Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №606/1059/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1059/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пазірович Д.В.

в присутності представника позивача – адвоката Оленяка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся адвокат Оленяк Володимир Степанович до Микулинецької селищної ради, третя особа: Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкуванна за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Оленяк Володимир Степанович звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Микулинецької селищної ради, про визнання права власності на житловий будинок садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 належав житловий будинок садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого заповів позивачу належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, які знаходяться у с. Дарахів Тернопільська область. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належний йому житловий будинок. Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Постановою державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, у зв"язку з тим, що право вланості не зареєстроване. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні просить позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача Микулинецької селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазнеченням відомостей про другого з подружжя №0054626410 від 07.11.2025, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.05.1963 року зареєстрували шлюб.

Як вбачається із довідки виданої виконкомом Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №412 від 28.05.2025 року, будинковолодінняпо АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилося до типу робітничого двору, а також станом на 1991 рік проживала і була зареєстрована за вищевказаною адресою дружина ОСОБА_4 .

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільскої області від 07.12.2012 року та зареєстрований в реєстрі за №420, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, які знаходяться у с. Дарахів Тернопільська область.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Дарахівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 05.02.2014 року, актовий запис №5.

Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне йому майно в тому числі і на належну частку житлового будинку.

Постановою державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутової О.М. від 07.11.2025 року за №653, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що право власності не зареєстроване. У справах Теребовлянської державної нотаріальної контори, знаходиться спадкова справа №276/2014, заведена 14 липня 2014 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , за заявою спадкоємців за заповітом онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформила 16 серпня 2018 року свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інші спадкоємці не зверталась, дружина померлого ОСОБА_4 , спадкувати не бажає, про що подала заяву в Теребовлянську державну нотаріальну контору.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Микулинецькою селищною радою Тернопільської області від 12.12.2024 року, актовий запис №192.

Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутової О.М. від 19.05.2026 року за №273/01-16, у справах Теребовлянської державної нотаріальної контори спадкова справа не зведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; було встановлено що ОСОБА_1 не звернулась із заявою про прийнятття спадщини за законом у встановлений законом строк. Виходячи із наведено Теребовлянська державна нотаріальна контора рекомендує звернутись із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у випадку пропущення строку з поважних причин.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Згідно з довідки наданої селищної ради слідує, що домогосподарство належало до суспільної групи робітничого двору, тому майнові відносини між членами такого двору врегульовувались загальним нормами цивільного законодавства.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували зареєстрованому шлюбі з 18.05.1693. Житловий будинок садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 побудований 1963 року з подальшими прибудовами. Таким чином, майно відноситься до спільної власності подружжя.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме щодо спадкування житлового будинку.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у порядку передбаченому законодавством.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала 1/2 належну йому частку будинковолодіння. Однак, оформити спадкових прав у нотаріальної конторі не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно довимог ч.1ст.1233ЦПК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачаєтьсяз вимогч.1ст.1235 ЦПК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на 1/2 частку житлового будинку садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інша частина житлового будинку садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належала матері позивачки – ОСОБА_4 , як спільне майно набуте в подружжі, і після смерті матері позивачка не зверталася у встановлений законом спосіб в порядку спадкування, отже в цій частині її права як спадкоємця ніким не оспорюються і не порушуються.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392,1217, 1218, 1233, 1235, 1236, 1268- 1270 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради, третя особа: Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкуванна за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку садибного типу, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка