Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №443/303/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 443/303/25 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.

Провадження № 22-ц/811/500/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жидачівської міської ради, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.03.2025 року просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бережницької сільської ради Жидачівського району №59 від 18.12.2021 «Про перереєстрацію свідоцтва про право власності з колгоспного двору на двір на праві спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 ».

Оскаржуваною ухвалою закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення.

Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_1 та його представник Карпінець В.Ю.

Вважають її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Карпінець В.Ю. зазначила, що 15.01.2026 року позивачем було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав, що така підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки за адресою спірного житлового будинку у АДРЕСА_1 зареєстровано фермерське господарство. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснював, що має намір звернутися з таким самим позовом від імені фермерського господарства до господарського суду, а тому він не підтримує позов, поданий від його імені як фізичної особи. Однак, на даний час позивач зрозумів помилковість своїх дій, оскільки справа за його позовом не підсудна господарському суду, а подане ним клопотання про закриття провадження у справі є передчасним та таким, що не відповідає його інтересам ні як фермера, ні як фізичної особи та члена колгоспного двору. Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , підставою для його звернення до суду з даним позовом був захист прав та законних інтересі позивача як члена колгоспного двору, яке було порушено оскаржуваним рішенням Бережницької сільської ради, правонаступником прав і обов?язків якої є Жидачівська міська рада. Усі дії ОСОБА_1 були спрямовані на ефективне поновлення його прав як члена колгоспного двору. Водночас він намагається поновити права фермерського господарства, оскільки воно було зареєстроване за тією ж адресою, що й колгоспний двір, а саме у АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою він зберігав як свої особисті речі, так і речі фермерського господарства, в тому числі сільськогосподарська техніка. Вважає, що за наведених обставин суд повинен був відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки підстави вважати, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відсутні.

Просять ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У засідання суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 проти скарг заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому, зважаючи на тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жидачівської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Бережницької сільської ради Жидачівського району №59 від 18.12.2021 «Про перереєстрацію свідоцтва про право власності з колгоспного двору на двір на праві спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 ».

15.01.2026 року позивач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справу слід розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки за адресою спірного житлового будинку у АДРЕСА_1 зареєстровано фермерське господарство (т. 2, а.с.49).

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач пояснив, що має намір звернутися з таким самим позовом від імені фермерського господарства до господарського суду, а тому він не підтримує позов, поданий від його імені як фізичної особи. На запитання суду позивач уточнив подане ним клопотання та вказав, що відмовляється від позову та просить, щоб провадження у справу було закрито саме у з зв`язку з його відмовою від позову.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у даній справі вважає себе неналежним позивачем, оскільки таким, на його думку, має бути фермерське господарство ОСОБА_7 , оскільки земельна ділянка в с.Загурщина, на якій розміщений житловий будинок, рішення про приватизацію якого оскаржується, було передано у користування саме фермерському господарству на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації № 229 від 19 жовтня 2003 року, у зв`язку з чим він не підтримує поданий ним позов та має намір звертатися з таким позовом до господарського суду від імені фермерського господарства. При цьому, суд враховував, що дії позивача протягом розгляду справи, а саме неодноразові подання позовних заяв з уточненими позовними вимогами, в яких вказувалося про користування земельними ділянками саме фермерським господарством (т.1 а.с.72, 110, 214), подання заяви про повернення справи на попередній розгляд з інших підстав (т.1 а.с.215), подання заяви про закриття справи та повернення поданих документів (т.1 а.с.229) , про закриття справи у зв`язку з відсутністю предмету спору (т.1 а.с.235), про закриття справи як такої, що підсудна господарському судочинству (т.1 а.с.244), які в подальшому були повернуті судом або від яких позивач відмовився в ході їх розгляду. Через таку неоднозначну позицію позивача, з метою з`ясування дійсного ставлення позивача до поданого позову, суд роз`яснював останньому суб`єктний склад у даній справі і предмет спору, на що він неодноразово відповідав, що не підтримує цей позов як такий, що поданий від його імені як фізичної особи, та заявив, що відмовляється від позову, оскільки вважає, що подання цього позову його представником не відповідало його дійсному переконанню про порушення прав фермерського господарства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального закону, який передбачає право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії судового розгляду.

При цьому, колегія суддів враховує, що наслідки закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову ОСОБА_1 судом роз`яснено.

Крім того, позивачу адвокатом Карпінець В.Ю. на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 186/25 від 25 серпня 2023 року надавалася правова допомога у даній справі, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра