Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №465/8268/24 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8268/24

Провадження 2-о/465/52/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

за участю представника заявниці ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ЗМУ ДМС Укриїни у Львівській області Горбонос І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до Франківського районного суду м. Львова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просить встановити факт проживання батька ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , на території, що стала територією України до 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що батько позивачки - ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах з 01.08.1985 року по 12.08.1995 року, та з 1990 року постійно проживав на території в Україні. Після звільнення з військової служби 28.01.1997 року ОСОБА_3 отримав громадянство України та був документований паспортом громадянина України. Надалі він продовжив працювати та проживати в Україні, у місті Львові. З 2004 року батько позивачки працює на керівних посадах у різних українських компаніях та реалізує проекти у сфері логістики. ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 на території РФСР, про що видано свідоцтво про народження - НОМЕР_1 від 05.04.1991 року. У 2015 році позивачка вийшла заміж за громадянина України ОСОБА_5 . У 2007 році позивачку було документовано посвідкою на постійне проживання в Україні. Після одруження та зміни прізвища у 2017 році, позивачка отримала посвідку на постійне проживання, відповідно до змін у відомостях щодо позивачки. Позивачка проживала і проживає дотепер в Україні, уже 10 років, з 2014 року, офіційно ведучи тут свою підприємницьку діяльність. Позивачка має власне житло в Україні, вільно володіє державною мовою, дотримується законів країни й має чітку проукраїнську позицію, зокрема, у питанні агресії рф - на сьогодні життя позивачки нерозривно пов`язане з Україною. Втім, питанням отримання громадянства для позивачки, коли позивачка ще була дитиною, ніхто не займався. Позивачка має право на громадянство України за територіальним походженням, адже її батько, ОСОБА_3 , до 24 серпня 1991 року проживав на території УРСР – проходив тут військову службу. На жаль, оригіналу документу про постійне проживання на території УРСР батька позивачки не збереглося. Метою встановлення факту постійного проживання на території України батька позивачки до 24.08.1991 року є оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням заявницею - ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 24.01.2025 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2025 замінено заінтересовану особу Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Представник заінтересованої особи Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у Львівській області подала до суду письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні заяви з таких підстав.

Заявниця не зверталася до ЗМУ ДМС, а ЗМУ ДМС не є правонаступником ГУ ДМС у Львівській області. Заявницею подано ряд документів у якості додатків до заяви, які не є належними доказами, що підтверджують факт постійного проживання батька заявниці на території України до 24 серпня 1991 року. Зокрема, копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 підтверджують лише факт народження заявниці в 27.03.1991 році та укладення шлюбу між заявницею та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не входить до предмета доказування щодо спірного періоду і жодним чином не стосуються батька заявниці. Заявницею долучено у якості додатку до заяви копію трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , дата заповнення 03 березня 1997 рік, де зазначено, що батько заявниці проходив військову службу в Збройних силах (офіцер запасу), що вказано і в долученій у якості додатку до заяви копії довідки від 16.07.1997 №3/605 Франківського райввійському м. Львова, яка видана офіцеру запасу ОСОБА_3 1968 р.н. про те, що він проходив військову службу в Збройних силах з 01.08.1985 по 12.08.1995. Звертає увагу суду, що долучені документи не є належними доказами у справі. Така копія довідки та трудової книжки містять лише вказівку на період, проте інформація щодо конкретного місця чи місць проходження військової служби батьком заявниці відсутня. Військова служба у Збройних Силах на оспорюваний період не свідчить про факт проживання саме на території України, оскільки до набуття Україною незалежності діяла Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 07.10.1977, де стаття 71 прямо зазначала, що у СРСР об`єднуються НОМЕР_5 окремих Республік, а отже ОСОБА_3 міг проходити військову службу на території однієї з п`ятнадцяти республік до 24 серпня 1991 року. Відтак не можуть бути належними та достатніми доказами копії медичної книжки ОСОБА_3 . Пунктом двадцять другим розділу третього Постанови №677 від 28.08.1974 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» зазначено, що прописка провадиться: військовослужбовців, які проживають поза казармами, кораблями та судами, - за довідками, виданими в установленому порядку військовими частинами та військовими установами. В засвідченій нотаріусом заяві громадянки рф ОСОБА_7 від 15.10.2024, яка додана у якості додатку до заяви, зазначено, що: «перші шість місяців своєї служби у Львові її чоловік жив при військовій частині, після чого – у тодішньому готелі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Однак на підтвердження таких фактів довідка відсутня, хоча заявниця стверджує, що її батько був зареєстрований за військовою частиною. Більше того, факти, викладені у такій заяві, нотаріусом не перевірялись. Свідчення, які зафіксовані в заяві, засвідченій нотаріусом від 15.10.2024, громадянки України ОСОБА_8 , не є належним доказом, оскільки прямо вказують на її період роботи з 02.10.1991 по 01.07.1994, що не входить до спірного періоду.

Представницею заявниці подано заперечення на письмові пояснення заінтересованої особи Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у Львівській області, відповідно до яких зазначає таке.

Копія свідоцтва про народження Заявника серії НОМЕР_2 не просто підтверджує факт народження заявниці, як зазначила представниця заінтересованої особи, а також підтверджує факт наявності сімейних стосунків між заявницею та ОСОБА_3 . Оскільки прізвище заявниці в документах, що посвідчують особу, є відмінним від прізвища в свідоцтві про народження, заявницею надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 для підтвердження, що ОСОБА_2 до шлюбу мала дівоче прізвище “ ОСОБА_9 ”, а отже є дочкою ОСОБА_3 . Представниця заінтересованої особи зазначає, що копія трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 та копія довідки видана Франківським райвіськком м. Львова від 16.07.1997 року не є належними доказами, оскільки містить вказівку лише на період, але не на конкретне місце проходження військової служби ОСОБА_3 .

У Витязі вказано, що в період до 24.08.1991 року ОСОБА_3 : з 24.06.1990 року по 17.08.1990 року перебував в розпорядженні Командуючого військами Прикарпатського військового округу (далі - ПрикВО); з 17.08.1990 року по 25.12.1993 рік працював як інженер другого відділення обчислювального центру ПрикВО. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 підтверджено, що ОСОБА_3 був на військовій службі у Прикарпатському військовому окрузі з 24.06.1990 року по 25.12.1993 року. Відповідно до даних відкритих з джерел (wikipedia) “Прикарпатський військовий округ (ПрикВО) — один з військових округів у складі Збройних сил СРСР на території Західної України та військовий округ Збройних сил України у 1991—1998 роках. До 1991 року територія округу охоплювала Волинську, Рівненську, Житомирську, Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську, Франківську, Чернівецьку, Закарпатську області.” Тобто до Прикарпатського військового округу входили лише території, що надалі увійшли до складу незалежної України. Військова служба сама по собі не передбачає “незалученість” особи або “дистанційний характер роботи”, тобто тягне за собою постійне проживання особи у військовому окрузі, в якому вона служить. Отже, ОСОБА_3 постійно проживав (як до, так і на момент набуття Україною незалежності) на території Прикарпатського військового округу, тобто на території, що після набуття Україною незалежності, стала територією України. Зауваження представниці заінтересованої особи щодо ненадання довідки, яка б підтверджувала реєстрацію місця проживання у військовій частині, вважає недоречним, адже заявницею надано суду всі документи, що в неї зберіглися.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2026 в якості заінтересованої особи залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 подано письмові пояснення, згідно з якими зазначає таке.

На підставі розпорядження №5258 від 17.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано особову справу №32541 капітана ОСОБА_3 . В матеріалах особової справи значиться інформація про те, що ОСОБА_3 на військову службу поступив добровільно 01.08.1985 року в Пензенське вище артилерійське інженерне училище імені Головного маршала артилерії Н.Н. Воронова. Військову присягу прийняв 01.09.1985 року. з 01.08.1985 курсант Пензенського вищого артилерійського інженерного училища військового інженера і зарахований в розпорядження Прикарпатського військового округу. Штаб даного округу знаходився у м. Львові. 19.01.1992 прийняв військову присягу на вірність Українському народу. Згідно з витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № НОМЕР_6 від 23 липня 1995 року відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу старший інженер відділення системного програмування відділу програмування 21 центру автоматизованих систем управління Прикарпатського військового округу капітан ОСОБА_3 звільнений з військової служби у запас за пунктом 65 п.п. «з» (за власним бажанням) (копія витягу долучається). Згідно з витягом командира військової частини НОМЕР_7 №100 від 08.08.1995 року капітана ОСОБА_3 , старшого інженера відділення системного програмування відділу програмування, звільненого наказом Міністра оборони України від 23.07.1995 року №01156, з 12.08.1995 року виключити зі списків особового складу частин, всіх видів забезпечити та направити на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 (копія витягу долучається). З 13.09.1995 року взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 . Просила здійснювати розгляд справи здійснювати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_6 за наявними матеріалами у справі. При прийняті рішенні покладається на розсуд суду.

Заявниця та її представниця в судовому засіданні подану заяву підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у заяві. Заявниця пояснила, що вона є громадянкою рф і має діючу посвідку на постійне місце проживання в Україні. Метою встановлення факту постійного проживання на території України її батька до 24.08.1991 року є оформлення нею набуття громадянства України за територіальним походженням.

Представник заінтересованої особи Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у Львівській області в судовому засіданні щодо заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, просила суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_2 , виданого селищною радою селища Лесной, Шиловського району, Рязанської області, РСФСР, батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб, виданим повторно Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у місті Києву серії НОМЕР_3 від 31.10.2017 між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 18.04.2015 зареєстровано шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_12 , дружини: ОСОБА_12 .

Відповідно до посвідки на постійне місце проживання тип РА код держави UKR, №ІН120630, ОСОБА_13 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 1986 року народження проходив військову службу в Збройних силах з 01.08.1985 по 12.08.1995, що підтверджується довідкою виданою офіцеру запасу ОСОБА_3 16.07.1997 №з/605 Франківським райвійськкоматом м. Львова.

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних силах з 01.08.1985 по 12.08.1995.

Відповідно до витягу із послужного списку про проходження військової служби капітаном ОСОБА_14 , ОСОБА_3 призваний на військову службу 01.081985 шиловським РВК Рязанської області, з 24.06.1990 по 17.08.1999 перебував у розпорядженні Командуючого військами Прикарпатського війського округу (наказ МОСРСР № 0298 від 17.08.1990), з 17.08.1990 по 25.12.1993 на посаді інженера другого відділення обчислювального 204 обчислювального центру ПрикВО. Львівське вище військово-політичне училище.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_8 , виданим 21.06.2019 ВПІПР ЛМУ ГУ ДМС України у Львівській області, на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 , виданого 28.01.1997 Франківським РВ УМВС України у Львівській області, що підтверджується відповіддю заступника начальника управління – начальника відділу паспортизації Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції відділу паспортизації головного управління ДМС України у Львівській області Олега Сала № 4601.04-01/11340-25 від 13.05.2025.

Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №01156 від 23 липня 1995 року відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу старший інженер відділення системного програмування відділу програмування 21 центру автоматизованих систем управління Прикарпатського військового округу капітан ОСОБА_3 звільнений з військової служби у запас за пунктом 65 п.п. «з» (за власним бажанням)

Згідно з витягом командира військової частини НОМЕР_7 №100 від 08.08.1995 року капітана ОСОБА_3 , старшого інженера відділення системного програмування відділу програмування, звільненого наказом Міністра оборони України від 23.07.1995 року №01156, з 12.08.1995 року виключено зі списків особового складу частин, всіх видів забезпечення та направлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Свідок ОСОБА_3 , який є батьком заявниці, в судовому засіданні пояснив, що у травні 1990 році він приїхав до Львова на місце проходження служби за розподіленням в Прикарпатський загін, де проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_10 . В 1991 році він прийняв присягу і отримав громадянство України. Його дочка – ОСОБА_15 народилась в 1991 році в Рязянській області с.Лєсной. В 1992 році його сім`я переїхала до ОСОБА_16 і проживала на вул. Княгині Ольги. Його дочка - ОСОБА_13 проживала з його дружиною до 1994 році і отримали квартиру на АДРЕСА_2 . Він привіз сім`ю до Києва і вони проживали на різних квартирах на АДРЕСА_3 до 2019 року. Згодом він розлучився зі своєю дружиною та почав проживати на АДРЕСА_4 . Дружина з донькою продовжили жити на АДРЕСА_5 . Додав, що з 1990 року він постійно проживав у м. Львові. Його батьки проживали в рф в с.Лесной Рязянської області. Крім цього у нього є брат ОСОБА_17 , який проживає в м. Батумі та двоюрідна сестра, яка проживає у Мюнхені. На території рф родичів немає.

Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю заявниці, в судовому засіданні пояснила, що 24 червня 1990 року її колишній чоловік - ОСОБА_3 закінчив Пензенське Вище артилерійське училище. 31.08.1990 її чоловік поїхав до м. Львова на службу. З 1990 року по 24 серпня 1991 року ОСОБА_3 постійно проживав у м. Львові. Вона була на другому місяці вагітності, їй лікарі заборонили пересуватись, тому вона залишилась в Рязанський обл. в с.Лєсной, (рф) і вони вирішили, що коли її чоловік ОСОБА_3 отримає житло, то переїдуть до нього. Але у 1991 році вона, будучи вагітною, приїхала до ОСОБА_3 до м.Львова, проживали в готелі «росія». ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась її донька ОСОБА_4 в с.Лєсной Рязанська обл., в її чоловіка не було житла. Коли її чоловік отримав житло у гуртожитку в 1992 році на АДРЕСА_6 , вони переїхали з донькою на постійне місце проживання до нього. У 1996 році отримали квартиру, переїхали на АДРЕСА_2 . У 2008 році вони переїхали в АДРЕСА_5 . В 2008 році її донька поступила в університет, потім в 2023 році ОСОБА_18 розлучилась з чоловіком. Вона з ОСОБА_3 з 2019 року разом не проживає.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), Кримської Народної Республіки, Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, а також її діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Заслухавши думку учасників, оцінивши подані до суду докази, суд вважає, що факт проживання батька ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , на території, що стала територією України до 24 серпня 1991 року, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, про що свідчать вищевказані докази, а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_2 ; довідка, видана офіцеру запасу ОСОБА_3 16.07.1997 №з/605 Франківським райвійськкоматом м. Львова; копія трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 ; витяг із послужного списку про проходження військової служби капітаном ОСОБА_14 , наказ МО СРСР № 0298 від 17.08.1990, паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданим 21.06.2019 ВПІПР ЛМУ ГУ ДМС України у Львівській області, відповідь заступника начальника управління – начальника відділу паспортизації Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції відділу паспортизації головного управління ДМС України у Львівській області Олега Сала № 4601.04-01/11340-25 від 13.05.2025;витяг з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № НОМЕР_6 від 23 липня 1995 року; витяг командира військової частини НОМЕР_7 №100 від 08.08.1995 року; наказ Міністра оборони України від 23.07.1995 року №01156, з 12.08.1995 року, які суд вважає належними та допустимими, а також покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Відтак доказами, долученими до матеріалів справи, доведено, що ОСОБА_3 постійно проживав на території, що стала територією України до 24 серпня 1991 року.

Суд враховує, що встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація права заявниці на оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, а тому заява підлягає.

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29).

Керуючись ст.ст.293,294,259,263-265,315,319 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання батька ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на території, що стала територією України, до 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянка російської федерації, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, ЄДРПОУ45870769, адреса: 79007, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11.

Львівський ІНФОРМАЦІЯ_12 , ЄДРПОУ08412340, адреса: 79005, м.Львів, вул. Ів.Франка, 25.

Повне рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя Г.П. Мигаль