Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №753/5227/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/5227/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12125/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького району міста Києва від 29 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з вказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначав, що 22.08.2024 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та відповідачем було укладено кредитний договір № LM992546468.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора SHZH-9653 на суму 6 000,00 грн.

Перед укладанням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернету перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - https://optimal-loans.com.ua/, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника.

За допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (а.с. 30).

Пройшовши належну перевірку, Відповідач ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://optimal-loans.com.ua/. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641,644 ЦК України на укладання договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Внаслідок чого, Відповідач отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору та надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

В свою чергу, Первісний кредитор діяв відповідно до Порядку укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг.

Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та автентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

Отже, як зазначає позивач, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання СМС-повідомлення та/або повідомлення в месенджер, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Після укладання Кредитного договору, файл самого Кредитного договору та файл з даними кваліфікованої електронної печатки, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу (до надання Кредиту) відправляється на електронну пошту Відповідача та стає доступними для скачування в Особистому кабінеті Клієнта.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн. шляхом перерахування через банк провайдер.

Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, 21.05.2025 ТОВ «Оптимальні Кредити» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № ОК-ТП/36.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 21.05.2025 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № Б/Н від 21.05.2025 до Договору факторингу № ОК-ТП/36 від 21.05.2025, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 12 660,00 грн. (а.с. 132-135).

Крім того, 28.08.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу № 28/0825-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження

Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 28.08.2025 року за Договором факторингу № 28/0825-01 від 28.08.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 18 600,00 грн.

Враховуючи викладене, просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № LM992546468 від 22.08.2024 року у розмірі 15 600,00 грн., судовий збір 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. (а.с. 1-7).

Позивачем належним чином було повідомлено відповідача про заборгованість за Кредитним договором, а саме відправлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, зазначивши про намір стягнення заборгованості у судовому порядку (а.с. 84).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № LM992546468 від 22.08.2024 року в розмірі 15 600 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., всього стягнути 25 022,40 грн. (а.с. 160-163).

Не погодившись з рішенням районного суду, 17 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кірюшин А.А. звернувся до суд із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, стягнути з позивача судові витрати (а.с. 166-169).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що проценти в сумі 9 600,40 грн., які просить стягнути позивач, є занадто завищеними, неспівмірними із сумою тіла кредиту, яка становить 6 000 грн., у 1,6 разів перевищує його розмір, що суперечить принципам розумності та добросовісності, призводить до суттєвого дисбалансу сторін договору і ставить споживача у вкрай невигідне становище, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації за користування коштами, що має наслідком невиправдане отримання прибутку позивачем.

Вважає, що суд мав прийти до висновку про необхідність зменшення відсотків, які підлягають стягненню, і визначити їх в розмірі 791,98 грн., що відповідає сумі процентів, розрахованих виходячи з розміру облікової ставки НБУ.

На підтвердження цієї суми, надає розрахунок суми відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України за періодами:

Період з 22.08.2024 по 31.12.2024 (132 дні) Облікова ставка: 13% річних. База - 366 днів. Підстава: Рішення правління НБУ від 13.06.2024 № 205-рш. Розрахунок: (6000*0,13/366)*132 = 281,31 грн.;

Період з 01.01.2025 по 27.08.2025 (239 днів) 13% річних. База - 365 днів. Підстава: Рішення правління НБУ від 13.06.2024 № 205-рш. Розрахунок: (6000*0,13/366)*239 = 510,67 грн.

Разом нараховано відсотків: 281,31 + 510,64 = 791,98 грн.

Отже, суд, встановивши, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору щодо повернення кредитних коштів, що призвело до порушення майнових прав позивача, виходячи із засад розумності та справедливості, має усі підстави дійти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка становить 6 791,98 грн., яка складається із: тіла кредиту - 6 000 грн., відсотків за користування кредитними коштами - 791,98 грн. (а.с. 166-169).

10 червня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «ФК «ЕЙС» - Сахарової О.І., в якому остання просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги (а.с. 191-194).

Зазначила, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні Кредити» з метою акцепту оферти та укладання електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Згідно з п. 2.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 6 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні Кредити».

Відповідно до п. 8.3. на момент укладання цього Договору та отримання першого траншу за цим Договором базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних.

Нарахування відсотків здійснювалося за формулою:

6 000,00 грн. (сума виданого кредиту) * 1,00 (процентна ставка) / 100 = 60,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалося за період 25.08.2024 - 21.05.2025.

21.05.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу № ОК-ТП/36 від 21.05.2025 від ТОВ «Оптимальні Кредити» до ТОВ «Таліон Плюс», вівдповідно нарахування відсотків здійснювалося за наступною формулою:

6 000,00 грн. (сума виданого кредиту) * 1,00 (процентна ставка) / 100 = 60,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалося за період 22.05.2025 - 28.08.2025.

28.08.2025 відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу № 28/0825-01 від 28.08.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача.

Позивачем не було здійснено жодних нарахувань щодо відповідача.

Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом.

У позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором (а.с. 191-194)

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2024 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № LM992546468 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 44-65).

Відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні Кредити».

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, сума кредитного ліміту, вказана у пункті 2.1 договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 3 000 грн. 00 22.08.2024 (пункт 2.3 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору, другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Згідно з пунктом 2.5 кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (пункт 3.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 900 грн. 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно з п. 7.1. договору, рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 21.09.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п. 7.2. договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1.закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7.

7.3 Кінцева дата повернення кредиту - 21.09.2029.

7.4. Проценти за договором сплачуються а наступному порядку:

7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору;

7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Пунктом 8.2 встановлено, що процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого траншу за цим договором, виходячи з максимального дозволеного розміру денної процентної ставки та розраховується відповідно до частини 4 статті 8 Закону, з урахуванням пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Відповідно до умов п. 8.3. договору, на момент укладання цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних.

Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 3 900 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 900 грн. та суму кредиту у розмірі 3 000 грн. (п. 8.4. договору).

За період від дати видачі першого траншу до 21.09.2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,00 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних (п. 8.5.1.)

У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 21.09.2024 року розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ствкою 1,00 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку (п. 8.5.2.).

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірваання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначало, що кредитний договір № LM992546468 від 22.08.2024 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором SHZH-9653. Одноразовий персональний ідентифікатор був введений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 22.08.2024 року о 09:12:00 год., після чого відповідач натиснув кнопку «Так»», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій 22.08.2024 року Товариством були перераховані грошові кошти 3 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , також Товариством 25.08.2024 було перераховано грошові кошти 3 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 (а.с. 26-29).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження укладення договору міститься інформація в якій зазначено, що договір № LM992546468 від 22.08.2024 року був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора № SHZH-9653, направленого йому 22.08.2024 року, о 09:11:39 год., на номер мобільного телефону - НОМЕР_2 (а.с. 66).

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» надав копії платіжних доручень від 22.08.2024 року та 25.08.2024 року, банк платника АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 6 000 грн., в якому зазначено отримувачем кредитних коштів ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_1 , номер банківської карти був зазначений позичальником в поданій заяві на видачу кредитних коштів(а.с. 26-29).

В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 не пройшов ідентифікацію у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який він сам зазначив.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідачем ОСОБА_1 не оспорювався факт укладання кредитного договору № LM992546468 від 22.08.2024 року.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

21 травня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № ОК-ТП/36 (а.с. 20-25).

Відповідно до п. 2.1. Договору № ОК-ТП/36 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п. 2.2. Договору № ОК-ТП/36 сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника.

Відповідно до п. 4.1. Договору № ОК-ТП/36 наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладання Реєстру прав вимоги.

Згідно даних витягу з Реєстру прав вимоги № Б/Н від 21.05.2025 року ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за кредитним договором № LM992546468 від 22.08.2024 року в розмірі 12 660,00 грн., в тому числі, заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 6 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3 660 грн., заборгованість за неустойкою у розмірі 3 000 грн. (а.с. 132-134).

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 2/0825-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM992546468 від 22.08.2024 року (а.с. 123-130).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 28 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги за кредитним договором № LM992546468 від 22.08.2024 року в розмірі 18 600 грн., в тому числі, заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 6 000 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 9 600 грн., заборгованість за неустойкою у розмірі 3 000 грн. (а.с. 120-122).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за договором факторингу.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором від 22.08.2024 року № LM992546468, ОСОБА_1 має кредитну заборгованість в розмірі 18 600 грн., яка складається із 6 000 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 9 600 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 3 000 грн. заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 110).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що проценти, які просить стягнути позивач, є занадто завищеними, неспівмірними із сумою тіла кредиту, однак, такі доводи не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції враховує «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13).

Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (пункт 3.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 900 грн. 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно з п. 7.1. рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 21.09.2024 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п. 7.2. договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1.закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 договору.

7.4. Проценти за договором сплачуються а наступному порядку:

7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору;

7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до умов п. 8.3. договору, на момент укладання цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту , яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних.

Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтована загальна вартість кредиту складе 3 900 грн. 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 900 грн. 00 коп. та суму кредиту у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (п. 8.4. договору).

Разом з тим, відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

У кредитному договорі № LM992546468 від 22.08.2024 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 договору.

Сторонами було погоджено строк дії договору. Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Колегія суддів перевірила та відхилила доводи апелянта про застосування процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, зваживши на наступні вимоги законодавства.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки договір № LM992546468 про надання кредиту був укладений 22 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

При цьому, положення ч.5 ст.8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка (далі - ДПС) розраховується у процентах за формулою, що наведена у частині четвертій статті 8 Закону, а саме: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t *100%, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Отже, для цілей обчислення ДПС, як і для цілей обчислення реальної річної процентної ставки, визначаються загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).

Таким чином законодавець прямо вказує на необхідність розрахунку ДПС саме в залежності від розміру наданого тіла кредиту, при чому включає в це процентне значення не тільки відсотки за користування кредитними коштами, але й комісії та інші платежі. У той час «процентна ставка у день», яку кредитодавці часто зазначають у своїх договорах означає який відсоток від конкретно несплаченого тіла кредиту має нараховуватись відповідачу у якості відсотків за користування кредитними коштами у певний день/період.

Фактично законодавець зазначає, що денна процентна ставка це всі загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, які виражаються у відсотках від наданого тіла кредиту, і вводить законодавчі обмеження на розмір цього проценту, тобто вводить обмеження на суму яку позичальник має сплачувати щодня за користування кредитними коштами, у прямій залежності від тіла наданого йому кредиту.

Беручи до уваги формулу розрахунку денної процентної ставки (ДПС) наведену у ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», колегія суддів приходить до висновку, що застосований позивачем розмір процентної ставки для розрахунку процентів по кредиту не перевищує максимальний розмір (1%) денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Наведене вище свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків з розрахунку 1,00 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах дії кредитного договору відповідно до умов кредитного договору, а відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга не містить доводів щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати на апеляційний розгляд справи відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають.

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького району міста Києва від 29 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов