто з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" сплачений судовий збір - по 1664.00 грн.

Стягнуто з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03359836) витрати пов`язані з витребуванням доказів по 133.65 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що квартира АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, відповідачі є споживачами відповідних послуг та від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися та не відключалися.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/9021/26, ухваленого 09 червня 2026 року, скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/9021/26, ухвалене 09 червня 2026 року, та відмовити в задоволенні позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ідентифікаційний код 40538421, у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що з огляду на матеріали справи № 759/9021/26 місцевий суд у рішенні не навів мотивованої оцінки відносно аргументу щодо відсутності підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання п`яти осіб, які також є споживачами послуг з централізованого опалення, послуг з постачання гарячої води, і не могли бути залучені по заяві відповідача для участі у справі у якості співвідповідачів з огляду на статтю 51 ЦПК України, що тягне порушення права на справедливий суд.

Разом із тим апелянт зазначає, що у рішенні місцевого суду відсутня дата, з якої стягується заборгованість за спожиті послуги до 01 травня 2018 року, а також відсутня дата, по яку стягується заборгованість за спожиті послуги до з 01 листопада 2021 року.

Описуючи обставини, які, на його думку, є підставами для скасування рішення місцевого суду, ОСОБА_1 зазначає, що 01 квітня 2026 року позивач звернувся до місцевого суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з двох відповідачів.

28 травня 2026 року ОСОБА_1 подав відзив на позов, виклав у ньому заперечення проти позовних вимог з тих підстав, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання п`яти осіб, у той час як позов пред`явлено лише до двох, що, за його твердженням, підтверджується листом відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 66055-0/08582223 від 13 травня 2026 року.

Апелянт вказує, що з огляду на зазначений лист персональні дані - прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата народження, дата реєстрації місця проживання - відсутні, що, на його думку, свідчить про бездіяльність позивача відносно встановлення споживачів з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_1 , які мали бути залучені ним відповідачами, що порушує право на справедливий суд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає.

Судом встановлено, з витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у приміщенні, сформованого станом на 20 січня 2026 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані п`ять осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі та витребувано докази. 04 травня 2026 року витребувані судом докази надійшли до суду.

З відомостей Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів, установлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Матеріали справи містять документи щодо підключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 до централізованої системи теплопостачання.

Зокрема, у Переліку споживачів (об`єктів теплопостачання) з підключеними тепловими навантаженнями до тепломереж КП «Київтеплоенерго» щодо будинку по АДРЕСА_1 зазначено особовий рахунок № НОМЕР_1 , адресу об`єкта - АДРЕСА_1 та підключене теплове навантаження на опалення 0,093 Гкал/год.

У матеріалах справи наявна довідка КП «Київтеплоенерго» про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками вузла комерційного обліку теплової енергії щодо будинку по АДРЕСА_1 .

У зазначеній довідці вказано тип лічильника MULTICAL UF602, заводський номер 69953351, період з 01 листопада 2021 року до 28 лютого 2026 року та обсяг спожитої теплової енергії 1227,6740 Гкал.

Крім того, до позовної заяви долучено корінці нарядів на включення та відключення теплопостачання багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які стосуються особового рахунку НОМЕР_1 та містять відомості про теплове навантаження на опалення 0,093 Гкал/год.

Так, у матеріалах справи міститься корінець наряду № 949 від 19 жовтня 2018 року, у якому зазначено особовий рахунок № НОМЕР_1 , будинок житловий, адресу: АДРЕСА_1 та теплове навантаження на опалення 0,093 Гкал/год.

Також наявні корінці нарядів № 976 , № 815 та інші документи щодо включення/відключення теплопостачання у наступних опалювальних періодах, які стосуються того самого особового рахунку № НОМЕР_1 та будинку по АДРЕСА_1 , із зазначенням теплового навантаження на опалення 0,093 Гкал/год.

У матеріалах справи містяться також корінці нарядів щодо подальших опалювальних періодів, зокрема № 697, № 241 , № 1003, № 672 , № 1054 та № 66 , у яких зазначено той самий об`єкт теплопостачання, особовий рахунок № НОМЕР_1 , адресу будинку по АДРЕСА_1 та теплове навантаження 0,093 Гкал/год; документи містять відмітки про фактичне включення або відключення теплопостачання, а також підписи представників відповідних організацій.

Наведені корінці нарядів підтверджують включення та відключення централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 у відповідні опалювальні періоди та оцінюються судом у сукупності з відомостями про підключення будинку до теплових мереж, даними вузла комерційного обліку, відомостями про реєстрацію відповідачів та розрахунками за особовим рахунком.

Матеріали справи містять розрахунки заборгованості за надані послуги щодо квартири АДРЕСА_1 , у яких помісячно відображено періоди нарахування, вхідне та вихідне сальдо, нарахування, оплати, коригування, застосовані тарифи, обсяги споживання та інші показники, на підставі яких позивачем визначено кінцевий розмір заборгованості.

Згідно з розрахунками позивача за послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року основна заборгованість становить 15 078,14 грн, інфляційна складова боргу - 3 075,94 грн, три проценти річних - 940,63 грн.

За послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року основна заборгованість становить 44 939,97 грн, інфляційна складова боргу - 9 167,75 грн, три проценти річних - 2 803,52 грн.

За послуги з постачання теплової енергії, спожиті з 01 листопада 2021 року, основна заборгованість становить 26 126,71 грн, інфляційна складова боргу - 3 865,01 грн, три проценти річних - 1 218,05 грн, пеня - 1 481,96 грн.

За послуги з постачання гарячої води, спожиті з 01 листопада 2021 року, основна заборгованість становить 60 842,55 грн, інфляційна складова боргу - 8 670,99 грн, три проценти річних - 2 703,23 грн, пеня - 3 288,93 грн.

Окремо позивачем здійснено розрахунок заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 809,11 грн, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води - 977,55 грн, а також з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення - 356,30 грн.

Щодо заборгованості, яка утворилася до 01 травня 2018 року, матеріали справи містять Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладений між ПАТ «Київенерго» як кредитором та КП «Київтеплоенерго» як новим кредитором, відповідно до якого новому кредитору передавалося право вимоги до споживачів щодо заборгованості з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг.

У матеріалах справи міститься витяг із переліку споживачів до Договору № 602-18, у якому під № 57803 зазначено адміністративний район - Святошинський, особовий рахунок НОМЕР_6 , прізвище ОСОБА_6 , адресу АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення складає 6 727,65 грн, інфляційна складова боргу - 1 372,44 грн, три проценти річних - 419,69 грн; за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання - 9 027,26 грн, інфляційна складова боргу - 1 841,56 грн, три проценти річних - 563,15 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 207 298,09 грн складається не з одного узагальненого нарахування, а з окремо визначених сум за відповідними видами житлово-комунальних послуг та періодами їх надання, а матеріали справи містять помісячні розрахунки, документи щодо підключення будинку до централізованої системи теплопостачання, відомості вузла комерційного обліку, корінці нарядів на включення та відключення теплопостачання, відомості про осіб, зареєстрованих у квартирі, відомості БТІ, Договір про відступлення права вимоги та витяг із переліку споживачів до нього.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі зареєстровані у квартирі за адресою надання послуг, будинок під`єднаний до централізованих мереж теплопостачання, доказів відключення квартири від відповідних мереж матеріали справи не містять, а надані позивачем розрахунки відповідачами не спростовані.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносини сторін протягом відповідних частин спірного періоду регулювалися Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII та нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, законом прямо встановлена солідарна відповідальність дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною першою статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За частиною другою статті 543 ЦК України кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано п`ять осіб, у той час як позов КП «Київтеплоенерго» пред`явлено лише до двох із них, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Матеріалами справи дійсно підтверджено, що у вказаній квартирі зареєстровані п`ять осіб. Водночас наявність інших осіб, які відповідно до закону можуть нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, не виключає права кредитора вимагати виконання солідарного обов`язку від окремих солідарних боржників.

Зі змісту частини першої статті 543 ЦК України прямо вбачається, що вибір, до кого саме із солідарних боржників - до всіх разом чи до будь-кого з них окремо - пред`явити вимогу про виконання зобов`язання, належить кредитору.

Тому сама по собі обставина непред`явлення КП «Київтеплоенерго» позовних вимог до всіх п`яти зареєстрованих у квартирі осіб не свідчить про недоведеність вимог, заявлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і не є підставою для відмови у позові до цих відповідачів.

Також колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 як відповідач не міг самостійно залучити інших зареєстрованих у квартирі осіб як співвідповідачів за правилами статті 51 ЦПК України, не свідчить про порушення його права на справедливий суд та не є підставою для відмови у вимозі кредитора до нього як до особи, на яку поширюється солідарний обов`язок.

При цьому статтею 544 ЦК України передбачено право боржника, який виконав солідарний обов`язок, на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Тому виконання солідарного обов`язку одним або кількома боржниками не позбавляє їх передбачених законом засобів урегулювання відносин з іншими особами, які несуть такий самий солідарний обов`язок.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 про недоведеність обставин щодо споживання послуг двома відповідачами та про те, що доказування у цій частині ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі висновок щодо надання житлово-комунальних послуг за спірною адресою зроблений судом не на припущенні і не лише на підставі факту реєстрації відповідачів.

Факт підключення будинку до централізованої системи теплопостачання підтверджується Переліком споживачів з підключеними тепловими навантаженнями та численними корінцями нарядів на включення і відключення теплопостачання.

Фактичні обсяги споживання теплової енергії будинком за період з 01 листопада 2021 року до 28 лютого 2026 року підтверджуються довідкою за показниками вузла комерційного обліку теплової енергії типу MULTICAL UF602, заводський номер 69953351, відповідно до якої обсяг споживання становив 1227,6740 Гкал.

Зареєстроване місце проживання відповідачів у квартирі АДРЕСА_1 підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва.

Розмір нарахувань підтверджується помісячними розрахунками за відповідними видами послуг, які містять вихідні показники, нарахування, оплати, коригування, тарифи та залишок заборгованості.

Доказів відключення квартири АДРЕСА_1 від систем централізованого теплопостачання у встановленому законодавством порядку, доказів ненадання послуг за конкретні розрахункові періоди або надання їх у меншому обсязі матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 не надано власного контррозрахунку заборгованості, доказів здійснення платежів, які не були враховані позивачем, або доказів неправильності конкретних нарахувань.

При цьому довід апелянта про те, що у квартирі зареєстровано п`ять осіб, сам по собі не спростовує ані обсягу житлово-комунальних послуг, наданих за відповідною адресою, ані розміру заборгованості за особовим рахунком, оскільки стосується питання суб`єктного складу осіб, які можуть нести солідарну відповідальність за оплату таких послуг.

Отже, твердження апелянта про здійснення доказування на підставі припущень не відповідає сукупності письмових доказів, наявних у матеріалах справи.

Колегія суддів також перевіряє доводи апеляційної скарги щодо відсутності у рішенні суду першої інстанції конкретизації періодів, за які стягнута заборгованість.

Із резолютивної частини оскаржуваного рішення вбачається, що судом окремо визначено заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання; окремо - за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води; окремо - за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, спожиті з 01 листопада 2021 року.

Разом із тим колегія суддів враховує, що стосовно заборгованості, яка виникла до 01 травня 2018 року, в оскаржуваному рішенні дійсно використано формулювання «за спожиті до 01 травня 2018 року послуги» без зазначення у резолютивній частині початкової календарної дати відповідного періоду.

Однак зазначене формулювання не свідчить про недоведеність самого грошового зобов`язання.

Заборгованість, яка виникла до 01 травня 2018 року, у матеріалах справи відокремлена від заборгованості, що виникла після цієї дати, визначена за кожним видом послуги та конкретною сумою, а право вимоги щодо неї обґрунтовано Договором № 602-18 про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року.

Крім того, у витягу з переліку споживачів до Договору № 602-18 зазначено особовий рахунок НОМЕР_6 , прізвище « ОСОБА_6 », адресу АДРЕСА_1 , а матеріали справи містять окремі розрахунки відповідної заборгованості.

Щодо заборгованості, яка виникла після 01 травня 2018 року, матеріали справи містять помісячні розрахунки, складені до 28 лютого 2026 року, а в позовній заяві позивач прямо зазначив, що станом саме на цю дату утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

Таким чином, наведений довід апеляційної скарги не спростовує встановленого розміру заборгованості та не свідчить про наявність визначених статтею 376 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів про неправильність конкретних математичних розрахунків інфляційної складової боргу, трьох процентів річних чи пені, власного контррозрахунку цих сум апелянтом не надано.

Таким чином, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності та перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 щодо реєстрації у квартирі п`яти осіб, пред`явлення позову лише до двох із них, неможливості залучення інших осіб відповідачем за статтею 51 ЦПК України, неправильного застосування правил про солідарний обов`язок, недоведеності споживання послуг саме відповідачами, здійснення доказування на припущеннях та неконкретизації окремих періодів заборгованості не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий: Судді: