Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №456/1070/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1070/26

Провадження № 2/456/1143/2026

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Короткий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», через свого представника, звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій, уточнивши позовні вимоги, просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договорами позики у загальному розмірі 25 690 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі..

В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач зазначає, що 16.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем у справі – ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 8862681. Втім, відповідач всупереч умовам вказаного договору, порушив умови такого та не повернув у повному обсязі кредитні кошти. Відтак, відповідно до договору факторингу №28102025 від 28.10.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 30 690 грн. Втім, під час розгляду справи відповідач виявив бажання добровільно сплати борг, у зв`язку з чим ним здійснена оплата у сумі 5 000 гривень. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги за цим кредитним договором до відповідача у сумі 25 690 грн.

Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, однак у судових засіданнях не заперечував обставин викладених у позовній заяві та повідомив про бажання добровільно врегулювати спір.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 09.03.2026 року позовну заяву ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, без оформлення окремого документа від 24.04.2026 року, за клопотанням відповідача, у судовому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, без оформлення окремого документа від 22.05.2026 року, за клопотанням відповідача у судовому засіданні оголошено перерву для добровільного врегулювання спору.

Ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.07.2026 та 18.08.2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.

Втім, судом задоволено клопотання представника позивача, про розгляд справи у його відсутності.

При цьому, 07.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки чергове відкладення судового розгляду за наведених обставин призведе до невиправданого затягування розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справи по суті відбувся 08.09.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відтак, судом встановлено, що 16.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем у справі – ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 8862681.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Судом також встановлено, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за укладеним договором у повному обсязі, відповідно до умов такого, надавши відповідачу грошові кошти у сумі та на умовах, визначених договором.

Однак, у свою чергу відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому результаті не повернув надані йому кошти, а також не виконав всі інші грошові зобов`язання.

При цьому, 28.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28102025, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8862681 від 16.03.2025 року загальна сума заборгованості відповідачки за цим договором становить 30 690 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу – 7 750 грн, сума заборгованості за процентами – 8 912,50 грн, суми заборгованості за пенею, штрафами – 14 027,50 грн.

Так, відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № 28102025 від 24.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 690 грн.. Копія акта прийому-передачі реєстру боржників долучена до матеріалів справи.

Поряд з цим вставнолено, що під час розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення боргу у сумі 5 000 гривень.

У зв`язку з наведеним, сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 25 690 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу – 7 750 грн, сума заборгованості за процентами – 8 912,50 грн, суми заборгованості за пенею, штрафами – 9 027,50 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви, з яких виходить суд та висновки за результатом розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, а тільки частково здійснив погашення заборгованості, доказів погашення заборгованості у повному обсязі матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.6 кредитного договору споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за договором у розмірі та у строки, визначені його умовами. При цьому сторони погодили спеціальний порядок зарахування здійсненого платежу у разі недостатності його суми для повного виконання зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 5.6.1 договору у першу чергу здійснюється погашення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за користування кредитом; відповідно до пункту 5.6.2 договору у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; і лише у третю чергу, відповідно до пункту 5.6.3 Договору, здійснюється сплата неустойки та інших платежів, передбачених Договором.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору чітко визначено черговість погашення заборгованості, яка не передбачає можливості першочергового зарахування внесених споживачем коштів у рахунок неустойки за наявності заборгованості за основною сумою кредиту та/або процентами за користування кредитом.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, відповідачем у добровільному порядку здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 5 000 грн. Водночас позивачем зазначену суму зараховано в рахунок погашення неустойки, тобто платежу, який відповідно до погодженої сторонами черговості підлягає сплаті лише після погашення заборгованості за кредитом та процентами.

За таких обставин суд вважає, що зарахування позивачем внесених відповідачем 5 000 грн у рахунок погашення неустойки не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та встановленій ним черговості погашення заборгованості.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що здійснений відповідачем платіж у розмірі 5 000 грн підлягає зарахуванню відповідно до визначеної Договором черговості, насамперед у рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, а не в рахунок неустойки.

Таким чином, на момент ухвалення рішення заборгованість відповідача за кредитним договором №8862681 становить 25 690 грн, з яких 7 750 грн – заборгованість за основою сумою боргу, 3912,50 грн – заборгованість за відсотками, 14 027, 50 грн – заборгованість за штрафами, пенею.

При цьому, щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення штрафних санкцій за кредитним договором №8862681 у розмірі 14 027, 50 грн, у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відтак, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 11 662,50 грн, з яких 7 750 грн – заборгованість за основою сумою боргу, 3912,50 грн – заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підтверджено платіжною інструкцією №149501 від 13.01.2026 року.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 208,46 грн(11 662,50 х 100 : 25 690 = 45,39 %; 2662,40 х 45,39 : 100% = 1 208,46)

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8862681 від 16.03.2026 року у розмірі 11 662 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 50 коп., , з яких 7 750 грн – заборгованість за основою сумою боргу, 3912,50 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Назар ЯНІВ