Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №607/27847/24 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/27847/24Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/887/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 квітня 2026 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л. у цивільній справі №607/27847/24 за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ПрАТ СК «АРКС» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 9 319,27 грн сплаченого страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що 28 листопада 2022 року о 08 год 50 хв у м.Тернополі на проспекті Степана Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат». Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2022 року у справі №607/17372/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , були застраховані у ПрАТ СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №134883Га1п від 10 грудня 2021 року.

Після звернення страхувальника із заявою про подію ПрАТ СК «АРКС» визнало подію страховим випадком та на підставі акту огляду транспортного засобу, рахунку на оплату №31 від 10 лютого 2023 року, ремонтної калькуляції у системі Audatex, страхового акту №ARX3577821 від 28 лютого 2023 року та розрахунку страхового відшкодування здійснило страхову виплату в сумі 31 768,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням №955175 від 01 березня 2023 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210824045.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» визначило розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу 48,18 % у сумі 22 449,22 грн. Між страховиками 28 серпня 2023 року було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування, а на рахунок ПрАТ СК «АРКС» перераховано 20 204,30 грн з урахуванням погодженої між страховиками знижки.

Посилаючись на те, що різниця між виплаченим за договором добровільного страхування відшкодуванням у сумі 31 768,49 грн та визначеною ТДВ СК «Альфа-Гарант» вартістю відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу у сумі 22 449,22 грн становить 9 319,27 грн і не підлягала відшкодуванню страховиком цивільної відповідальності через законодавче обмеження щодо врахування зносу, ПрАТ СК «АРКС» просило стягнути цю суму з ОСОБА_1 на підставі статті 1194 ЦК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ СК “АРКС” просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та не врахував, що автомобіль «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у січні 2022 року вже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду, а його складові частини відновлювалися ремонтом.

Зазначає, що відповідно до пункту 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів попереднє відновлення ремонтом складових частин кузова є винятком із правила про нульове значення коефіцієнта фізичного зносу для відносно нового транспортного засобу, у зв`язку з чим ТДВ СК «Альфа-Гарант» обґрунтовано визначило страхове відшкодування з урахуванням фізичного зносу 48,18 %.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, зумовлена законодавчим обмеженням щодо врахування фізичного зносу під час виплати за договором ОСЦПВ, підлягає відшкодуванню особою, яка завдала шкоди.

У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Н.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2026 року - без змін.

Вказує, що наданий у справі звіт №82-D/12/16 про величину фізичного зносу автомобіля не містить відомостей про оцінювача, який його склав, його підпису та інших даних, що дають можливість ідентифікувати виконавця дослідження. Також звертає увагу на те, що у звіті використано пробіг автомобіля 130 623 км, тоді як належних первинних доказів такого пробігу у матеріалах справи немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи.

28 листопада 2022 року о 08 год 50 хв у м. Тернополі на проспекті Степана Бандери сталася ДТП за участю автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат».

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2022 року у справі №607/17372/22 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за статтею 124 КУпАП.

Автомобіль «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №134883Га1п від 10 грудня 2021 року.

За результатами врегулювання страхового випадку ПрАТ СК «АРКС» визначило до виплати 31 768,49 грн та перерахувало зазначені кошти 01 березня 2023 року на підставі страхового акту №ARX3577821.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом №210824045. Під час визначення страхового відшкодування страховик цивільної відповідальності врахував коефіцієнт фізичного зносу 48,18 % та визначив вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу у сумі 22 449,22 грн.

28 серпня 2023 року між ПрАТ СК «АРКС» та ТДВ СК «Альфа-Гарант» укладено угоду про здійснення страхового відшкодування, за якою сторони погодили розрахунковий розмір страхового відшкодування 22 449,22 грн та розмір фактичного перерахування з урахуванням міжстрахової знижки 20 204,30 грн.

На виконання ухвали суду про витребування доказів ТДВ СК «Альфа-Гарант» надало звіт №82-D/12/16 від 04 липня 2023 року про величину фізичного зносу транспортного засобу «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 .

У звіті зазначено, що автомобіль 2019 року випуску, строк його експлуатації на дату оцінки становив близько 2,97 року, пробіг - 130 623 км, а розраховане значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,4818, тобто 48,18 %.

Долучені до матеріалів справи відомості AudaHistory, сформовані на підставі даних платформи Audatex AudaNet, містять інформацію про розрахунки вартості ремонту цього транспортного засобу, зокрема розрахунок від 21 січня 2022 року щодо робіт із бампером, правою фарою, правим переднім крилом, вітровим склом та іншими складовими.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно зі статтею 999 ЦК України Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону №1961-IV).

Відповідно до пункту 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює 0 для нових складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років-для легкових КТЗ виробництва країн СНД, та 7 років-для інших легкових КТЗ.

У пункті 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, та за мінусом франшизи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі № 602/1455/20).

У постанові від 02 квітня 2025 року у справі №369/15321/20 Верховний Суд виходив із того, що у разі заперечення відповідачем розміру заявленої до стягнення шкоди суд повинен з`ясувати, чи належним чином позивач підтвердив розмір заявленого відшкодування, та надати оцінку доводам і доказам учасників справи. При цьому, відповідно до засад змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування у цій справі є не лише факт здійснення ПрАТ СК «АРКС» страхової виплати за договором добровільного страхування та наявність у ОСОБА_1 обов`язку відшкодувати шкоду у випадках, передбачених статтею 1194 ЦК України, а й дійсний розмір тієї частини шкоди, яка не була відшкодована страховиком цивільно-правової відповідальності та заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

Заявлена до стягнення сума 9 319,27 грн визначена позивачем як різниця між виплаченим ПрАТ СК «АРКС» страховим відшкодуванням у розмірі 31 768,49 грн та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, визначеною ТДВ СК «Альфа-Гарант» у сумі 22 449,22 грн. Отже, розмір заявленої вимоги безпосередньо залежить від правильності визначення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 48,18 %.

На виконання ухвали суду першої інстанції ТДВ СК «Альфа-Гарант» надало звіт №82-D/12/16 від 04 липня 2023 року про величину фізичного зносу автомобіля «Renault Dokker», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 .

У Звіті зазначено, що автомобіль 2019 року випуску, строк його експлуатації на дату оцінки становив близько 2,97 року, пробіг — 130 623 км, а значення коефіцієнта фізичного зносу визначено у розмірі 0,4818, тобто 48,18%.

Разом з тим, з наданого примірника звіту не вбачається, яким саме оцінювачем проведено оцінку та виконано розрахунок коефіцієнта фізичного зносу: відповідне поле щодо оцінювача не заповнене, підпис особи, яка безпосередньо виконувала оцінку, відсутній. У документі зазначено лише директора Байлему О.М. При цьому представник третьої особи у суді першої інстанції повідомив про неможливість надати належним чином засвідчений примірник такого звіту.

Наведене має істотне значення, оскільки саме звіт №82-D/12/16 є доказом, на підставі якого позивач обґрунтовує конкретне числове значення фізичного зносу 48,18 %, а відтак і розмір заявленої до стягнення суми. За відсутності відомостей, які дають можливість ідентифікувати виконавця розрахунку та перевірити належність оформлення результатів оцінки, такий документ не може безумовно підтверджувати правильність усіх вихідних даних і кінцевого результату розрахунку.

Крім цього, одним із вихідних показників, використаних при проведенні оцінки, зазначено пробіг транспортного засобу 130 623 км. Однак, матеріали справи не містять первинного документа, складеного під час огляду транспортного засобу або в інший спосіб на відповідну дату, який би підтверджував саме такий пробіг.

Зокрема, в акті огляду транспортного засобу відповідні відомості не зафіксовані.

За таких обставин, перевірити достовірність цього вихідного показника та його вплив на проведений розрахунок за наявними у справі доказами неможливо.

Посилання ПрАТ СК «АРКС» на відомості AudaHistory не усувають зазначених недоліків доказування. Дійсно, матеріали AudaHistory, сформовані на підставі даних платформи Audatex AudaNet, містять інформацію про попередні розрахунки вартості ремонту цього ж транспортного засобу, зокрема розрахунок від 21 січня 2022 року щодо бампера, правої фари, правого переднього крила, вітрового скла та інших складових.

Водночас сам звіт AudaHistory містить застереження про те, що наявність розрахунку вартості ремонту транспортного засобу не означає факту чи необхідності такого ремонту (т.1, а.с. 224, “Примітка №2 до Звіту”). Тобто, відомості про сформований у системі Audatex розрахунок підтверджують наявність відповідної калькуляції, однак самі по собі не є беззаперечним доказом фактичного виконання зазначених ремонтних робіт та відновлення відповідних складових транспортного засобу.

Тому наведені в апеляційній скарзі обставини щодо попередніх розрахунків ремонту автомобіля можуть мати значення для вирішення питання про наявність передумов для застосування фізичного зносу, однак не підтверджують самі по собі правильність визначення його конкретної величини саме у розмірі 48,18 %. Така величина є результатом спеціального розрахунку із застосуванням сукупності вихідних даних, достовірність яких має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Колегія суддів також враховує, що угода від 28 серпня 2023 року, укладена між ПрАТ СК «АРКС» та ТДВ СК «Альфа-Гарант», за якою страховики погодили розрахунковий розмір страхового відшкодування 22 449,22 грн та фактичне перерахування 20 204,30 грн з урахуванням міжстрахової знижки, підтверджує порядок врегулювання правовідносин між страховиками.

Однак, ОСОБА_1 стороною цієї угоди не був, а тому погоджений страховиками розмір відшкодування не має для нього наперед встановленого доказового значення та не звільняє позивача від обов`язку довести правильність розрахунку тієї частини шкоди, яку заявлено до стягнення безпосередньо з відповідача.

За таких обставин, відсутність з боку відповідача іншого розрахунку фізичного зносу чи висновку експерта не може сама по собі усунути недоліки доказування розміру позовних вимог.

Обов`язок відповідача доводити свої заперечення не підміняє первинного обов`язку позивача довести обставини, на яких ґрунтується заявлена ним вимога, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, ПрАТ СК «АРКС» довело факт здійснення страхової виплати за договором добровільного страхування та навело правові підстави, за яких невідшкодована страховиком цивільно-правової відповідальності частина шкоди може бути покладена на особу, яка завдала шкоди.

Водночас належними та достатніми доказами не підтверджено правильність визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Renault Dokker» у розмірі 48,18 %, від якого безпосередньо залежить заявлена до стягнення сума 9 319,27 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль до дорожньо-транспортної пригоди від 28 листопада 2022 року мав попередні пошкодження та щодо нього складалися розрахунки відновлювального ремонту, наведеного висновку не спростовують, оскільки не усувають недоліків доказування конкретної величини фізичного зносу та розміру невідшкодованої шкоди.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу ПрАТ СК «АРКС» слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2026 року — без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 141, 367, 369, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” — залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 квітня 2026 року — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Костів О.З.