Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №461/5684/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5684/26

Провадження №3/461/2172/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Кремінець К.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Сліпенка С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 28.02.2019, виданий 4641

за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України -

в с т а н о в и в:

19.07.2026, близько 09 год. 29 хв., громадянин України ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки, в якості водія транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN CADDY», р.н. НОМЕР_2 , через пункт пропуску «Рава-Руська–Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, в напрямку руху в?їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. У зв?язку з чим автомобіль було скеровано для проходження контролю з використанням вантажних скануючих систем, де було виявлено аномалію.

Автомобіль було скеровано до боксу поглибленого огляду товарів та транспортних засобів, де під час проведення митного огляду крім товарів, дозволених до переміщення через митний кордон України згідно з ч. 1 ст. 374 МК України, у салоні автомобіля, без ознак приховування, було виявлено понад нормою товари: продукти харчування – сир твердий Coat Cheese 50% fidm Young у кількості 13 шт., загальною вагою 52,41 кг (термін придатності до 07.03.2027); сир ТМ «SWIATOWID» Gouda в індивідуальних упаковках вагою по 1 кг кожна - 24 шт. (термін придатності до 28.09.2026); вершки DESSERT CREAM торгівельної марки MLEKOVITA в упакуванні 500 ml у кількості 180 шт. (термін придатності до 19.12.26); масло ТМ «Mleczna Dolina» «MASLO EKSTRA» 83% - 500 пачок вагою 200 г кожна, загальною вагою 100 кг (термін придатності до 21.09.2026); масло ТМ «MLEKOVITA» «MASLO EKSTRA» 82% - 250 пачок вагою 200 г кожна, загальною вагою 50 кг (термін придатності до 15.09.2026); прошутто ТМ «FERRARI DOMENICO» PROSCIUTTO CRUDO TRANCIO, упаковане в індивідуальних вакуумних упаковках, кожна різною вагою, загальною вагою 100,264 кг (термін придатності до 26.12.2026).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Представник Львівської митниці в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив визнати його винним та визначити міру покарання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, однак просив не накладати відносно нього стягнення у виді конфіскації товару, оскільки це призведе до його скрутного матеріального становища.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, оскільки останній намагався перемістити через митний кордон України товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами, що підтверджується: протоколом про порушення митних правил №1180/UA209000/2026 від 19.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.07.2026; описом предметів, тимчасово вилучених у справі про ПМП №1180/UA209000/2026; довідкою про орієнтовну вартість предметів ПМП, тимчасово вилучених протоколом про ПМП №1180/UA209000/2026 від 19.07.2026; доповідною та службовою записками.

З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його перелік, найменування, вартість та кількість.

Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, доведена повністю.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставин справи, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації вилученого товару.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 .

Керуючись ст.ст. 458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1180/UA209000/2026 від 19.07.2026 товар, а саме: продукти харчування – сир твердий Coat Cheese 50% fidm Young у кількості 13 шт., загальною вагою 52,41 кг (термін придатності до 07.03.2027); сир ТМ «SWIATOWID» Gouda в індивідуальних упаковках вагою по 1 кг кожна - 24 шт. (термін придатності до 28.09.2026); вершки DESSERT CREAM торгівельної марки MLEKOVITA в упакуванні 500 ml у кількості 180 шт. (термін придатності до 19.12.26); масло ТМ «Mleczna Dolina» «MASLO EKSTRA» 83% - 500 пачок вагою 200 г кожна, загальною вагою 100 кг (термін придатності до 21.09.2026); масло ТМ «MLEKOVITA» «MASLO EKSTRA» 82% - 250 пачок вагою 200 г кожна, загальною вагою 50 кг (термін придатності до 15.09.2026); прошутто ТМ «FERRARI DOMENICO» PROSCIUTTO CRUDO TRANCIO, упаковане в індивідуальних вакуумних упаковках, кожна різною вагою, загальною вагою 100,264 кг (термін придатності до 26.12.2026) – повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 3244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн. 21 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.