Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №592/5774/21 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Суми

Справа №592/5774/21

Номер провадження 22-ц/816/215/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Черних О. М. , Худика А. М.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2025 року, ухваленого в м. Суми в складі судді Бичкова І.Г., -

в с т а н о в и в :

07 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1528143,29 грн матеріального збитку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 лютого 2021 року близько 16 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі Київ – Суми – Юнаківка 264 км + 300 м, не врахував дорожню обстановку і, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням позивача «LAND ROVER DISCOVERY», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Відповідача судовим рішенням визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав ушкоджень. Страховик позивача виплатив страхове відшкодування в сумі 130000 грн, проте решта шкоди, розмір якої складає різницю між фактичним розміром завданого позивачу матеріального збитку на момент оцінки експертом, що становить 1658143,29 грн та відшкодованою шкодою страховиком, підлягає стягненню з відповідача.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоду в розмірі 1528143,29 грн, витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн та судовий збір в розмірі 11350 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, при проведенні у справі судової експертизи допущені порушення, оскільки заявник про огляд автомобіля експертом не повідомлявся, сам експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок не попереджався, а середня вартість нормо-годин ремонтно-відновлювальних робіт для складання калькуляції відновлювального ремонту треба було рахувати за регіоном Сумської, а не Одеської області.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Биков Д.О. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує на те, що відповідач не скористався правом надати свій висновок про розмір матеріального збитку та не заявляв клопотань про проведення повторної товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY», державний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 8), ОСОБА_2 є власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 9).

Постановою Лебединського районного суду Сумської області у справі № 950/385/21 про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2021 року, яка набрала законної сили 19 квітня 2021 року, встановлено, що 27 лютого 2021 року близько 16 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі Київ – Суми – Юнаківка 264 км + 300 м, не врахував дорожню обстановку і, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «LAND ROVER DISCOVERY», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (т. 1 а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно з полісом № АР-1441761 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 згідно з полісом № ЕР – 200683269 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» (т. 1 а.с. 10).

Висновком судового експерта Крутих Є.О. № 66-21 від 30 березня 2021 року експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вирішення якого ставилося питання: «яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «LAND ROVER DISCOVERY 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в наслідок ДТП, яка відбулася 27 лютого 2021 року?», встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля становить 1658143,29 грн (т. 1 а.с. 12-20).

ОСОБА_1 отримав від ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» страхове відшкодування у розмірі 130000 грн у межах максимального розміру страхової виплати.

Під час апеляційного розгляду справи ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 травня 2026 року було задоволене клопотання представника позивача про призначення повторної автотоварознавчої експертизи у зв`язку з відсутністю у висновку експерта № 66-21 від 30 березня 2021 року застереження про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновком судового експерта ОСОБА_3 № 61-26 від 08 червня 2026 року судової транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вирішення якого ставилося питання: «яка вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “LAND ROVER DISCOVERY 3.0”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в наслідок ДТП, яка відбулася 27 лютого 2021 року?», встановлено, що вартість відновлювального ремонту становить 1540859,75 грн, а матеріального збитку - 1658143,29 грн (т. 2 а.с. 126-135).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що заподіяна майнова шкода позивачу в повному обсязі не відшкодована, у зв`язку з чим відповідач, вина якого у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, повинен сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхової виплати (відшкодуванням), а також відшкодувати витрати, пов`язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження. Так, різниця між фактичним розміром завданого позивачу матеріального збитку, який на момент оцінки складав 1658143,29 грн, та виплаченим позивачу страховим відшкодуванням у розмірі 130000 грн, складає 1528143,29 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок повного відшкодування завданого матеріального збитку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

При цьому згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ч. 1 ст. 28, ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, обов`язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема і у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у п. 86 цієї постанови – винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).

Ураховуючи, що страховик позивача здійснив виплату страхового відшкодування, проте страхова сума не перекрила суму завданого матеріального збитку, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що обов`язок відшкодування відповідної частини шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З проведеної за замовленням позивача автотоварознавчої експертизи суд першої інстанції встановив, а призначеною судом апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача судовою транспортно-товарознавчою експертизою підтверджено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «LAND ROVER DISCOVERY 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27 лютого 2021 року, становить 1658143,29 грн, а з урахуванням виплаченого страховиком страхового відшкодування у розмірі 130000 грн, різниця матеріального збитку становить 1528143,29 грн.

Отже, ураховуючи фактично вирішене під час апеляційного перегляду судового рішення порушене заявником апеляційної скарги питання щодо попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, решта доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду суду першої інстанції та який надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано їх спростував, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Законні підстави для застосування експертом регіонального коефіцієнту вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для Сумської області відсутні, оскільки відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля позивача буде проводитися в Одеській області, оскільки в Сумському регіоні ремонт даної марки автомобіля не здійснюється і дані обставини відповідачем не спростовані. Застосування експертом діючих нормо-годин по Одеському регіоні за даних обставин не суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року за № 142/2/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159).

Доводи ОСОБА_2 про неповідомлення його експертом Крутих Є.О. щодо проведення огляду транспортного засобу 17 березня 2021 року спростовується доданим повідомленням до експертного висновку (а.с. 28 на звороті т. 1), факт повідомлення ОСОБА_2 підтвердив в суді апеляційної інстанції і сам експерт Крутих Є.О. Тому дані доводи колегія суддів визнає як необґрунтовані.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову, підстав для зміни чи скасування якого за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. М. Черних

А. М. Худик