Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №464/5473/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №464/5473/26

Суддя: Дулебко Н. І.

Справа № 464/5473/26

пр.№ 2/464/3486/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 01 грудня 2025 року, зареєстрованого Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4218. Позов мотивовано тим, що подружнє життя між ними не склалося через різні погляди на сімейне життя, виникнення конфліктів та суперечок. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. Позивачка неодноразово намагалася обговорити з відповідачем наявні у сім`ї проблеми, одна такі спроби не призвели до позитивних результатів. За наведених обставин шлюб носить лише формальний характер, примирення з відповідачем та збереження їх сім`ї є неможливим.

Позивачка всудове засідання не з`явилася, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява, відповідно до якої останній не заперечує щодо розірвання шлюбу. Просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 01 грудня 2025 року, зареєстрували такий у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4218. Сторони не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства, проживають окремо.

Враховуючи те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечив проти задоволення позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, а відтак шлюб необхідно розірвати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивачем при поданні позову понесено витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1064,96 грн., останній необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 532,48 грн., а решту судових витрат у розмірі 532,48 грн. стягнути з відповідача на її користь.

Керуючись статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, статями 2, 81, 89, 142, 247, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 грудня 2025 року, зареєстрований Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), актовий запис №4218.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua