Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №363/6538/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 363/6538/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12235/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Рудюка О.Д., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості загальною сумою 22 014,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000, 00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 9 054,50 грн., суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 80 календарних днів 7 960,00 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір 2 422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. (а.с. 1-10).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 21 серпня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» булоукладено електронний договір № 6984129 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, втому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022року та розміщених їх на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 5 000 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (15.08.2024) вказується у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору.

ТОВ «АВЕНТУС Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладанням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідач зайшов на веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://creditplus.ua/ru/documents, де він мав змогу ознайомитися з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - «ІТС»). Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрав бажану суму кредитування, ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в ч. 2 ст. 12 Закону України Про фінансові послуги державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом пере направлення до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А8731», після чого відповідач отримав кредит в сумі 5 000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Переказ коштів, виданий у рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заявці на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

У період з 21.08.2023 по 26.05.2024 відповідач здійснила оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 995 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 995 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем зазначений в картці обліку договору, що додана до позовної заяви.

Позивачем нараховані проценти за 80 календарних днів (28.05.2024 - 15.08.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 5 000,00 грн. х 1,99% = 99,5 грн. х 80 календарних днів = 7 960,00 грн.

Згідно із п. 1.1. договору факторингу № 27.05/24Ф від 27.05.2024 року, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, права на одержання яких належить клієнту.

Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк договору № 6984129 про надання споживчого кредиту від 21.08.2023 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 80 календарних днів з 28.05.2024 року по 15.08.2024 року, поденний розрахунок заборгованості доданий до позовної заяви.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21 січня 2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03 квітня 2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту - 5 000 грн., сума процентів за користування кредитом - 9 054,50 грн., всього 14 054,50 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 5 000 грн. - тіло кредиту та 9 054,50 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів - 7 960,00, всього 22 014,50 грн. (а.с. 1-10).

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника товариства ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»: заборгованість за договором № 6984129 від 21 серпня 2023 року у розмірі 5 000, 00 грн.; судовий збір у розмірі 550,09 грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. (а.с. 114-120).

Не погодившись з рішенням районного суду, 19 травня 2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Крюкова М.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 . Заборгованість загальною сумою 18 054,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000, 00 грн., нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів 4 000, 00 грн., стягнути з сплачений судовий збір 2 422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн., витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000, 00 грн. (а.с. 124-133).

На обґрунтування скарги зазначала, що суд фактично встановив факт укладання договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах, а саме, щодо нарахування відсотків.

Окрім того, суд не врахував додаткові роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-ІХ Національного Банку України.

Відповідно до цих роз`яснень: «Як було зазначено у Листі, відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно). На підставі ч. 5 ст. 8 Закону про споживче кредитування починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Закону № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%.»

Враховуючи ці роз`яснення правильний розрахунок заборгованості повинен бути наступним чином:

21.08.2023 - 22.04.2024: 5 000*246*2,5%= 30 750 грн.;

23.04.2024 - 27.05.2024: 5 000*35*1,5%= 2 625 грн.

Разом заборгованість за користування грошовими коштами становить 33 375 грн.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметомдоговору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно, предметом договору факторингу може бути:

- право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога);

- право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається, тобто не є необхідним підписання актів приймання-передачі тощо.

У частині другій ст. 1078 ЦК встановлено й момент переходу права вимоги за договором факторингу, за яким відступлення вимоги обумовлене певною подією - за таким договором право вимоги переходить до фактора з моменту настання цієї події. Так, зокрема, відступлення права вимоги за договором факторингу може здійснюватися в якості забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. У такому правочині невиконання клієнтом своїх зобов`язань зумовлює перехід права вимоги до фактора.

У даній справі, відступлення прав вимоги за кредитним договором № 6984129 було здійснено шляхом укладання договору факторингу про відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» належне йому право вимоги.

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу за цим договором позивач (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстрі боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 5 000 грн., сума процентів за користування кредитом - 9 054,50 грн., всього 14 054,50 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору, стандартна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору.

Згідно п. 1.5.2. знижена процентна ставка 0,597% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 20.09.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У період з 21.08.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 995 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 995 грн.

Позивачем нараховано проценти за 80 календарних днів (28.05.2024-15.08.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 5 000 грн. * 1% = 50грн. * 80 календарних днів = 4 000,00 грн.

Згідно із п. 1.1. договору факторингу № 27.05/24-Фвід 27.05.2026 року, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відпустити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТАРСТ Україна», як фактором, строк договору № 6984129 про надання споживчого кредиту від 21.08.2023 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 80 календарних днів з 28.05.2024 року по 15.08.2024 року, поденний розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи.

Положеннями с. 1078 ЦКУ встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свої зобов`язання перед новим кредитором у такому ж порядку, як і перед первинним. Це означає, що відповідач зобов`язаний сплатити відсотки, передбачені умовами кредитного договору, навіть якщо їх нарахування здійснюється після відступлення права вимоги.

Представниця скаржника зазначає, що позивач діяв правомірно, нараховуючи відсотки за період (28.05.2024-15.08.2024), що підтверджується умовами кредитного договору та положеннями ст.. 1078 ЦКУ. Загальна сума заборгованості за відсотками, у тому числі за цей період і підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, представниця скаржника вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо стягнення відсотків. В даному випадку нараховані відсотки не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки п.10.8 Договору, відповідно до якого підписуючи цей договір, споживач підтверджує, зокрема, що: - перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Судом не надано належної оцінки доказам (жодної оцінки), а саме: не враховано, що позивачем надано поденний детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором. Наданий Позивачем поденний розрахунок заборгованості (картка обліку) є належним та допустимим доказом заборгованості.

Таким чином, за договором факторингу позивач, відповідно до ст. 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по тілу кредиту та нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами.

Вказувала, що позивачем документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу, а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні. Крім того, позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8000,00 грн. (а.с. 107-113).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідачки подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши: відповідні поштові повідомлення 09 червня 2026 року та 07липня 2026 року, проте поштові повідомлення повернулись без вручення, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили (а.с. 191-192, а.с. 194-195).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи апеляційним судом.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За правилами частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла наступних висновків.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції відмовив у стягненні нарахованих позивачем та первісним кредитором процентів за користування кредитом, у зв`язку з ненаданням позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості із врахуванням Закону України «Про споживче кредитування», а саме з урахуванням денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1% в день, та дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 серпня 2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір № 6984129 про надання споживчого кредиту (а.с. 83-88).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток «СreditPlus». Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

На умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до пункту 1.4. договору строк кредиту 359 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Згідно з пунктом 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.5.1. Стандартна процента ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору.

Знижена процентна ставка 0,597% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 19.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатив кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п. 1.5.2).

Згідно пункту 1.6. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до пункту 1.7. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29 653,85%річних; 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 10 169,67% річних.

Згідно пункту 1.8. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40 820,00 грн.

За пунктом 1.8.2. договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 38 730,50 грн.

За пунктом 1.15. договору перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Споживача для входу в Особистий кабінет, відповідно до п. 1.1. Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Споживача (в тому числі здійснений з метою укладання попередніх правочинів між Сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дати надання кредиту: 20.08.2023 року або 21.08.2023 (п. 2.2. договору).

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. Договору (пункт 2.4. договору).

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (пункт 2.5. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Роз`яснення щодо процентів: - економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; - порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 3.2. Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п. 1.5., яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору».

За пунктом 3.2. договору до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Відповідно до пункту 4.1. договору, товариство має право: вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення; вимагати дострокового повернення (виплати) кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п. 5.4 Договору.

Згідно з пунктом 4.4. договору, Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюються згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3. Договору.

У разі направлення Споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення (п. 5.3. Договору)

Згідно з п. 5.4. договору у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Відповідно до пункту 8.2. договору Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Споживача в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Споживачем Товариству окремо) належать саме Споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства.

Згідно з п. 9.6. договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживача одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

З копії договору вбачається, що в реквізитах сторін вказано паспортні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП, місце реєстрації/проживання, номер телефону, електронна пошта та реквізити належного їй платіжного засобу/поточного рахунку для перерахування коштів клієнту за даним договором (а.с. 87 зворот).

При цьому, 21 серпня 2023 року, 09:26:25, ОСОБА_1 підписала договір № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток № 1 до договору № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 серпня 2023 року електронним підписом - одноразовим ідентифікатором А8731 (а.с. 87 зворот, 88) та 21 серпня 2023 року, 09:26:25, Паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором А8731 (а.с. 64 зворот).

Згідно з Додатком № 1 до договору № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 40 820,00 грн., реальна річна процентна ставка складає 29 653,85 % річних, проценти за користування кредитом складають 35 820,00 грн. (а.с. 88).

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20240612-22а від 12 червня 2024 року, ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 160222-1від 16 лютого 2022 року. Відповідно до зазначеного було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», призначення платежу: зарахування на карту, маска карти № НОМЕР_1 (а.с. 49).

Відповідно до витягу з договору про організацію переказу грошових коштів № 60222-1 від 16 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (замовник) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (партнер), за цим договором фінансова компанія, за дорученням клієнта на підставі окремого кредитного договору між клієнтом та споживачем за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик, від клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів (п. 1.1.).

Згідно з пунктом 1.2. договору Фінансова компанія та клієнт визначають організацію та процедуру взаємодії при здійсненні переказу коштів за допомогою сервісу фінансової компанії, від клієнта з метою їх зарахування на банківські рахунки держателям банківської карти на користь отримувача, а клієнт - зобов`язується приймати надані послуги та оплачувати їх вартість (а.с. 16 зворот-17).

З листа АТ «Універсал Банк» від 23 березня 2026 року № БТ/Е-12534, наданого на виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2026 року про витребування доказів (а.с. 105), вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 21 серпня 2023 року було успішно зараховано платіж у сумі 5 000, 00 грн. (а.с. 110).

Відтак, вказане підтверджує виконання позивачем обов`язків щодо перерахування коштів відповідачці на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 6984129 від 21 серпня 2023 року.

25 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за зобов`язаннями, строк виконання за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (пункт 1.1. договору) (а.с. 51-55).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (абзац 2 пункту 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.3. договору факторингу ціна продажу за договором становить 4 067 724,99 грн.

За платіжними інструкціями № 421 від 31 травня 2024 року на суму933 424,99 грн., № 424 від 04 червня 2024 року платник на суму 3 115 200,00 грн. та № 420 від 31 травня 2024 року на суму 19 100,00 грн., платник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатив ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року без ПДВ (а.с. 21-22).

Вказаний договір факторингу підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 16 723, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 60 зворот).

Відповідно до цього акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року загальна сума заборгованості складає 149 395 902,29 грн. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 76-77).

Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Як вбачається зі витягу з реєстру боржників (Додаток № 1 до договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року) до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги, зокрема, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 6984129 на загальну суму заборгованості у розмірі 14 054,50 грн. (а.с. 76-77).

В матеріалах справи наявне повідомлення на поштову адресу відповідачки про відступлення прав грошової вимоги від 27 травня 2024 року, яким її повідомлено про відступлення права грошової вимоги первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» новому - ТОВ ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 65).

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 46).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частини першої, третьої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина четверта, п`ята ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так,21 серпня 2023 року, 09:26:25, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6984129, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А873121 серпня 2023 року, 09:26:25 (а.с. 83-87).

Вказаний договір був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний кредитний договір був підписаний позичальником та ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , на підтвердження чого у розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» міститься код ідентифікатора відповідача, що і є її безпосереднім підписом.

Кредитодавець за допомогою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» переказав грошові кошти у сумі 5 000, 00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яка емітована АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , що підтверджує виконання пунктів 2.1., 2.2. кредитного договору.

Втім позичальник внесла лише одноразово 995, 00 грн. 21 вересня 2023 року у рахунок погашення кредиту.

Такі обставини не є спростованими стороною відповідача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.

У розрізі викладеного, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов`язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 1.3. договору № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 серпня 2023 року, строк кредиту становить 359 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 88).

Отже, строк кредитування, згідно з пунктом 1.3. договору, - по 14 серпня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 серпня 2023 року, підготовленим первісним кредитодавцем ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», за період з 21 серпня 2023 року по 26травня 2024 року (до укладення договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024) загальна сума заборгованості дорівнює 14 054,50 грн, що складається з суми тіла кредиту - 5 000, 00 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 10049,50 грн, враховуючи, що 29 вересня 2023 року позичальник сплатила 995, 00 грн за користування кредитом (а.с. 67-72).

Тобто, сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 6984129 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 серпня 2023 року, за період з 28 травня 2024 року (після укладення договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року) по 15 серпня 2024 року (останній день строку кредитування, відповідно до п. 1.4 договору) сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом дорівнює 7 960,00 грн., нараховані на тіло кредиту 5 000, 00 грн., який не погашався позичальником, за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 %, що передбачено пунктом 1.5.1. договору (а.с. 73-74).

Таким чином, встановлено, що нарахування заборгованості фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснював у межах строку кредитування - 360 днів з дня укладення договору № 6984129 про надання споживчого кредиту від 21 серпня 2023 року, тобто по 15 серпня 2024 року включно.

Колегія апеляційного суду встановила, що фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правомірно нарахував відсотки за користування кредитними коштами позичальником у межах визначеного кредитним договором № 6984129 від 21 серпня 2023 року строку кредитування, відповідно до пункту 1.4., тобто по 15 серпня 2024 року, оскільки до нього, як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (27 травня 2024 року), оскільки інше не встановлено ані вказаним кредитним договором, ані договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року або законом.

Суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки суду першої інстанції про нікчемність кредитного договору в частині встановлення процентної ставки в розмірі 1,99% за користування кредитними коштами, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки договір №6984129 про надання кредиту був укладений 21 серпня 2023 року, строком кредиту на 359 днів тобто строк дії цього договору продовжено після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

При цьому, положення ч.5 ст.8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка (далі - ДПС) розраховується у процентах за формулою, що наведена у частині четвертій статті 8 Закону, а саме:ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t *100%, де:ДПС - денна процентна ставка;ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;ЗРК - загальний розмір кредиту;t - строк кредитування у днях.

Отже, для цілей обчислення ДПС, як і для цілей обчислення реальної річної процентної ставки, визначаються загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).

Таким чином законодавець прямо вказує на необхідність розрахунку ДПС саме в залежності від розміру наданого тіла кредиту, при чому включає в це процентне значення не тільки відсотки за користування кредитними коштами, але й комісії та інші платежі. У той час «процентна ставка у день», яку кредитодавці часто зазначають у своїх договорах означає який відсоток від конкретно несплаченого тіла кредиту має нараховуватись відповідачу у якості відсотків за користування кредитними коштами у певний день/період.

Фактично законодавець зазначає, що денна процентна ставка це всі загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, які виражаються у відсотках від наданого тіла кредиту, і вводить законодавчі обмеження на розмір цього проценту, тобто вводить обмеження на суму яку позичальник має сплачувати щодня за користування кредитними коштами, у прямій залежності від тіла наданого йому кредиту.

Беручи до уваги формулу розрахунку денної процентної ставки (ДПС) наведену у ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», колегія суддів приходить до висновку, що застосований позивачем розмір стандартної та зниженої процентної ставки для розрахунку процентів по кредиту не перевищує максимальний розмір (1%) денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд першої інстанції в достатній мірі не врахував вищевикладене та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки районний суд задовольнив позовні вимоги частково, що судом апеляційної інстанції визнано помилковим, вказана помилка не може бути виправлена шляхом зміни, а відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог у зв`язку зменшенням суми заборгованості.

Отже, судове рішення районного суду з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про часткове задоволення позову.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини тринадцятої ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 89).

Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено частково (82%).

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати у розмірі 1 986,37 грн. (2 422, 40 грн. х 82%) за розгляд справи районним судом.

Крім того, при подачі апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплатило судовий збір у розмірі 3633, 60 грн (а.с. 170).

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 2979,55 грн. (3 633, 60 грн. х 82%), підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі, представник позивача ТОВ «ФК Фінтраст Україна» просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі: 10 000, 00 грн - в суді першої інстанції та 8 000, 00 грн - в суді апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 18-19), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 34), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 2028831 (а.с. 62), заявку № 11470 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 79-80) та акт № 11470 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 75), рахунок на оплату № 11470-20/10-2025 від 20жовтня 2025 року (а.с. 66).

Так, розділом 4 договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року передбачено порядок оплати послуг адвоката (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Після виконання заявки адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом п`яти календарних днів після виконання заявки (п.п. 4.6.-4.7. договору).

Згідно з актом № 11470 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, вбачається, що адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуги професійної правничої допомоги на загальну вартість 10 000, 00 грн (12 год. витраченого часу) (а.с. 75).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Крюковою М.В. (а.с. 164-165), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 138 зворот), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1982657 (а.с. 169 зворот), звіт про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 віл 07 липня 2022 року (а.с. 178) та платіжну інструкцію № 8473 від 18 травня 2026 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Крюковій М.В. 8 000, 00 грн (а.с. 138).

Згідно з пунктом 3.5. договору № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги (а.с. 164-165).

Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 3.6. договору).

Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, адвокат Крюкова М.В. надала, а клієнт прийняв правову допомогу за 4 год. вартістю 8 000, 00 грн (а.с. 178).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відтак, з огляду на ст. 141 ЦПК України та часткове задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягає стягненню 8 200 грн. (10 000 грн. х 82%) витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 6560 грн. (8 000, 00 грн. х 82%) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року - скасувати, ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 6984129 про надання споживчого кредиту від 21 серпня 2023року на загальну суму 18 054,50 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5000,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 9 054,50 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 80 календарних днів 4 000,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 8 200 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 1 986,37грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 6 560 грн витрат на правничу допомогу та 2 979,55 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є. П. Євграфова

В.В. Саліхов