Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №463/7809/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7809/26

Провадження №3/463/1520/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н..В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 023671 від 07.08.2026 року вбачається, що 30.06.2026 року близько 20:24 год за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 психологічне та економічне домашнє насильство, а саме перебуваючи із ознаками алкогольного сп`яніння відмовилась впускати його додому, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 023597 від 07.08.2026 року вбачається, що 30.06.2026 року близько 20:24 год за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 психологічне та економічне домашнє насильство, а саме перебуваючи із ознаками алкогольного сп`яніння відмовилась впускати його додому, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження № 3/463/1520/26 та справи № 463/7809/26.

У судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з`вилась, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила, зазначила, що домашнього насильства відносно дітей не вчиняла, за дітьми доглядає, вважає складення протоколу неправомірним, та пов`язаним з складними стосунками з матрі`ю її померлого чоловіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п.2 ст. 1 Закону визначено, дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Суд, зазначає, що адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Зміст дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме перебування із ознаками алкогольного сп`яніння відмовилась впускати його додому, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, в даному випадку не підтверджується достатніми та належними доказами, щоб такі дії можна було кваліфікувати в якості психологічного та економічного насильства відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, суд вважає, що відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 173-2, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Нор Н.В.