Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №299/3083/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №299/3083/26

Суддя: Левко Т. Ю.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3083/26

Номер провадження 2/299/1511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хемишинець Е.І., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звертається до суду за визнанням права власності, що набуте ним шляхом спадкування за законом, на одну третю частку житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 . Позивач успадкував цю частку як спадкоємець за законом четвертої черги (особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини) після смерті ОСОБА_2 , чоловіка рідної сестри позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через те, що ОСОБА_3 не оформив спадщину на успадковану одну третю частку у житловому будинку після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не може оформити спадщину нотаріально. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду із даним позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, однак згідно прохальної частини позовної заяви просили суд провести розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, у підготовче засідання також не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої заперечень проти вимог позивача не має та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником двох третіх часток житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Право власності позивача підтверджується архівними даними КП «Виноградівське РБТІ» (довідка додається), Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.08.1988 та Договором дарування, посвідченим Виноградівською держнотконторою 05.07.1994 №1451. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Зареєстрованим власником іншої однієї третьої частки була рідна сестра позивача ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Виноградівською держнотконторою 06.08.1988 №2152.

Зміна прізвища співвласника підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем її проживання було АДРЕСА_1 .

За змістом довідки про зареєстрованих осіб, на день смерті разом із нею значився зареєстрованим ОСОБА_2 , її чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 не залишила заповіту.

Відкрилася спадщина за законом.

Ніхто не звертався до нотаріуса за оформленням спадщини після ОСОБА_4 .

Її чоловік як спадкоємець першої черги за законом в силу ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, а отже успадкував та набув у власність одну третю частку у житловому будинку, та не оформив спадщину.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення шестимісячного строку після смерті дружини. Тут не застосовується правило спадкової трансмісії за ст.1276 ЦК України, бо воно застосовується якщо спадкоємець помер і не встиг прийняти спадщину.

ОСОБА_3 прийняв спадщину за ОСОБА_6 в силу ст.1268 ЦК України.

Отже ОСОБА_3 помер, успадкувавши за ОСОБА_6 одну третю частку у житловому будинку, і заповіту не залишив. Відкрилася спадщина за законом.

У сестри позивача та її чоловіка не було дітей. Спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 відсутні.

Позивач із сім`єю сестри проживали у одному будинковолодінні по АДРЕСА_1 , та проживали як одна сім`я, вели спільне господарство, ділили витрати.

Позивач як спадкоємець четвертої черги (особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини) у шестимісячний строк подав заяву про прийняття спадщини, а приватний нотаріус Богаш Н.Я. завела Спадкову справу №48/2026.

Ніхто із можливих невідомих позивачеві спадкоємців другої, третьої черг не подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Тому позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_7 .

До складу спадщини ввійшла одна третя частка в житловому будинку, зазначеному вище.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Через те, що спадкодавець ОСОБА_2 не оформив спадщину на успадковану одну третю частку у житловому будинку, позивач не може оформити спадщину нотаріально.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Технічну інвентаризацію житлового будинку проведено.

Відповідно до відомостей технічного паспорта та довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 283 від 06.05.2026, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та вартість станом на квітень 2026 р. становить 239135(двісті тридцять дев`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн Загальна корисна площа житлового будинку становить 89,4 м.кв., в тому числі житлова площа 52,2 м.кв., площа підвальних приміщень м.кв.

Згідно архівних даних КП « Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013р. житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 (бувша АДРЕСА_2 зареєстровано 2/3 частині за ОСОБА_1 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Виноградівською держнотконторою 06.08.1988р. за реєстром №2152 та 1/3 частина на підставі договору дарування, посвідчений Виноградівською держнотконторою 05.07.1994р. за реєстром №1451. 1/3 частина за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Виноградівською держнотконторою 06.08.1988р. за реєстром №2152.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, позивач в порядку спадкування за законом успадкував одну третю частку у житловому будинку після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка згідно положень закону належать позивачу з часу відкриття спадщини, однак не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1261, 1264, 1268, 1270, 1274 ЦК України, Постановою ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , набуте в порядку спадкування право власності на одну третю частку у житловому будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , яка згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.09.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua