Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №466/6092/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6092/26

Провадження № 3/466/2025/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Невойт П.С., з участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пахут Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце праці не відомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше піддавався адміністративному стягненню за ч.2 ст.126 КУпАП,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 23.06.2026 о 14:00 год. на автодорозі Львів-Брюховичі, керував т/з "BMW 530D", д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким т/з, вчинивши вказане правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України - Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 11.02.2026 УПП у Л/о до адміністративної відповідальності за скоєння 11.02.2026 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень, що свідчить про повторність вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700821 від 23.06.2026.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розглгяду справи.

26.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від адвоката Пахут Ю.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з наступними обставинами: відсутністю факту керування транспортним засобом та заперечення події в протоколі, відсутність безперервної відеофіксації факту руху автомобіля, недоведеність кваліфікуючої ознаки "повторності", недопустимість рапорту працівника поліції як доказу вини; неналежність долученої постанови за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та її оскарження у судовому порядку; неправильне визначення нормативно-правового акту (пункту ПДР) який було порушено та суперечність у фабулі.

В судовому засіданні 03.09.2026 адвокат Пахут Ю.С. підтримав письмові пояснення та просив закрити провадження у зв`язку з відстуністю складу та події правопорушення та додатково на підтвердження надав відеозапис, здійсненим на відеореєстратор, який встановлений у патрульному автомобілі про те, що автомобіль "BMW 530D" д.н.з. НОМЕР_1 , не був в русі, в той час як до нього підїхало авто патрульної поліції.

В судове засідання 11.09.2026 року учасники не прибули.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Згідно п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Цієї вимоги ОСОБА_1 не дотримався.

Відповідно до даних інформаційного порталу НП України підсистеми «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24.06.2026 посвідчення водія не отримував.

ОСОБА_1 11.02.2026 УПП у Львівській області притягувався за скоєння 11.02.2026 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, до адмінвідповідальності у виді штрафу.

Як на час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, так і на час судового розгляду протоколу ЕПР1 №700821 від 23.06.2026 рішення суду про скасування постанови відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП відсутнє, що також вказує на чинність постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно останнього.

Відтак, ОСОБА_1 не надав доказів на спростування факту притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Не заслуговують на вагу доводи захисника про відсутність керування транспортним засобом ОСОБА_1 23.06.2026, оскільки спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, який підтверджує те, що причиною перевірки документів щодо керування транспорнтним засобом, було керування т/з без переднього бампера та з номерним знаком закріпленим у невстановленому місці, а саме під лобовим склом, і таке було доведено працівником поліції до відома ОСОБА_1 , а його незгоди з причинами зупинки не свідчить про відсутність доказів керування транспортним засобом.

Доводи, наведені в клопотанні про закриття провадження не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №700821 від 23 червня 2026 року;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП у Л/о ДПП рядового поліції І. Олексів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- довідками за підписом інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП Х. Попович відповідно до яких відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості про отримання останнім посвідчення водіяф, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.02.2026 притягувався УПП у Л/о до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. Відомості щодо оскарження в суді відсутні;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність наступає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Посилання захисника щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу, фабула вчиненого адміністративного правопорушення викладена наступним чином: 23.06.2025 14:00 год. дорога Львів-Брюховичі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "BMW 530D", д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії чим вчинив правопорушення повторно протягом року, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700821 від 23.06.2026, чим порушив вимоги п.2.1 «а», Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В даному випадку правове значення має правильність кваліфікації дій порушника, яка зазначається в графі «чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП», що фактично і зазначено працівниками поліції при кваліфікації дій правопорушника.

Вказана кваліфікуюча ознака, яка має місце в діях водія ОСОБА_1 доводиться зібраними по справі доказами, а саме: довідкою від 23.06.2026 складеною інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП Х. Попович. Відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 11.02.2026 УПП у Л/о до адміністративної відповідальності за скоєння 11.02.2026 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Відтак, в діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення.

Відеозапис з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним доказом вини ОСОБА_1 та з достатньою повнотою підтверджує факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Посилання захисника про те, що на підтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення працівниками поліції до адміністративного матеріалу всупереч п. 3 Розділу І Інструкції від 07.11.2015 року №1395 не долучено копії постанови, яка набрала законної сили про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року за правопорушення передбачені ч.ч. 1-4 ст. 126 КУпАП ( долучена працівником поліції довідка лише підтверджує факт винесення постанови), не спростовують факту правопорушення з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

Тобто, аналіз вищевказаної норми дає підстави стверджувати, що до матеріалів справи в обов`язковому порядку долучається довідка про повторність. Вимоги для долучення інших документів відсутні.

У абз. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», не можна застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу щодо особи, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Суд позбавлений можливості застосувати оплатне вилучення транспортного засобу "BMW 530D", д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з відсутністю відомостей, що такий належить правопорушникові.

Щодо накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом в залежності від того чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, суд зазначає наступне.

Частина ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.33, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, слід взяти до уваги, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.

При цьому санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР; дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 зазначила, що суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху, незалежно від того, чи мала вона посвідчення водія на момент вчинення правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керування транспортними засобами.

Позбавлення права керування транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.

Твердження ОСОБА_3 про те, що в матеріалах справи відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне, оскільки як вбачається зокрема з відеозапису події сам ОСОБА_1 не заперечував так і не підтверджував факт керування т/з, крім того згідно clip-5 (0:08601) на диску №1 самі пасажири т/з "BMW 530D", д.н.з. НОМЕР_1 , вказували на керування даним т/з останнім. Згідно письмових пояснень пасажира ОСОБА_2 (арк.спр.4) вбачається, що т/з д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_1 .

Доводи захисника про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи є не безперервним, то суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на такому відображено події, які мали місце 23.06.2026.

Твердження адвоката про інші порушення, зазначені в клопотанні про закриття провадження у справі, не впливають на висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні.

Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом і протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, як особа, що керувала транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, що стверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , обставини справи та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою собою, яка притягається до відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 .

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Львівській області 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313040149000013001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету України (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача ПА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя П. С. Невойт