Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №758/15425/23 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2026 року місто Київ

справа № 758/15425/23

провадження № 22-ц/824/6368/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Євграфової Є.П., Поливач Л.Д., за участю секретаря судового засідання - Хасанової А.Р.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Корнійчук Мариною В'ячеславівною,

на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року, ухвалене у складі судді Гребенюк В.В., суд-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року, описки в якому виправлені ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Солом`янський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з актового запису № 1015 від 3 березня 2018 року, складеного Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Солом`янський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 1015 від 3 березня 2018 року, складеного Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у відомостях про батька зазначити батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме 19 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Додатковим рішенням Подільського районного суду м.Києва від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 26277 грн та судовий збір у розмірі 1073,60 грн Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з додатковим рішенням в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник ОСОБА_1 адвокат Корнійчук М.В. подала апеляційну скаргу, в якій росить додаткове рішення в цій частині скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті за професійну правничу допомогу у сумі 21585 грн. Вважає, що додаткове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, зазначає, що норми ЦПК України не передбачають виключного переліку документів, які підтверджують факт понесення даного виду судових витрат. Надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорару, не є умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Судова практика послідовно виходить із того, що процесуальний закон не містить обмеження щодо видів документів, якими можуть підтверджуватися витрати на правничу допомогу, а вимога виключно про надання банківських документів є надмірним формалізмом і не відповідає принципам змагальності та справедливості судового розгляду.

Наявні у матеріалах справи свідоцтво, ордер, договори про надання правничої допомоги, додаткова угода, рахунки та належним чином підписані акти приймання-передачі наданих послуг є достатніми та належними доказами понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в розумінні ст.ст.137, 141 ЦПК України, а тому відмова суду першої інстанції у їх відшкодуванні є необґрунтованою і такою, що суперечить як вимогам процесуального закону, так і усталеній практиці Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Корнійчук М.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Філіповська В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила додаткове рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Ухвалюючи додаткове рішення в частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази понесення (оплати) наданої правничої допомоги.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Отже, у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу лише через відсутність доказів понесення (оплати) наданої правничої допомоги є помилковим.

Вирішуючи питання про розподіл заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21585 грн., апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Установлено, що 7 грудня 2023 року між адвокатом Корнійчук М.В. та позивачкою ОСОБА_1 як клієнткою, було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 12-14, відповідно до умов якого адвокат відповідно до ЦК України, ЦПК України та інших законодавчих актів, що регулюють порядок надання правової допомоги, зобов`язується надати клієнту юридичну допомогу в справах, що стосуються його прав та інтересів.

Відповідно до п.4.1 договору загальна сума договору склала 3585 грн., без ПДВ.

Відповідно до п.4.2 договору оплата за даним договором здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за результатами надання правничої (правової) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої (правової) допомоги та її вартість.

Відповідно до п.4.5 договору Акт про надання правничої (правової) допомоги вважається підписаним, якщо протягом 7 календарних днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.

18 грудня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Корнійчук М.В. був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг № 1. (а.с.36). Зі змісту акту вбачається, що адвокатом надані наступні послуги: здійснення аналізу матеріалів справи, роз`яснення клієнту правової позиції по справі та узгодження відповідної позиції з клієнтом (0,5 год); підготовка позовної заяви до Подільського районного суду м. Києва про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини (4 год.); підготовка клопотання про призначення судово-біологічної експертизи із застосуванням методики гепотипоскопії (аналізу ДНК) (2 год); підготовка клопотання про витребування доказів (2год.); формування квитанції для сплати судового збору (0,5 год); формування пакету документів у паперовому вигляді для подачі до суду (2год.). Фінансова вартість наданих адвокатом послуг (розмір гонорару) клієнту склала 3585 грн.

18 липня 2024 року між адвокатом Корнійчук М.В. та ОСОБА_1 , як клієнткою, було укладено договір про надання правничої допомоги № 07-35, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.4.1 договору гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в рахунках-фактурах на оплату.

Відповідно до п.4.2 договору оплата послуг за даним договором здійснюється клієнтом на підставі наданих адвокатом клієнту рахунків-фактур протягом 5 календарних днів з моменту отримання клієнтом такого рахунку на оплату.

Пунктом 4.4. договору за результатами надання правничої допомоги складається Акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.

Відповідно до п.4.5 договору Акт про надання правничої (правової) допомоги вважається підписаним, якщо протягом 7 календарних днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.

Додатковою угодою від 1 січня 2025 року № 1 до договору про надання правничої допомоги від 18 липня 2024 року № 07-35 строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2025 року.

Сторонами на виконання умов договору було підписано: акт приймання-передачі наданих послуг від 24 липня 2024 року (видано рахунок -фактуру від 24 липня 2024 року № на суму 6000 грн.); Акт приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року № 2 (видано рахунок-фактуру від 25 червня 2025 року на суму 6000 грн.); Акт приймання-передачі наданих послуг від 5 серпня 2025 року (видано рахунок-фактуру від 5 серпня 2025 року № 3 на суму 6000 грн.).

Зі змісту акту приймання-передачі від 24 липня 2024 року вбачається, що адвокатом надані наступні послуги: підготовка та подання до Подільського районного суду м.Києва заяви про ознайомлення з матеріалами справи (1 год); ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні Подільського районного суду м. Києва (1год.); здійснення аналізу документів, роз`яснення клієнту правової позиції по справі та узгодження відповідної позиції з клієнтом (2 год.); участь у судовому засіданні 24 липня 2024 року ( 2 години) (а.с.117). Фіксована вартість наданих адвокатом по слуг складає 6000 грн.

Зі змісту Акту приймання-передачі від 25 червня 2025 року вбачається, адвокатом надані наступні послуги: підготовка та подання до Подільського районного суду м. Києва заяви про ознайомлення з матеріалами справи (1 год); ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні Подільського районного суду м. Києва (1год.); здійснення аналізу документів, роз`яснення клієнту правової позиції по справі та узгодження відповідної позиції з клієнтом (2 год.); участь у судовому засіданні 25 червня 2025 року ( 2 години) (а.с.119). Фіксована вартість наданих адвокатом по слуг складає 6000 грн.

Зі змісту Акту приймання-передачі від 5 серпня 2025 року вбачається, адвокатом надані наступні послуги: підготовка та подання до Подільського районного суду м. Києва заяви про ознайомлення з матеріалами справи (1 год); ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні Подільського районного суду м. Києва (1год.); здійснення аналізу документів, роз`яснення клієнту правової позиції по справі та узгодження відповідної позиції з клієнтом (2 год.); участь у судовому засіданні 5 серпня 2025 року (2 години) (а.с.129). Фіксована вартість наданих адвокатом по слуг складає 6000 грн.

Зазначені документи були подані стороною позивача до ухвалення рішення по суті спору. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, питання про судові витрати не вирішив. Відповідно суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу в порядку ст.270 ЦПК України. За таких обставин, доводи апеляційної скарги в тій частині, що заява сторони позивача про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, була подана поза межами строків, визначених частиною 8 статті 141 ЦПК України, відповідно є підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення є безпідставними.

В той же час, визначаючи суми витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з того, що розмір витрат позивача фактично підтверджений та враховує клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру.

Колегія суддів вважає, що загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу має бути зменшена до 11585 грн, що складається із суми 3585 грн, що було необхідним для ініціювання розгляду справи в суді, та 8000 грн за послуги з підготовки та подання до Подільського районного суду м. Києва трьох заяв про ознайомлення з матеріалами справи; три рази ознайомлення з матеріалами справи; здійснення аналізу документів, роз`яснення клієнту правової позиції по справі та узгодження відповідної позиції з клієнтом, а також участь у судових засіданнях.

Таким чином, додаткове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11585 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Корнійчук Мариною В'ячеславівною, задовольнити частково.

Додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11585 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Є.П. Євграфова

Л.Д. Поливач