Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №754/14058/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/14058/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11825/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Зотько Т.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості загальною сумою 45 625,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 36 250 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 35 календарних днів 4 375,00 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн (т. 1 а.с. 1-28).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 03 лютого 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1422063 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили умови договору.

Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 5 000 грн.

Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 360 днів: з 03.02.2024 року по 28.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок спожива, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

В розділі 7 «Особливості Укладання Кредитних Договорів з Споживачами в Електроній формі через ФКС Товариства (Алгоритм):» Правил надання коштів у кредит ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», викладений алгоритм дії фізичних осіб з якими укладається кредитний договір в електронній формі.

Кредитний договір з споживачем укладається в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний за стосунок «SlonCredit»).

З метою укладання кредитного договору, сторонами здійснюються визначені дії.

Споживач на Веб-сайті (в тч. Шляхом доступу до Веб-сайту через мобільний за стосунок «SlonCredit») обирає бажані умови кредитування, з урахуванням доступних кредитних продуктів, у тому числі суму та періодичність платежів, вказує контактні дані (мобільний номер телефону), вказує електронну адресу (за наявності_) і розпочинає реєстрацію в ІКС Товариства через Веб-сайт. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКТ Товариства.

Під час першого етапу реєстрації в ІКТ Товариства споживачу надаються для ознайомлення та прийняття гіперпосилання на правила, публічну пропозицію на використання аналогів підписів, згоду на обробку персональних даних та доступ до своєї кредитної історії. Споживач натискаючи відповідну клавішу, яка виражає згоду споживача продовжувати дії в ІКС Товариства, підтверджує що ознайомлений зі змістом правил, публічної пропозиції на використання аналогів підписів, приймає їх в повному обсязі та надає згоду на обробку персональних даних та на доступ до своєї кредитної історії.

Приймаючи публічну пропозицію на використання аналогів підписів споживач підтверджує використання з боку товариства аналога власноручного підпису уповноваженої особи та відбитка печатки товариства, відтворених засобами копіювання та використання зі сторони споживача електронного підпису одноразовим ідентифікатором як аналога власноручного підпису споживача з метою підписання кредитних договорів, паспорту споживчого кредиту у випадках передбачених Законом України «Про споживче кредитування», інших документів які адресуються товариству через ІКС Товариства та/або адресуються споживачу у будь-який спосіб.

Після проходження першого етапу реєстрації, товариство направляє споживачу вказаними засобами зв`язку (на номер мобільного телефону) код, що є електронним підписом споживача, який споживач вводить в спеціальну форму. За результатами такого вводу формується електронне повідомлення товариству. У разі правильно вказаного коду, товариство створює обліковий запис споживача в ІКС Товариства (особистого кабінету), де продовжує реєстрацію. При наступних входах споживача в ІКС Товариства його ідентифікація ІКС Товариства здійснюється в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Після входу до Особистого кабінету, споживач продовжує реєстрацію в ІКС, заповнюючи необхідні поля електронної анкети, надаючи згоду товариству на отримання від третіх осіб своїх персональних (ідентифікаційних) даних (система Bank ID, БКІ, Державне підприємство «ДІЯ», суб`єкти первинного фінансового моніторингу в межах інструменту покладання, бюро кредитних історій тощо), додаючи необхідні файли, здійснюючи фотофіксацію себе та себе з документами у випадку необхідності.

У процесі реєстрації в ІКС Товариства, споживач: реєструє рахунки в форматі IBAN/платіжні картки для перерахування коштів та здійснення погашення кредитної заборгованості; має право надати персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання зобов`язань за кредитним договором. Дані третіх осіб, що надаються споживачем товариству для взаємодії, фіксуються в інформаційному повідомлені, яке підписується споживачем разом з кредитним договором.

Після завершення реєстрації, споживач вказує бажані умови отримання кредиту (у тому числі суму та періодичність платежів) та/або підтверджує раніше вказані умови кредиту (якщо крок підтвердження умов технічно доступний споживачу) та надсилає заявку на розгляд товариству. Товариство повідомляє споживача про прийняття заявки шляхом відповідного інформаційного повідомлення у особистому кабінеті.

У разі прийняття позитивного рішення, товариство робить споживачу в особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі кредитного договору, що містить усі істотні умови та підписаний зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства відтворені засобами копіювання. У встановлених Законом України «Про споживче кредитування» випадках, перед укладанням кредитного договору товариство надає споживачу для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію положення, що вимагаються чинним законодавством України.

Споживач може відмовитися від пропозиції шляхом натискання на відповідні клавіші.

Споживач має технічну можливість зберегти текст кредитного договору і таким чином отримати його у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

У випадку готовності споживача прийняти пропозицію (оферту), споживач натискає відповідну клавішу, що висловлює його згоду з умовами запропонованого договору, після чого товариство надсилає споживачу засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, що є електронним підписом споживача.

У момент введення коду, зазначеного в пп. 7.1.16 правил, споживач направляє товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписує кредитний договір.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту одержання товариством електронного повідомлення про прийняття пропозиції.

Оригінальний примірник договору направляється споживачу у спосіб та порядку, визначені укладеним кредитним договором.

Датою укладанням кредитного договору є дата одержання товариством електронного повідомлення про прийняття пропозиції. Дата та час отримання повідомлення фіксується у кредитному договорі у розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН).

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам ст.. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладанні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.. 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» не є банківською установою та позбавлене відкривати будь-які рахунки для клієнтів, внаслідок чого формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулося через систему Pey Tech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), та отримано Ліцензію Національного банка України.

Згідно інформації з листа ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 1422063 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору.

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо споживач до 04.03.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У період з 03.02.2024 по 24.12.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 3 000 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3 000 грн.

Тобто, оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування грошовими коштами на рахунок первісного кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.2. договору.

Факт укладання правочину та отримання відповідачем коштів не може бути спростований, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

Умовами договору, передбачено, що відповідно до п. 1.4. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000088 від 27 листопада 2020 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 19 березня 2024 року.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21 січня 2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03 квітня 2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms-повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

На виконання вимог с. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3. договору факторингу, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані новому кредитору - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача договором.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1422063 від 03.02.2024 року загальною сумою 48 125,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 36 250 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 35 календарних днів - 4 375,00 грн., штрафні санкції - 2 500,00 грн. (т. 1 а.с. 1-28)

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 1422063 від 03.02.2024 року в розмірі 10 000, 00 гривень, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2 191, 78 гривень витрати зі сплати судового збору у сумі 530, 93 гривень. В задоволенні інших вимог позову - відмовлено(т 1 а.с. 165-173).

Не погодившись з рішенням районного суду, 19 травня 2026 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокат Крюкова М.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість загальною сумою 45 625,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000, 00 грн., суми процентів за користування кредитом 36 250,00 грн., нараховані позивачем проценти за 35 календарних днів 4 375, 00 грн, стягнути з сплачений судовий збір 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000, 00 грн (т. 2 а.с. 1-9).

На обґрунтування скарги зазначала, що судом першої інстанції порушено право позивача на захист, в рішенні суду першої інстанції мало місце неповне з`ясування чудом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Кредитний договір укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем у позовній заяві.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом значно перевищує суму кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та ст.. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові сум відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Суд фактично встановив факт укладання договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах, а саме, щодо нарахування відсотків.

Суд першої інстанції, зменшуючи розмір нарахованих процентів, вийшов за межі наданих йому повноважень та фактично втрутився в договірні правовідносини сторін без належних правових підстав.

Відповідно до положень цивільного законодавства України, зокрема принципу свободи договору, сторони є вільними у визначені умов договору, в тому числі щодо розміру процентів за користування кредитними коштами. Узгоджений сторонами розмір процентів є обов`язковим до виконання та не може бути змінений судом довільно, якщо інше не передбачене законом.

Чинне законодавство не надає суду права зменшувати розмір процентів за користування кредитом лише з мотивів «справедливості» чи «розумності», якщо такі проценти прямо передбачені договором та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Суд не встановив обставин, які б свідчили про нікчемність чи оспорюваність відповідних умов договору.

Правова позиція щодо можливості зменшення судом стосується виключно штрафних санкцій (неустойки), а не процентів за користування кредитом, які є платою за користування грошовими коштами, а не заходом відповідальності.

Окрім того, принципового значення набуває те, що кредитний договір є проявом інституту договірного права, який становить фундамент приватноправних відносин та ґрунтується на принципах свободи договору, рівності сторін і обов`язковості виконання взятих на себе зобов`язань. Сторони, діючи вільно та усвідомлено, самостійно визначають усі істотні умови договору, включаючи розмір процентної ставки, порядок її нарахування та наслідки порушення зобов`язань.

Будь-яка спроба судового зменшення погоджених сторонами процентів або довільного визнання таких умов «несправедливими» фактично означала б вихід за межі судових повноважень та руйнування самої пригоди договірних відносин. Отже, втручання у зміст кредитного договору шляхом зменшення відсотків або переоцінки його умов як «несправедливих» суперечить сутності договірного права та принципу свободи договору, оскільки сторони вже досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину.

Також зазначає, що фінансова компанія є суб`єктом господарювання, діяльність якого спрямована на отримання прибутку, а не благодійною організацією. Надання грошових коштів у позику здійснюється на платній основі, а проценти є істотною умовою такого договору та економічною складовою господарської діяльності позивача. Безпідставне зменшення розмірів процентів фактично позбавляє кредитора очікуваного доходу та порушує баланс договірних прав і обов`язків сторін.

Відповідно до ст.. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору.

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо споживач до 04.03.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, спожива, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 03.02.2024 року по 24.12.2024 року, у відповідача перед первісним кредитором утворилася заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 36 250 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України, а також, те що з договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 36 250 грн.

Відповідно до п. 1.4. строк дії договору № 1422063 строк кредиту 360 днів, з 03.02.2024 року по 28.01.2025 року.

Станом на дату укладання договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії договору № 1422063 від 03.02.2024 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 28.01.2025 року (35 календарних днів) здійснення нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4 375,00 грн.

Процентна ставка була погоджена сторонами під час його укладання, і відповідач свідомо прийняв умови договору, не висловивши застережень чи заперечень.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо стягнення відсотків. В даному випадку нараховані відсотки не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Судом не надано належної оцінки доказам, а саме: не враховано, що позивачем надано поденний детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, за договором факторингу позивач, відповідно до ст.. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по тілу кредиту та нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами.

Вказувала, що позивачем документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу, а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні. Крім того, позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8000,00 грн. (т. 2 а.с. 1-9).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідачки подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши: відповідні поштові повідомлення 09 червня 2026 року та 02 липня 2026 року, проте поштові повідомлення повернулись без вручення із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили (т. 2 а.с. 64-65, а.с. 67-68).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи апеляційним судом.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За правилами частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла наступних висновків.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зменшив суму заборгованості по процентах у розмірі 5 000,00 грн., обґрунтовуючи це співмірністю нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 лютого 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір № 1422063 про надання споживчого кредиту (т. 1 а.с. 127-135).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.

На умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до пункту 1.4. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Згідно з пунктом 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.5.1. Стандартна процента ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору.

Знижена процентна ставка 2,000 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 04.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатив кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п. 1.5.2).

Згідно пункту 1.6. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до пункту 1.9. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 465,53 % річних; 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 58 593,56 % річних.

Згідно пункту 1.10. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 50000,00 грн.

За пунктом 1.10.2. договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 49 250,00 грн.

За пунктом 1.17. договору перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Споживача для входу в Особистий кабінет, відповідно до п. 1.1. Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Споживача (в тому числі здійснений з метою укладання попередніх правочинів між Сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Суму кредиту (його частину) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дати надання кредиту: 03.02.2024 року або 04.02.2024 (п. 2.2. договору).

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. Договору (пункт 2.4. договору).

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (пункт 2.5. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Роз`яснення щодо процентів: - економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; - порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 3.2. Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п. 1.5., яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору».

За пунктом 3.2. договору до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, якщо Споживач, здійснить внесення платежу (його частини), не в дату платежу, визначену в Графіку платежів, перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів, буде включена до розрахунку процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Відповідно до пункту 4.1. договору, товариство має право: вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення; вимагати дострокового повернення (виплати) кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п. 5.4 Договору.

Згідно з пунктом 4.4. договору, Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюються згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3. Договору.

У разі направлення Споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення (п. 5.3. Договору)

Згідно з п. 5.4. договору у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Відповідно до пункту 8.2. договору Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Споживача в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Споживачем Товариству окремо) належать саме Споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства.

Згідно з п. 9.6. договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживача одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

З копії договору вбачається, що в реквізитах сторін вказано паспортні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП, місце реєстрації/проживання, номер телефону, електронна пошта та реквізити належного їй платіжного засобу/поточного рахунку для перерахування коштів клієнту за даним договором (т. 1 а.с. 135).

При цьому, 03 лютого 2024 року, 18:51:18, ОСОБА_1 підписала договір № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток № 1 до договору № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Т263 (т. 1 а.с. 135) та 03 лютого 2024 року, 09:26:25, Паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором М464 (т. 1 а.с. 126).

Згідно з Додатком № 1 до договору № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 49 250,00 грн, реальна річна процентна ставка складає 58 593,56 % річних, проценти за користування кредитом складають 44 250,00 грн (т. 1 а.с. 136).

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20240612-22а від 12 червня 2024 року, ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06 червня 2022 року. Відповідно до зазначеного було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»/: 03.02.2024 18:52:15 на суму 5 000,00 грн. (т. 1 а.с. 146).

Відповідно до витягу з договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06 червня 2022 року, укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (замовник) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (партнер), за цим договором фінансова компанія, за дорученням клієнта на підставі окремого кредитного договору між клієнтом та споживачем за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик, від клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів (п. 1.1.).

Згідно з пунктом 1.2. договору Фінансова компанія та клієнт визначають організацію та процедуру взаємодії при здійсненні переказу коштів за допомогою сервісу фінансової компанії, від клієнта з метою їх зарахування на банківські рахунки держателям банківської карти на користь отримувача, а клієнт - зобов`язується приймати надані послуги та оплачувати їх вартість (т. 1 а.с. 82-85).

З листа АТ КБ «ПриватБанк» від 29 вересня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-250923/87972-БТ, наданого на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року (т. 1 а.с. 150-151), вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 03 лютого 2024 року було успішно зараховано платіж у сумі 5 000, 00 грн (т. 1 а.с. 103).

Відтак, вказане підтверджує виконання позивачем обов`язків щодо перерахування коштів відповідачці на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 1422063 від 03 лютого 2024 року.

24 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за зобов`язаннями, строк виконання за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (пункт 1.1. договору) (т. 1 а.с. 96).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (абзац 2 пункту 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.3. договору факторингу ціна продажу за договором становить 2 159 760,91 грн.

За платіжною інструкцією № 6308 від 26 грудня 2024 року на суму 2 159 760,91 грн., платник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатив ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року без ПДВ (а.с. 72).

Вказаний договір факторингу підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3 681, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (т. 1 а.с. 113).

Відповідно до цього акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року загальна сума заборгованості складає 96 204 174,51 грн. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Як вбачається зі витягу з реєстру боржників (Додаток № 1 до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року) до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги, зокрема, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 1422063 на загальну суму заборгованості у розмірі 43 750 грн (т. 1 а.с. 150).

В матеріалах справи наявне повідомлення на поштову адресу відповідачки про відступлення прав грошової вимоги від 24 грудня 2024 року, яким її повідомлено про відступлення права грошової вимоги первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» новому - ТОВ ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 121).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частини першої, третьої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина четверта, п`ята ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, 03 лютого 2024 року, 18:51:18, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1422063, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т263 03 лютого 2024 року, 18:51:18 (т. 1 а.с. 127-135).

Вказаний договір був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний кредитний договір був підписаний позичальником та ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» ОСОБА_1 , на підтвердження чого у розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» міститься код ідентифікатора відповідача, що і є її безпосереднім підписом.

Кредитодавець за допомогою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» переказав грошові кошти у сумі 5 000, 00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яка емітована АТ КБ «ПриватБанк» Малаховій К.С., що підтверджує виконання пунктів 2.1., 2.2. кредитного договору.

Втім позичальник внесла лише одноразово 3 000,00 грн 04 березня 2024 року у рахунок погашення кредиту.

Такі обставини не є спростованими стороною відповідача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.

У розрізі викладеного, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов`язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 1.3. договору № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року, строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (т. 1 а.с. 136).

Отже, строк кредитування, згідно з пунктом 1.3. договору, - по 28 січня 2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року, підготовленим первісним кредитодавцем ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», за період з 03 лютого 2024 року по 24 грудня 2024 року (до укладення договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024) загальна сума заборгованості дорівнює 43 750грн, що складається з суми тіла кредиту - 5 000, 00 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 36 250 грн., штрафні санкції/пеня - 2 500,00 грн., враховуючи, що 04 березня 2024 року позичальник сплатила 3 000, 00 грн за користування кредитом (т. 1 а.с. 119).

Тобто, сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 1422063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року, за період з 25 грудня 2024 року (після укладення договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року) по 28 січня 2025 року (останній день строку кредитування, відповідно до п. 1.4 договору) сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом дорівнює 4 375,00 грн., нараховані на тіло кредиту 5 000, 00 грн., який не погашався позичальником, за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,50 %, що передбачено пунктом 1.5.1. договору (т. 1 а.с. 117-118).

Таким чином, встановлено, що нарахування заборгованості фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснював у межах строку кредитування - 360 днів з дня укладення договору № 1422063 про надання споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року, тобто по 28 січня 2025 року включно.

Колегія апеляційного суду встановила, що фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правомірно нарахував відсотки за користування кредитними коштами позичальником у межах визначеного кредитним договором № 1422063 від 03 лютого 2024 року строку кредитування, відповідно до пункту 1.4., тобто по 28 січня 2025 року, оскільки до нього, як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (24 грудня 2024 року), оскільки інше не встановлено ані вказаним кредитним договором, ані договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Оскільки районний суд задовольнив позовні вимоги частково, що судом апеляційної інстанції визнано помилковим, вказана помилка не може бути виправлена шляхом зміни, а відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Отже, судове рішення районного суду з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини тринадцятої ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (а.с. 89).

Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн за розгляд справи районним судом.

Крім того, при подачі апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплатило судовий збір у розмірі 3 633, 60 грн (т. 2 а.с. 23).

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 3 633, 60 грн, підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі, представник позивача ТОВ «ФК Фінтраст Україна» просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі: 10 000, 00 грн - в суді першої інстанції та 8 000, 00 грн - в суді апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Столітнім М.М. (т. 1 а.с. 114-116), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 69), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1969861 (т. 1 а.с. 123), заявку № 10103 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 140-142) та акт № 10103 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 151-152), рахунок на оплату № 10103-12/08-2025 від 12 серпня 2025 року (т. 1 а.с. 170).

Так, розділом 4 договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року передбачено порядок оплати послуг адвоката (т. 1 а.с. 115-116).

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Після виконання заявки адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом п`яти календарних днів після виконання заявки (п.п. 4.6.-4.7. договору).

Згідно з актом № 11470 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, вбачається, що адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуги професійної правничої допомоги на загальну вартість 10 000, 00 грн (12 год. витраченого часу) (т. 1 а.с. 151-152).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Крюковою М.В. (т. 2 а.с. 11-12), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (т. 2 а.с. 28), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1974661 (т. 2 а.с. 10), звіт про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 віл 07 липня 2022 року (т. 2 а.с. 22) та платіжну інструкцію № 8465 від 08 травня 2026 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Крюковій М.В. 8 000, 00 грн (т. 2 а.с. 24).

Згідно з пунктом 3.5. договору № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги (т. 2 а.с. 11-12).

Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 3.6. договору).

Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, адвокат Крюкова М.В. надала, а клієнт прийняв правову допомогу за 4 год. вартістю 8 000, 00 грн (т. 2 а.с. 22).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною п`ятою, шостою ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Враховуючи відсутність заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд позбавлений з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу.

Відтак, з огляду на ст. 141 ЦПК України та задоволення позову ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 8 000, 00 грн витрат в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року - скасувати, ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 1422063 про надання споживчого кредиту від 03 лютого 2024 року на загальну суму 45 625,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» - 36 250,00 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 80 календарних днів 4 375, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 8 000, 00 грн витрат на правничу допомогу та 3 633, 60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є. П. Євграфова

В.В. Саліхов