Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №943/1152/26 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1152/26

Провадження № 2/943/1311/2026

11 вересня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина до складу якої увійшли всі обов`язки спадкодавця, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, а саме: на земельну ділянку загальною площею 2,7376 га, в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,7192 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,8290 га, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,1894 га, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області. Мати ОСОБА_3 05 липня 2010 року склала заповіт на вищевказане майно, за яким заповіла позивачці ОСОБА_2 .. Позивачка є спадкоємцем по заповіту до даного майна, фактично прийняла спадщину після смерті матері, здійснює постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки до нотаріуса не зверталася у видачі свідоцтва про право на спадщину для оформлення своїх спадкових прав, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки. Оскільки мати ОСОБА_3 за життя не виготовила правовстановлюючі документи на вищевказані земельні ділянки. Тому просить суд визнати за нею право власності на означене спадкове майно.

Позивачка, до початку підготовчого судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_3 , місце смерті с. Торчиновичі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 6, видане Виконавчим комітетом Торчиновицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 07.03.2013 року.

Після смерті останньої залишилось спадкове майно, що складається з трьох земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки загальною площею 2,7376 га, в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,7192 га кадастровий номер 4620684000:15:005:0039, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,8290 га кадастровий номер 4620684000:10:001:0017, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,1894 га кадастровий номер 4620684000:10:000:0191, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області.

Право приватної власності померлої на дані земельні ділянки підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії II-ЛВ № 074901 від 03.10.2000 року, реєстровий № 15413, виданий на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 29.09.2000 року № 451.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.06.2026 року, земельна ділянка площею 1,7192 га має кадастровий номер 4620684000:15:005:0039, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області, власник – ОСОБА_3 .

З витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за № НВ-9970798172026 від 17.06.2026 року, вбачається що, вартість: земельної ділянки: кадастровий номер 4620684000:15:005:0039 становить 92026.44 грн..

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.06.2026 року, земельна ділянка площею 0,8290 га має кадастровий номер 4620684000:10:001:0017, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області, власник – ОСОБА_3 .

З витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за № НВ-9970798182026 від 17.06.2026 року, вбачається що, вартість: земельної ділянки: кадастровий номер 4620684000:10:001:0017 становить 36694.07 грн..

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.03.2026 року, земельна ділянка площею 0,1894 га має кадастровий номер 4620684000:10:000:0191, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області, власник – ОСОБА_3 .

З витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за № НВ-9970798152026 від 17.06.2026 року, вбачається що, вартість: земельної ділянки: кадастровий номер 4620684000:10:000:0191 становить 1577.31 грн..

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя, а саме 05 липня 2010 року склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Торчиновицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області за реєстровим № 46, за яким заповіла позивачці ОСОБА_2 вищевказане майно, який згідно відмітки секретаря виконкому Торчиновицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 01.07.2013 року не змінювався та не відмінявся.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачка має право спадкувати за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 ..

Судом встановлені родинні відносини, те, що позивачка є донькою померлої, вбачається з матеріалів справи.

Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.

Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , вступивла у володіння і розпорядження спадковим майном, оскільки на час смерті матері проживала разом з нею в одному житловому будинку, що стверджується довідкою виданою Торчиновицьким старостинським округом Львівської області № 108 від 17 лютого 2026 року.

Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235,1268 ЦК України, суд –

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку загальною площею 2,7376 га, в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,7192 га кадастровий номер 4620684000:15:005:0039, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,8290 га кадастровий номер 4620684000:10:001:0017, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,1894 га кадастровий номер 4620684000:10:000:0191, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новосілківського старостинського округу Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування по заповіту, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда