Окрема думка від 10 вересня 2026 р. у справі №951/366/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/366/26

Провадження №2-о/951/43/2026

ОКРЕМА ДУМКА

судді Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєва Р.В.

11 вересня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області задовольнив заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Козліської селищної ради, ОСОБА_2 , про встановлення опіки та призначення опікуна.

Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що ОСОБА_1 є особою яка може бути опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 .

Я не погоджуюсь з рішенням щодо призначення заявника опікуном та вважаю за необхідне викласти окрему думку з огляду на наступне.

Згідно з ст.58 ЦК України опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Аналогічний порядок щодо встановлення опіку над недієздатною особою визначений ч.1 ст..300 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч.2, 3 та 5 ст.63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до ч.1 ст. 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20).

Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23), від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення у справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Саме таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 та від 23.07.2025 у справі 279/3630/24.

Водночас, наявне у матеріалах справи подання органу опіки та піклування Козлівської селищної ради носить формальний характер, не містить належної мотивації, чому саме ОСОБА_1 (заявника), який є особою чоловічої статі призовного віку, а не іншу особу, необхідно призначити опікуном. Вказане подання не містить жодної інформації про наявність чи відсутність інших працездатних родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , орган опіки та піклування не з`ясував можливості/неможливості призначення інших осіб піклувальниками недієздатної (її близьких родичів), а лише дослідив неможливість призначення опікуном сестри ОСОБА_2 – ОСОБА_3 і формально зазначив, що інших осіб, які бажали б здійснювати опіку, немає. Також не було з`ясоване питання, чи відповідатиме призначення заявника опікуном якнайкращим інтересам недієздатної ОСОБА_2 та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню. Думку ОСОБА_2 з цього приводу з`ясувати не вдалося, оскільки вона, будучи двічі повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибула. Так само, з наведеної підстави, не вдалося достеменно з`ясувати питання наявності приязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У поданні відсутні будь-які обґрунтування чи мотиви з посиланням на відповідні докази щодо визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення саме заявника опікуном, а міститься лише рекомендація щодо можливості заявника бути опікуном.

Подання органу опіки та піклування не може розглядатися як самодостатня підстава для призначення опікуна, якщо його висновки не підкріплені належним дослідженням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Суд звертає увагу, що подання – це спрямоване до суду клопотання (прохання) про призначення певної особи опікуном над недієздатною особою, а не рекомендація суду призначити певну особу опікуном.

Додане до матеріалів справи Рішення виконавчого комітету Козлівської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 07.04.2026 № 2, яким виконавчий комітет рекомендував призначити опікуном ОСОБА_2 ОСОБА_1 , також не містить жодної мотивації чому саме ОСОБА_1 має бути призначений опікуном.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства, вважаю, що немає підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном над ОСОБА_2 , а подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин щодо цього, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном необхідно було відмовити.

Текст окремої думки виготовлений 11.09.2026.

Суддя Р.В. Чапаєв