Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №755/4189/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 755/4189/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12645/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБОРД» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБОРД» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІГБОРД» 275 646 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 134 грн. 69 коп.(а.с. 1-2).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2025 року позовну заяву ТОВ «БІГБОРД» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку - повернуто позивачу(а.с. 30-31).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 27 травня 2026 року представник ТОВ «БІГБОРД» - Кліндухов П.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 34-35).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції ухвалою суду було залишено без руху позовну заяву з тих підстав, що позивачем не долучені докази надсилання листом з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання відповідача копій поданих до суду документів, та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків зазначених в цій ухвалі. Копію даної ухвали суду було доставлено до електронного кабінету позивача 28 березня 2026 року.

Представник апелянта зазначає, що 01 квітня 2026 року з дотриманням строків, визначених в ухвалі суду від 25 березня 2026 року, ним було направлено заяву про усунення недоліків через підсистему «Електронний суд», до якої були додані документи: докази направлення відповідачу листа з описом вкладення копій позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 .

Проте позовну заяву було повернуто та зазначено судом, що станом на момент постановлення ухвали суду про повернення позовної заяви від 11 травня 2026 року, позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Зважаючи на своєчасне усунення позивачем всіх недоліків визначених в ухвалі суду від 25 березня 2026 року, висновки ухвали суду від 11 травня 2026 року про повернення позовної заяви позивачеві не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідача подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши відповідне поштове повідомлення, яке повернулось без вручення із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили (а.с. 53-57).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи апеляційним судом.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст. 175 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.

Зокрема, за змістом ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІГБОРД» 275 646 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 134 грн. 69 коп.(а.с.1-2).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року було залишено без руху позов ТОВ «БІГБОРД» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та надано п`ятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали для усунення недоліків (а.с. 27).

В ухвалі суд зазначив перелік недоліків, зокрема, що позивачем не долучено докази надсилання листом з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання відповідача копій поданих до суду документів.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій надав докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 .Однак дана заява відсутня в матеріалах справи, а представником скаржника до апеляційної скарги додано «Картка руху зави» в підсистемі «Електронний суд», з якої вбачається, що заява про усунення недоліків була направлена 01 квітня 2026 року та датою реєстрації в суді є 27 квітня 2026 року.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року позовну заяву ТОВ «БІГБОРД» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - повернуто позивачу(а.с. 30-31).

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що на дату постановлення ухвали суду позивачем не було усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 25 березня 2026 року.

Колегія суддів не погодилася з таким висновком суду виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «DeGeouffredelaPradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права»

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не долучені докази надсилання листом з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання відповідача копій поданих до суду.

На усунення недоліків позовної заяви представником позивача була надіслана заява про усунення недоліків з доказом надсилання листом з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання відповідача копій поданих до суду, через підсистему «Електронний суд». На підтвердження чого подав картку руху заяви, в якій зазначено, що дана заява була направлена 01.04.2026 року та зареєстрована в суді 27,04.2026 року. Однак, дана заява відсутня в матеріалах справи та суд першої інстанції ухвалою суду від 11 травня 2026 року позовну заяву повернув позивачу.

Судом апеляційної інстанції перевіривши підсистему «Електронний суд» з`ясовано, що заява про усунення недоліків була зареєстрована судом першої інстанції 27.04.2026 року під вхідним номером 24697/26-Вх.

За таких обставин повернення позову з підстав недотримання вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України колегія суддів вважає помилковим.

Аналізуючи вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБОРД» - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГБОРД» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов