Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №335/9583/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9583/26 3/335/1771/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.08.2026 серії ЕПР1 № 750557, 20.08.2026 о 12 год 50 хв у м. Запоріжжі по вул. Перемоги, буд. 121, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи маршрутним транспортним засобом Scania OmniCity з реєстраційним номером НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до наїзду на припаркований транспортний засіб Skoda Fabia з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. Ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1 місце події залишив, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 20.08.2026 приблизно о 12:50, керуючи автобусом Scania OmniCity (маршрут № 94), заїжджав на зупинку громадського транспорту для висадки та посадки пасажирів. Після цього почав рух далі за маршрутом, моменту контактування керованого ним автобуса з автомобілем потерпілої не відчув, тому не знав, що став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Про подію йому згодом повідомив диспетчер підприємства, після чого ОСОБА_1 одразу повернувся на місце пригоди та сприяв працівникам поліції у з`ясуванні всіх обставин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить таких висновків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підпунктом «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.

Стаття 62 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.

Згідно з принципом презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Свідок ОСОБА_3 , яка перебувала в транспортному засобі Skoda Fabia з реєстраційним номером НОМЕР_3 , працівникам поліції повідомила, що водій муніципального автобуса № 97 висаджував людей на пішохідному переході та зачепив авто Skoda Fabia з реєстраційним номером НОМЕР_3 . Свідок вважає, що водій муніципального автобуса не відчув, що зачепив інший транспортний засіб.

Пояснення інших очевидців пригоди в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , надані інспектору поліції, суддя доходить висновку, що надані ОСОБА_1 пояснення щодо відсутності умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди не можна визнати неспроможними, оскільки спростувати їх наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення неможливо.

Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП — закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А. В. Стеценко