Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №308/13313/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13313/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 та його адвоката – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/13313/25, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030001657 від 28.08.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області, м. Мелітополь, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше судимого вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 13.01.2020 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 3 роки, ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.11.2021 (з урахуванням ухвали від 02.11.2021 про внесення виправлення в ухвалу) скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вказаним вироком та направлено його в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.05.2025 звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі (не відбута частина покарання 01 рік 06 місяців 16 днів),

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч.2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 02.08.2025, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, користуючись кур`єрськими послугами ТОВ «Нова Пошта» та дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою подальшого незаконного збуту, у невідомої органу досудового розслідування особи незаконно придбав та зберігав психотропні речовини, з метою їх збуту безконтактним способом у вигляді так званих «закладок» на території м. Ужгород, Закарпатської області до 13:15 год. 28.08.2025.

В подальшому, 28.08.2025 в ході досудового розслідування встановити більш точного часу не надалось можливим, ОСОБА_4 для реалізації мети збуту психотропних речовин, прибув до поштомату № 33820 ТОВ «Нова Пошта», що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 71, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, діючи незаконно, отримав відправлення №20451234523724 за реквізитами отримувача - ОСОБА_6 , м. Ужгород, поштомат №33820, телефон НОМЕР_1 , відправник - ОСОБА_7 , м. Дінпро, Дніпропетровської області, відділення №49179, телефон - НОМЕР_2 , в середині якого знаходилась одна пара черевиків чорного кольору, в якій були заховані 8 контейнерів із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка у своєму складі, згідно висновку експерта від 29.08.2025, містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, загальна маса метамфітаміну (у перерахунку на метамфітамін основу) становить 0,1576 г, 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка у своєму складі, згідно висновку експерта від 29.08.2025, містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, загальна маса метамфітаміну (у перерахунку на метамфітамін основу) становить 0,2881 г, 1 контейнер в якому знаходиться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору яка у своєму складі, згідно висновку експерта від 29.08.2025, містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - 4-ММС, маса 4-ММС (4-метилметкатинонк) (у перерахунку на 4-ММС(4-метилметкатинонк) основу) становить 0,2959 г, 2 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору яка у своєму складі, згідно висновку експерта від 29.08.2025, містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - 4-ММС, маса 4-ММС (4-метилметкатинонк) (у перерахунку на 4-ММС (4-метилметкатинонк)основу) становить 0,3718 г та 0,3560 г, 5 зіп-пакетів з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка у своєму складі, згідно висновку експерта від 01.09.2025, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальна маса у перерахунку на суху речовину становить 3,6554 г.

Після чого, 28.08.2025, близько 12:36 год., ОСОБА_4 , був зупинений працівниками поліції, в якого при проведенні поверхневої перевірки було виявлено та в подальшому вилучено психотропні речовини та наркотичні засоби.

За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав в частині того, що брав наркотичну речовину для власного споживання, усвідомлюючи, що це протизаконно. Збутом наркотичних чи психотропних речовин не займається. У період коли він перебував у лікарні, то почав курити траву, щоб зняти напругу, а тому і замовляв для власного споживання. У його телефоні, на телеграмі, де зазначено, що він питає як потрібно робити закладки, показав, що таким чином він намагався обдурити продавця. В нього гарна робота, а тому він збутом наркотичних засобів не займається.

Відповідно до статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Як встановлено вимогами статті 95 КПК, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується допитаними у судовому засіданні показами свідками обвинувачення.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що був понятим. ОСОБА_4 був присутній. Слідчий проводив хімічну реакцію, яка показала, що це наркотики. Примусу не було, зачитували протокол. У ОСОБА_4 було виявлено пакет з порошком білого кольору. За результатом слідчих дії він підписав протокол.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що була понятою. ОСОБА_4 пам`ятає. Також показала, що з поштового ящика витягли коробку з-під взуття. У самому взутті були якісь бутилочки. Панченко казав: «що він лише забирає посилку». Коробка була з-під взуття «Найк». Було вилучено бутилочки, які були замотані – біля 6 штук, які були заховані у взутті. Слідчий описав все вилучене, фотографував, після чого вона підписала протокол.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що була понятою під час проведення слідчих дій. Також показала, що була відкрита скринька поштомату за адресою м. Ужгород, вул. Володимирська, 71. В скринці була коробка, а в ній було взуття. А в самому взутті були якісь пакети. В пакетах були речовини різного кольору. Слідчий їх розклав, рахував, міряв, описував. За результатом слідчих дій підписала протокол. ОСОБА_4 був присутній під час даної слідчої дії. Чи щось говорив ОСОБА_4 вона не пам`ятає. У пакеті було щось маленьке. Крім неї, понятою була ще одна дівчина. Всі речі були упаковані в пакети.

Сторона обвинувачення відмовилася від виклику та допиту свідка ОСОБА_11 , захист не наполягав на виклику даного свідка обвинувачення.

Свідки допитані з дотриманням положень статті 352 КПК України, приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Сторонам кримінального провадження забезпечена можливість безпосереднього допиту свідків під час судового розгляду з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності.

Показання вказаних свідків є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, а так само і з письмовими доказами, зокрема протоколами оглядів місць подій, відеозаписами огляду місцевостей та не викликають сумнівів щодо їх достовірності та правдивості.

Окрім безпосередньо отриманих під час судового розгляду показів свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів та висновками експертиз, зокрема:

- витягом з ЄРДР №12025071030001657 від 28.08.2025 року, з якого слідує, що за фактом виявлення у ОСОБА_4 близько 18 згортків наркотичної речовини порушено кримінальне провадження;

- протоколом огляду місця події від 28.08.2025 року, проведеного в порядку ст. 237 КПК України, за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська 71, під час якого у ОСОБА_4 вилучено 8 контейнерів із порошкоподібною речовиною жовтуватого кольору, 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, 5 зіп-пакетів з речовиною зеленого кольору рослинного походження, черевики чорного кольору, полімерну обгортку з накладною «ТОВ Нова Пошта», чек переказу коштів, мобільний телефон марки «Redmi Note 13 pro+ 5G чорного кольору та додатком до цього протоколу – ілюстраційною таблицею. (Т.2, а.с. 8-28);

- протоколом додаткового огляду місця події від 28.08.2025 року, в ході якого здійснювався експрес тест на вміст наркотичних речовин та додатком до нього - ілюстраційною таблицею. (Т.2, а.с. 29-35);

- постановою від 28.08.2025 року про визнання речовими доказами вилучених: 8 контейнерів всередині яких знаходяться згортки в яких наявна порошкоподібна речовина жовтуватого кольору, які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0233498; 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0233499; 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0215572; 5 зіп-пакетів з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яку упаковано до паперового конверту НПУ ICR 0215573; упаковка та серветка експрес-тесту «Trace eye-D М-39», які упаковано до спец пакету НПУ №ICR0215613; 5 шт. стрічки червоного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ; чек переказу коштів, який упаковано до паперового конверту НПУ; полімерна обгортка з накладною «Нова пошта», яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; картонна коробка із взуттям, яку упаковано до поліетиленового пакету чорного кольору та скріплена біркою з пояснювальними записами; мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 13Рrо», який упаковано до паперового конверту НПУ СУ та квитанцією № 93 про передачу їх на зберігання (т. 2, а.с. 36-38);

- дослідженим у судовому засіданні флеш накопичувачем, який містить відеозаписи з портативного відеореєстратора нагрудної (боді-камери), інв. №031702709 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, по факту огляду (проведення слідчої дії) нарядом слідчо-оперативної групи Ужгородського РУП місця події, за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, біля буд.71, під час виявлення психотропних речовин (кримінальне провадження № 12025071030001657 від 01.09.2025); (т. 2, а.с. 40);

- розпискою ОСОБА_4 згідно з якою останній добровільно видав працівникам поліції пакунок всередині якого знаходилися наркотичні речовини та мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 13Рrо»; (т. 2, а.с. 41);

- протоколом огляду предмета від 28.08.2025 року, в ході якого було оглянуто вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 13Рrо» з ілюстарційною таблицею до нього, на якому міститься переписка ОСОБА_4 з невстановленою особою щодо отримання уже фасованих закладок, номер посилки, реквізити отримувача, номер поштомату. Також переписка містить інформацію щодо місць розкладування закладок, райони м. Ужгород, а також перелік місць в яких не можна робити закладки. (т. 2, а.с. 42-50);

- висновком експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/107-25/10746-НЗПРАП від 29.08.2025, згідно якого надані на експертизу кристалічні речовини світло-жовтого кольору, які містились в 8 (восьми) безбарвних, прозорих, полімерних ємностях типу «Еппендорф», які були упаковані в спеціальний полімерний пакет з логотипом НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «ICR0233498», в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Загальна маса метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамінову) становить 0,1576 г. (Т.2. а.с. 53-60).

- висновком експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/107-25/10745-НЗПРАП від 29.08.2025, згідно якого надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, яка містилась в 1 (одному) прозорому, безбарвному, полімерному пакеті, з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору на горловині, що знаходився в спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «ICR0233497», у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон). Маса 4-ММС (4-метилметкатинону) (у перерахунку на 4-ММС (4-метилметкатинон) основу) становить 0,2959 г. Надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, які містились в 2 (двох) прозорих, безбарвних, полімерних пакетах, з пазовими замками та смужками фіолетового кольору на горловинах, що знаходились у спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «ICR0233477», у своєму складі містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон). Маси 4-ММС (4-метилметкатинону) (у перерахунку на 4-ММС 4-метилметкатинон) основу) становлять: 0,3718 г та 0,3560 г. Загальна маса 4-ММС (4-метилметкатинону) (у перерахунку на 4-ММС (4-метилметкатинон) основу) становить 1,0237 г. (Т.2. а.с. 65-77).

- висновком експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/107-25/10747-НЗПРАП від 29.08.2025, згідно якого надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, які містились в 3 (трьох) безбарвних прозорих полімерних пакетах, що знаходились в 3 (трьох) безбарвних прозорих полімерних ємностях - типу «еппендорф», котрі були упаковані в 1 (один) спеціальний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «ICR0233499», в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маси амфетаміну (у перерахунку на амфетамін основу) становлять 0,0737 г, 0,0944 г та 0,1200 г. Загальна маса амфетаміну (у перерахунку на амфетамін основу) становить 0,2881 г. (Т.2. а.с. 80-88).

- висновком експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/107-25/10748-НЗПРАП від 01.09.2025, згідно якого надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження, зеленого кольору, які знаходились в 5 (п`яти) прозорих, безбарвних полімерних пакетах з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору біля горловини, котрі були упаковані в 1 (один) спеціальний полімерний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «ICR0215573», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на суху речовину, становлять: 0,6810 г, 0,7329 г, 0,7713 г, 0,7580 г та 0,7122 г. Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 3,6554 г. (Т.2. а.с. 91-98);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння №840 від 28.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_4 був тверезий; (Т.2. а.с. 135);

- протоколом затримання ОСОБА_4 від 28.08.2025 року, відповідно до якого 28.08.2025 року о 17 год. 03 хв. обвинувачений був затриманий біля будинку № 71 по вулиці Володимирській у м. Ужгород, з додатком до нього – оптичний диск DVD-R з надписом «Alerus»; (Т. 2, а.с. 136-139).

Згідно з статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Згідно з частиною першою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого. При оцінці доказів суд керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Відповідно до статті 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 307 КК України, характеризується прямим умислом і метою збуту, зокрема, при виготовленні, придбанні та зберіганні особою наркотичних засобів або психотропних речовин.

Для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 16 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.

Мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі статтею 91 КПК України є однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.

Наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може ґрунтуватися на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, і в такому випадку мають бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, у тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться в її володінні, та розфасування речовини.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису проведення слідчих дій встановлено, що ОСОБА_4 не заперечував факт вилучення наркотичних засобів саме у нього. Крім цього ОСОБА_4 говорив, що у пакунку є всього потроху – метамфітамін, марихуана, однак у подальшому стверджував, що брав наркотики для себе.

Аналіз показів обвинуваченого, свідків, письмових матеріалів кримінального провадження, переписки ОСОБА_4 з невстановленою особою в телефоні, висновки експертиз, у своїй сукупності доводять, що придбання та зберігання наркотичних та психотропних речовин різного роду, які були вилучені у ОСОБА_4 та які були розфасовані в окремі пакети, здійснено з метою їх подальшого збуту.

Вказані обставини спростовують версію сторони захисту, що вилучені у ОСОБА_4 психотропні та наркотичні речовини, придбавалися останнім виключно для власного споживання, оскільки речовини були різного роду, вже розфасовані, поруч знаходилися зіп пакети.

Також згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння №840 від 28.08.2025 року, ОСОБА_4 був тверезий.

Дані покази обвинуваченого суд вважає не інакше як способом захисту.

Дослідженні судом докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів, та узгоджуються з показами допитаних під час судового розгляду свідків обвинувачення у їх сукупності та взаємозв`язку.

Показання свідків у свою чергу, узгоджуються з письмовими доказами по справі, які є належними і допустимими.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за яким він обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

У справах “Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії” від 06.12.1998 (пункт 253), “Козинець проти України” від 06.12.2007 (пункт 54), “Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.04.2011 (пункт 150), “Зякун проти України” від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Враховуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід визнати, поза будь-яким сумнівом, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікувати його дії за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України за ознаками «незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів».

Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною 5 статті 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 307 КК України є тяжким злочином.

При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Наркоманія та незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів належать до глобальних проблем сучасності. Цим явищам притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для здоров`я не лише конкретної особи, а й всього населення, а також для економіки та суспільства. Суспільна небезпека цих злочинів визначається насамперед поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості. Тому особи, які вчиняють ці злочини, повинні понести адекватне та справедливе покарання.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, офіційно не працевлаштований, одружений, раніше засуджений за злочин, передбачений ст. 121 КК України, на момент вчинення злочину мав не зняту та непогашену судимість, вчинив даний злочин у період його умово дострокового звільнення, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі статті 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до статті 67 КК України, є рецидив злочину.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, способу вчинення злочину, наслідків, які від нього настали, обсягу вилучених психотропних та наркотичних речовин, відсутність пом`якшуючої обставини та наявність обтяжуючої покарання обставини, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_4 основного покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд при призначенні додаткового покарання - конфіскація майна, враховує, що ОСОБА_4 мав корисливу мету при вчиненні злочину - отримання заробітку.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції на певний строк.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, позицію сторони обвинувачення та захисту, а також те, що обвинувачений вчинив умисний тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у період його умово дострокового звільнення, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, що вказує на те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування положень ст. 75, 76 КК України суд не вбачає.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд також не вбачає.

Крім того, остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за правилами статті 71 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 13.01.2020 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 3 роки.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.11.2021 (з урахуванням ухвали від 02.11.2021 про внесення виправлення в ухвалу) скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вказаним вироком та направлено ОСОБА_4 в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.05.2025 ОСОБА_4 звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином ОСОБА_4 має не відбуте покарання у виді 01 рік 06 місяців 16 днів.

Відповідно до ч.4 ст. 80 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до частин 4 статті 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Приймаючи до уваги те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено в період частково не відбутого покарання за попереднім вироком, в період УДО, суд вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому, керуватися положеннями ст. 71 КК України з урахуванням ст. 72 КК України, визначивши невідбуту частину покарання з розрахунку день за день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю вироків, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, та до покарання, призначеного вироком у цьому провадженні, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 13.01.2020 року, за яке ОСОБА_4 звільнено умовно – достроково.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.08.2025 року, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було неодноразово продовжено під час судового розгляду.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу спливає 14.09.2026 року, з огляду на вид та міру покарання, яке призначається судом, наявність ризиків, які не зменшились на даний час, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому судом покарання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який чи скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної силу. Тому строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою - слід залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає зарахувати ОСОБА_4 термін попереднього ув`язнення з 28.08.2025 року (з моменту затримання в порядку статті 208 КПК України) по дату набрання законної сили вироку, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а строк відбуття покарання відраховувати з моменту проголошення вироку.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, суд також вважає за доцільне застосувати спеціальну конфіскацію.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК України).

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За матеріалами справи встановлено, що обвинувачений вчинив злочин за ч. 2 ст. 307 КК України з корисливою метою, під час затримання в нього вилучено мобільний телефон, який обвинувачений використовував для здійснення злочинної діяльності.

З урахуванням наведених обставин, cуд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого заходи кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації, яка полягає у конфіскації у власність держави мобільного телефону марки «Redmi Note 13 pro+ 5G чорного кольору, що зберігається в камері схову Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, як засобу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, відповідно до статті 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого.

Питання про долю інших речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 307 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна на праві приватної власності.

На підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 13.01.2020 року, а саме у виді 1 (одного) року позбавлення волі, та призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з конфіскацією усього належного йому майна на праві приватної власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 17 год. 03 хв. – 28.08.2025 року.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів, які слугували знаряддям вчинення злочину: мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 13Рrо», який упаковано до паперового конверту НПУ СУ - підлягають примусовому вилученню у власність держави.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ЗНДЕКЦ МВС України судові витрати по справі, у розмірі – 11 142, 50 грн.

Речові докази по справі: 8 контейнерів всередині яких знаходяться згортки в яких наявна порошкоподібна речовина жовтуватого кольору, які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0233498; 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0233499; 3 контейнери в яких знаходяться зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору які упаковано до спец.пакету НПУ ICR 0215572; 5 зіп-пакетів з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яку упаковано до паперового конверту НПУ ICR 0215573; упаковка та серветка експрес-тесту «Trace eye-D М-39», які упаковано до спец пакету НПУ №ICR0215613; 5 шт. стрічки червоного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ – знищити;

- чек переказу коштів, який упаковано до паперового конверту НПУ; полімерна обгортка з накладною «Нова пошта», яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; картонна коробка із взуттям, яку упаковано до поліетиленового пакету чорного кольору та скріплена біркою з пояснювальними записами – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1