Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №367/3559/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №367/3559/24

Суддя: Верланов Сергій Миколайович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 367/3559/24

номер провадження: 22-ц/824/10249/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2026 року у складі судді Карабаза Н.Ф., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан»), у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4997855 від 07 травня 2021 року у розмірі 44 765 грн 96 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 жовтня 2025 року визнано обов`язковою явку позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі №367/3559/24. Зобов`язано позивача надати для огляду оригінал договору про споживчий кредит №4997855 (індивідуальна частина) від 07 травня 2021 року з додатками до нього, укладеного між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 , що містить відмітку про підписання договору ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (при наявності).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 13 квітня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з даним позовом до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором. 29 травня 2024 року представником позивача направлено клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача. 23 вересня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 25 вересня 2024 року представником позивача через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, а в подальшому 21 липня 2025 року представником позивача також подано через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» заяву, в якій просив проводити судові засідання за відсутності представника позивача.

Вказує, що підстав передбачених ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, застосування процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання не було, оскільки представником позивачем було подано заяви про розгляд справи за його відсутності, більш того таке клопотання позивача міститься в пункті 6 позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 і третя особа: ТОВ «Мілоан» не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у справі повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 01 вересня 2026 року на 12 год 00 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання вони не з`явились, причину неявки суду не повідомили.

Так, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» та його представник ОСОБА_2 , а також представник ОСОБА_1 - адвокат Яресько Т.В. отримали судову повістку про виклик до суду в підсистемі «Електронний Суд» 15 липня 2026 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.65-68).

Відповідачка ОСОБА_1 особисто повідомлялася судом шляхом направлення судової повістки на наявну в матеріалах справи адресу її місця проживання. 31 липня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду повернувся конверт із судовою повісткою, направленою на поштову адресу: АДРЕСА_1 , з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.65, 71-72).

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).

За таких обставин, сторони у справі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» заявило клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку позивачки такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з`явився в судові засідання 11 грудня 2025 року та 18 березня 2026 року, явку свого представника не забезпечив, причин неявки та доказів їх поважності не повідомив, а його неявка перешкоджала розгляду справи. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про наявність передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

За правилом п.5 ч.2 ст.223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 367/7403/19 (провадження № 61-20116ск21)).

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» у позовній заяві просило здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Крім того, 29 травня 2024 року та 21 липня 2025 року представник позивача через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» повторно подав заяву, в якій просив проводити судові засідання за відсутності сторони позивача. Отже, на час постановлення оскаржуваної ухвали в матеріалах справи містилось належним чином виражене волевиявлення позивача на розгляд справи без його участі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 жовтня 2025 року явку ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання було визнано обов`язковою та зобов`язано позивача надати для огляду оригінал договору про споживчий кредит № 4997855 (індивідуальна частина) від 07 травня 2021 року з додатками до нього, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що містить відмітку про підписання договору одноразовим ідентифікатором, за наявності. Тобто необхідність явки позивача суд першої інстанції пов`язав передусім із необхідністю огляду оригіналу письмового доказу (а.с.15-16, т.2).

Разом із тим суд першої інстанції не навів належних мотивів, чому саме особиста участь позивача чи його представника була необхідною для вирішення спору, які саме пояснення мав надати позивач та чому його неявка унеможливлювала подальший розгляд справи за наявними в ній доказами. Саме по собі ненадання оригіналу витребуваного документа не свідчить про неможливість розгляду справи та не може автоматично ототожнюватись з такою неявкою позивача, яка перешкоджає вирішенню спору.

У даному випадку, суд першої інстанції мав оцінити наявні у справі письмові докази, у тому числі копію кредитного договору, та з урахуванням правил доказування визначити процесуальні наслідки ненадання його оригіналу.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом в ухвалі від 20 грудня 2021 року у справі № 367/7403/19, де касаційний суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що визнання явки позивача обов`язковою та витребування оригіналів боргових розписок саме по собі не є достатньою підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд не обґрунтував, чому відсутність позивача дійсно перешкоджала встановленню обставин справи та чому ненадання оригіналів документів унеможливлювало вирішення спору за наявними письмовими доказами, зокрема їх копіями.

Наведені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення позовної заяви ТОВ «Діджи Фінанс» без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. За наявності в матеріалах справи заяв позивача про розгляд справи без його участі та за відсутності належного обґрунтування того, що його неявка дійсно перешкоджала вирішенню спору, передбачених законом підстав для застосування наслідків, установлених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції не мав.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наведених вище підстав.

Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає

Головуючий

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua