Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №379/2351/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року місто Київ

справа № 379/2351/25

провадження № 22-ц/824/9906/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Євграфової Є.П., Поливач Л.Д., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»

на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 9 березня 2026 року, постановлену у складі судді Зінкіна В.І., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 19 лютого 2026 року позов ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 06249-07/2025 від 3 липня 2025 року у розмірі 34 020,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» судовий збір у розмірі 1 790,88 грн.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 9 березня 2026 року у прийнятті додаткового рішення щодо вирішення питання судових витрат у справі за позовною заявою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду позивач ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 27 березня 2026 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким заяву позивача задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6284,05 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в позовній заяві позивачем зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат складає 10 922,40 грн, в тому числі витрати на правничу допомогу становлять суму 8500 грн. та додатково зазначено, що докази таких витрат будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено нормами ЦПК України. У зв`язку з наведеним, вимоги про обґрунтування не подання таких доказів раніше не передбачено процесуальним законом.

13 листопада 2025 року між позивачем та АО «КН Перший юридичний офіс» укладено договір про надання правничої допомоги, в якому визначено перелік наданих адвокатським об`єднанням послуг. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду надано відповідні документи.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Представник ТОВ «Стар Файненс Груп» адвокат Шишка Ю.О. подала до суду заяву, в який просила проводити розгляд справи без її участі.

В судове засідання не з`явився відповідач, про час дату та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції суду до електронного кабінету Марчука М.М. (а.с. 163).

Оскільки судове рішення ухвалене за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволення заяви ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що оскільки зміст заяви ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд вважав, що підстави для її задоволення відсутні.

З такими висновками не може погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Частиною першою статті 246 ЦПК визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду апеляційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 600/752/22-а).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем вказано, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 8500 грн та зазначено, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення по суті спору.

19 лютого 2026 року суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позову. В судове засідання учасники справи не з`явились.

23 лютого 2026 року, тобто в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представник позивача адвокат Шишка Ю.О. подала заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6284,05 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, подано (електронні копії): ордер на надання правничої допомоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» № 1654000 від 13 листопада 2025 року, адвокат, який надає правничу допомогу - Шишка Ю.О. ; договір про надання правничої допомоги від 13 листопада 2025 року; копія договору про надання юридичних послуг від 1 листопада 2025 року; копія платіжної інструкції № 4655 від 18 листопада 2025 року; копія платіжної інструкції №4947 від 16 грудня 2025 року; копія платіжної інструкції №5283 від 2 лютого 2026 року; копія платіжної інструкції №5453 від 16 лютого 2026 року.

Суд першої інстанції у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив у зв`язку з тим, що позивачем не обґрунтовані причини не подання доказів понесення заявлених витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Разом з тим, в заяві про ухвалення додаткового рішення вказано, що оскільки позов задоволено частково, то сума витрат на професійну правничу допомогу розраховується пропорційно задоволених позовних вимог та становить суму 6284,05 грн., а не 8500 грн, як зазначено у позовній заяві.

Оскільки позивач в позовній заяві вказав орієнтовний розрахунок понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, в судове засідання учасники справи не з`явились, позивачем в п`ятиденний строк подана суду заява та докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та заявлена ним сума розрахована пропорційно задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення по заяві позивача є помилковим, а тому ухвала Таращанського районного суду Київської області від 9 березня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» задовольнити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 9 березня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Є.П Євграфова

Л.Д. Поливач