Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №454/891/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/891/25 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.

Провадження № 22-ц/811/1427/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.М.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

11.03.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_5 . На підставі судового наказу з позивача стягуються на користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Крім того, рішенням суду від 28 березня 2024 року з позивача стягуються аліменти на утримання відповідачки як колишньої дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Позивач зазначає, що після визначення судом розміру аліментів його сімейний та матеріальний стан змінився. Зокрема, він повторно одружився, у новому шлюбі в нього народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина позивача не працює та перебуває у відпустці для догляду за дитиною, у зв`язку з чим позивач фактично несе основний фінансовий тягар щодо утримання своєї сім`ї. Таким чином, на його утриманні перебувають дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , колишня дружина ОСОБА_1 , на користь якої стягуються аліменти, а також теперішня дружина ОСОБА_7 , яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Крім того, позивач зазначає, що на даний час проходить військову службу, у зв`язку з чим несе додаткові витрати на придбання речей та майна, необхідних для проходження військової служби. Посилаючись на зміну свого сімейного та матеріального стану, а також на збільшення кількості осіб, яких він зобов`язаний утримувати, позивач вважає, що визначений судовим наказом розмір аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) є для нього надмірним, а тому просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання дочки ОСОБА_5 , з 1/4 до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року позов задоволено.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Сокальського районного суду Львівської області від 02 лютого 2024 року, справа №454/412/24, на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 31.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття до 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання чинності рішенням суду і до повноліття дитини.

У зв`язку із зменшенням розміру стягнення аліментів припинено стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліментів на підставі судового наказу Сокальського районного суду Львівської області від 02 лютого 2024 року по справі №454/412/24.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд неповно дослідив докази та не встановив усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, без належного підтвердження врахував зміну сімейного стану позивача, наявність у нього нової сім`ї та дитини, а також перебування його дружини у відпустці по догляду за дитиною. Вказує, що позивач не довів погіршення свого матеріального становища. Навпаки, відповідно до довідки про грошове забезпечення за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року ним отримано 313 751,12 грн, що, на думку апелянта, свідчить про наявність у нього стабільного доходу. Крім того, не підтверджено належними та допустимими доказами фактичні витрати позивача на утримання нової сім`ї та придбання речей, необхідних для проходження військової служби. Також зазначає, що суд помилково врахував наявність у позивача двох дітей, тоді як, за твердженням апелянта, разом із позивачем проживає лише один син — ОСОБА_6 . Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки стану здоров`я спільної дитини сторін, яка має низку захворювань, потребує постійного догляду та додаткових витрат на лікування, що відповідно до статті 182 СК України має враховуватися при визначенні розміру аліментів. Крім того, апелянт посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої сама по собі зміна сімейного стану платника аліментів, зокрема народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а особа, яка заявляє відповідну вимогу, повинна довести реальне погіршення свого матеріального становища. Вважає, що за встановлених обставин відсутні достатні підстави для зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) позивача, оскільки таке зменшення не відповідає потребам дитини, зокрема з огляду на стан її здоров`я, та не забезпечує належного рівня її утримання.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 подала відзив апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі

№ 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:

від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).

Судом встановлено, що судовим наказом Сокальського районного суду від 02 лютого 2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, рішенням Сокальського районного суду від 28 березня 2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення їхньою дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

30 грудня 2024 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_6 .

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 19 квітня 2023 року, ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до довідок військово-лікарської комісії від 05 вересня 2025 року та 15 жовтня 2025 року, рапортів та медичного епікризу встановлено, що 25 липня 2025 року під час захисту Батьківщини ОСОБА_3 отримав вибухову травму, зокрема акубаротравму з розривом барабанних перетинок обох вух. У подальшому йому проведено оперативне лікування — правобічну мірингопластику з ревізією правої барабанної порожнини. За результатами лікування у нього діагностовано хронічну двобічну приглухуватість тяжкого ступеня.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення № 46 від 27 лютого 2026 року ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині на посаді водія. За період із жовтня 2025 року по березень 2026 року ним отримано грошове забезпечення у загальному розмірі 313 751,12 грн.

Із наданої відповідачкою виписки з медичної карти амбулаторного хворого встановлено, що ОСОБА_8 має ряд захворювань, зокрема вроджену пневмонію, внутрішньоутробну інфекцію, гіпоксично-ішемічну енцефалопатію та алергічний проктоколіт, у зв`язку з чим потребує спостереження дитячого алерголога та дерматолога.

Відповідно до медичного висновку від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 є тимчасово непрацездатною у зв`язку з необхідністю догляду за хворою дитиною у період з 06 лютого 2026 року по 02 жовтня 2026 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів, визначеного судовим наказом Сокальського районного суду від 02 лютого 2024 року.

Для вирішення питання про зменшення аліментів мають значення обставини, що свідчать про істотну зміну матеріального чи сімейного стану платника або стану його здоров`я після визначення первісного розміру аліментів.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, після видачі судового наказу сімейний стан позивача змінився: він повторно одружився, а ІНФОРМАЦІЯ_5 у нього народився син ОСОБА_6 , утримувати якого він також має обов`язок. Крім того, після визначення первісного розміру аліментів істотно погіршився стан здоров`я позивача. Під час проходження військової служби він отримав вибухову травму, проходив оперативне лікування, а надалі йому встановлено обмеження щодо подальшого проходження військової служби, що впливає на можливість продовження служби на попередніх умовах та стабільність його доходу.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано врахував сукупність обставин, що характеризують сімейний, матеріальний та стан здоров`я позивача, зокрема народження іншої дитини, необхідність її утримання та погіршення стану здоров`я позивача, дійшовши правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості зменшення розміру аліментів з огляду на розмір грошового забезпечення позивача.

Сам по собі розмір отриманого позивачем грошового забезпечення не може бути визначальним критерієм при вирішенні питання про розмір аліментів, оскільки суд має оцінювати матеріальний стан платника аліментів у сукупності з його сімейним станом, кількістю осіб, яких він зобов`язаний утримувати, станом здоров`я та іншими істотними обставинами. Крім того, розмір грошового забезпечення військовослужбовця може залежати від умов проходження військової служби, характеру виконуваних завдань та додаткових виплат, а тому не свідчить сам по собі про незмінність матеріального стану позивача.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що народження у позивача іншої дитини не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Отже, народження у платника аліментів іншої дитини є юридично значимою обставиною, яка підлягає врахуванню судом при визначенні розміру аліментного обов`язку.

При цьому сама по собі наявність у позивача іншої дитини не має наслідком автоматичного зменшення аліментів, однак у цій справі така обставина оцінена судом у сукупності з іншими змінами сімейного та матеріального стану позивача, а саме погіршенням його здоров`я та зміною умов проходження військової служби.

При цьому зменшення розміру аліментів не може розглядатися виключно як зменшення обсягу майнового забезпечення однієї дитини, оскільки платник аліментів має рівний обов`язок щодо утримання кожної зі своїх дітей. Народження іншої дитини збільшує обсяг його батьківських обов`язків, що підлягає врахуванню судом відповідно до статті 182 СК України.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги щодо стану здоров`я дочки ОСОБА_5 , однак не вбачає достатніх підстав для збереження аліментів у первісному розмірі лише з огляду на зазначену обставину. Безумовно, стан здоров`я дитини є обставиною, яка підлягає врахуванню при визначенні належного розміру її утримання. Водночас сам по собі факт наявності у дитини певних захворювань не свідчить про неможливість зміни розміру аліментів, визначеного раніше, без встановлення конкретних додаткових витрат на лікування, догляд чи інші потреби дитини та їх необхідного розміру. Згідно зі статтею 185 СК України той із батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані, зокрема, її хворобою, каліцтвом. Отже, у разі виникнення необхідності у понесенні додаткових витрат, зумовлених станом здоров`я дитини, відповідачка не позбавлена права звернутися до суду з відповідною вимогою в порядку, передбаченому законом.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) позивача не припиняє та не обмежує його обов`язку щодо утримання дочки ОСОБА_5 , а встановлений судом розмір аліментів у будь-якому разі не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів у частці від доходу, суд першої інстанції забезпечив баланс між інтересами дитини та можливостями платника аліментів, врахувавши при цьому його обов`язок утримувати двох малолітніх дітей.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, що після визначення первісного розміру аліментів відбулися істотні зміни у сімейному та фактичному матеріальному становищі позивача, а також погіршився стан його здоров`я. Зазначені обставини є достатніми для застосування положень статті 192 СК України та зменшення розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 11.09.2026.

Головуючий

Судді