Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №317/1850/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/1850/26

Номер провадження 2/337/2435/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

10 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю з Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі – ТОВ «БІЗПОЗИКА») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 524564-КС-001, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 50000,00 грн, строком на 16 тижнів з кінцевою датою повернення 25.05.2025, з денною процентною ставкою 1%.

Відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 141500,00 грн., яка складається з: 50000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 56500,00 грн. – заборгованість за п відсотками; 25000,00 грн. – заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 10000,00 грн. – заборгованість за комісією.

Ухвалою судді Хортицького районного суд м. Запоріжжя від 12.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито спрощене позовне провадження, вирішено питання про витребування доказів.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у судове засідання не з`явився, у позові просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подав.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

02.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 524564-КС-001, згідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 50000,00 грн., строком на 16 тижнів, на умовах сплати фіксованої стандартної процентної ставки за кредитом в день 1%, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 10000,00 грн. За умовами укладеного договору кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА». Строк дії договору до 25.05.2025.

Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 10.03.2026 містить анкетні дані позичальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема РНОКПП – НОМЕР_1 , а також номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів – НОМЕР_2 .

Як видно з візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 524564-КС-001 від 02.02.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сайті www.my.tpozyka.com, 02.02.2025 о 01:27:59 ОСОБА_1 використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі та зайшов в особистий кабінет, де надав всю необхідну інформацію для формування кредитором належної пропозиції.

Після ознайомлення з паспортом споживчого кредиту ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором UA-3006, який був відправлений кредитором на номер її мобільного телефону. Ознайомившись з індивідуальною офертою, яка містить істотні умови кредитного договору, ОСОБА_1 акцептувв умови оферти шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-3885. Після укладення договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитором направлено ОСОБА_1 підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та Правила кредитування відправлені ОСОБА_1 на його електронну пошту та розміщені в особистому кабінеті клієнта в цілодобовому онлайн доступі.

До матеріалів справи долучено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», якими визначено порядок і умови надання ТОВ «БІЗПОЗИКА» споживчих кредитів, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом письмового підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції – 6321934a-e0f4-11ef-b90a-000c29d57ed2_1; платник – ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»; номер транзакції – 43845-25828-13973; дата/час здійснення переказу коштів – 02.02.2025, 01:29; сума переказу – 50000,00 грн.; номер платіжної картки отримувача – НОМЕР_4 ; емітент платіжної картки отримувача – MONOBANK (UNIVERSAL BANK); код авторизації – 961035; код RRN – 503301708893; призначення переказу – Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного дог. №524564-КС-001 від 02.02.2025 Без ПДВ.

На виконання ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2026 Акціонерне товариство «Універсал Банк» листом № БТ/Е-21742 від 25.05.2026 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Також банком надано виписку по картковому рахунку за період з 02.02.2025 по 25.05.2025, з якої видно, що 02.02.2025 на рахунок відповідача було зараховано грошові кошти в розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до Довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 524564-КС-001 від 02.02.2025 станом на 10.03.2026 складає 141500,00 грн., з яких: 50000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 56500,00 грн. – заборгованість за відсотками, 25000,00 грн – заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 10000,00 грн. – заборгованість за комісією. Сул погоджується з розрахунком заборгованості позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.5 комісія за надання кредиту: 10000,00 грн.

Умовами договору не передбачено, за які саме послуги має сплачуватися вказана комісія.

Згідно правової позиції , висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.4 с.1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Разом із тим, відповідно до ч.1,2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія визначена у розмірі 10000,00 грн.

Які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, у договорі не зазначена. Посилання на те, що комісія надається за надання кредиту, є загальним та не уточнює саме вид наданих послуг.

Наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису, за які позивачем встановлена комісія.

Зазначене вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто умови кредитного договору в частині розміру комісії за обслуговування кредиту є несправедливими.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовної заяви в частині стягнення комісії у розмірі 10000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штраф в розмірі 25000,00 грн.

Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором про надання кредиту № 524564-КС-001 від 02.02.2025 матеріали справи не містять.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість, суд вважає позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2003,86 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код у ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за Договором про надання кредиту № 524564-КС-001 від 02.02.2025 у розмірі 106500,00 грн. (сто шість тисяч п`ятсот грн., 00 коп.), яка складається з наступного: 50000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 56500 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код у ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) судовий збір у розмірі 2003,86 грн. (дві тисячі три грн., 86 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик