Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №523/15936/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3460/26

Справа № 523/15936/24

Головуючий у першій інстанції Боков О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одесазвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про надання житлової площі за № 75 від 24.03.2022 року;

- визнати незаконним та скасувати ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 ;

- виселити відповідача – ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду Міністерства оборони України. 03.08.2021 року вищевказана квартира була поставлена на облік у КЕВ м. Одеса, правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління, та знаходиться на бухгалтерському обліку.

Згідно рішення житлової комісії Військової академії від 09.11.2021 року (протокол № 28), наказу №1071 від 19.11.2021 року начальника Військової академії, однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою ОСОБА_1 зі складом сім`ї - одна особа. Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями № 628 від 17.12.2021 року було розподілено житлову площу для постійного проживання, у тому числі ОСОБА_1 з зауваженням: за умови здачі гуртожитку.

Відповідач - ОСОБА_1 подав 10.12.2021 року заяву на ім`я командира ВЧ НОМЕР_1 про те, що у разі прийняття позитивного рішення стосовно виділення йому житла за адресою АДРЕСА_3 він зобов`язується повністю звільнити кімнату АДРЕСА_4 та здати в/ч НОМЕР_1 у визначені терміни після отримання вказаного житла.

14.01.2022 року начальник Військової академії своїм наказом № 25 на підставі протоколу № 628 Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 17.12.2021 року зняв з квартирного обліку ОСОБА_1

01.11.2022 року Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської Ради видала ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР ОСОБА_1

ОСОБА_1 , знаючи про необхідність звільнити та здати кімнату АДРЕСА_4 , звернувся до Чорноморської селищної ради з заявою щодо переоформлення особового рахунку на кімнату на свою доньку ОСОБА_2 . Підставою переоформлення особового рахунку на кімнату в гуртожитку ОСОБА_1 вказав те, що він військовослужбовець та постійно знаходиться за місцем служби, а донька проживає за вищевказаною адресою гуртожитку. ОСОБА_1 ввів в оману Чорноморську селищну раду, не вказавши, що отримав постійне житло так і про те, що донька не проживала з ним у гуртожитку та не стояла на обліку для отримання житла.

Окрім того, своєю заявою до Чорноморської селищної ради про переоформлення особового рахунку на кімнату АДРЕСА_4 ОСОБА_1 порушив вимоги п.19 Постанови КМУ від 03.08.2006 року № 1081 Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями «Військовослужбовець та члени зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством».

Оскільки умовою надання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 було звільнення ним займаної кімнати АДРЕСА_4 , то невиконання ним цієї умови, відповідно до ст. 59 ЖК України, є підставою для визнання виданого ордера недійсним з наслідками, передбаченими ст. 117 ЖК України.

Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2025 року у задоволенні позову Одеського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання призначене на 30.06.2026 року на 15:30 год. представник відповідача – Приморської районної адміністрації Одеської міської ради не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи абр про розгляд справи в режимі відеоконференції не подавав.

Присутні у судовому засіданні представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса - Андреєв А.Е. та в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 – адвокат Попроцький Д.М. не заперечувати проти розгляду справи за фактичною явкою сторін.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову Одеського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що:

- однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою учаснику бойових дій, інваліду війни 3 групи, полковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім?ї - одна особа, перебуває на квартирному обліку в житловій комісії Військової академії в загальній черзі з 28.07.1998 року, в першочергових списках одержання житла з 30.04.2015 року, як УБД в позачергових списках з 31.03.2021 року, як інвалід війни, а з 24.06.2021 року, як звільнений у запас за станом здоров`я;

- список надання житлової площі для постійного проживання в Одеському гарнізоні у Військовій академії, місцезнаходження АДРЕСА_3 був затверджений начальником Військові академії та узгоджений начальником КЕВ м. Одеса;

- позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримав житлову площу у неправомірний спосіб та що діяв недобросовісно і з метою одержання житла для постійного проживання надавав неправдиві відомості, що і стало підставою для надання йому ордеру на постійне житло

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в житловій комісії Військової академії в загальній черзі з 28.07.1998 року, в першочергових списках одержання житла з 30.04.2015 року, як УБД в позачергових списках з 31.03.2021 року;

- ОСОБА_1 з 2003 року мешкав за адресою: кімната АДРЕСА_4 з дружиною та дочкою ОСОБА_3 . Члени його сім?ї були вселені у вказану кімнату гуртожитку на підставі спеціального ордера, а отже на законних підставах;

- 12.11.2015 року ОСОБА_1 був поданий рапорт на ім`я голови житлової комісії Військової академії про зміну складу його сім`ї з трьох осіб на одну, у зв`язку із розірванням ним шлюбу;

- 30.11.2015 року на засіданні житлової комісії Військової академії було вирішено змінити склад сім?ї ОСОБА_1 у списках черговості отримання житла з трьох осіб на одну особу;

- згідно з рішенням житлової комісії Військової академії від 09.11.2021 року (протокол № 28), наказу начальника Військової академії № 1071 від 19.11.2021 року однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою ОСОБА_1 зі складом сім?ї - одна особа;

- 09.11.2021 року при перевірці житловою комісією Військової академії житлових умов ОСОБА_1 у АДРЕСА_5 було встановлено, що ОСОБА_1 мешкає один, про що була складена довідка від 09.11.2021 року;

- протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями № 628 від 17.12.2021 року було розподілено житлову площу для проживання, у тому числі ОСОБА_1 - житло для постійного проживання з умовою: за умови здачі гуртожитку;

- заявою на ім?я командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.12.2021 року ОСОБА_1 зобов`язався у разі прийняття позитивного рішення стосовно виділення йому житла за адресою АДРЕСА_3 , звільнити кімнату у гуртожитку;

- 31.12.2021 року було затверджено список надання житла для постійного проживання у Одеському гарнізоні, у тому числі ОСОБА_1 ;

- 14.01.2022 року на підставі протоколу № 628 Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 17.12.2021 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку;

- 31.01.2022 року КЕВ м. Одеси подано клопотання до Приморської районної адміністрації Одеської міської Ради про видачу ордеру на постійну квартиру ОСОБА_1 ;

- як вбачається з відповіді Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області на адвокатський запит № 3511/03-10/5313 від 07.11.2024 року згідно з протоколом № 5 житлової комісії при виконавчому комітеті Чорноморської селищної ради від 16.09.2022 року було запропоновано житлово-комунальному господарству переоформити особовий рахунок на ім`я ОСОБА_2 , 2002 р.н. на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 . Окрім цього, розпорядженням голови Чорноморської селищної ради № 106/2022 – ОД від 21.09.2022 року особовий рахунок переоформлено на ОСОБА_2 , на вищевказану житлову площу, яку вона займає. Підставою стала заява ОСОБА_1 від 18.08.2022 року та рішення житлової комісії від 16.09.2022 року;

- згідно з Розпорядженням голови Чорноморської селищної ради № 106/2022-ОД від 21.09.2022 року, переоформлено особовий рахунок на ОСОБА_2 , на житлову площу, яку вона займає за адресою: АДРЕСА_5 з правом укладення договору найму цієї площі. Особовий рахунок на кв. АДРЕСА_4 , який раніше був відкритий на ОСОБА_1 – закрито;

- 01.11.2022 року Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської Ради видала ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № 009746 серії ПР. Підставою для видачі ордеру вказано розпорядження № 175 від 24.03.2022 року.

Колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21.

За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

Відповідно до статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського жилого фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно із статтею 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення

Суд першої інстанції правильно зазначив, що надання житлових приміщень для постійного проживання військовослужбовцям Збройних Сил України, визначення алгоритму обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, методика та порядок забезпечення їх жилими приміщеннями врегульовані в тому числі: Житловим кодексом України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України.

Також суд правильно проаналізувавши наведені нормативно-правові акти набув обґрунтованого висновку, що надання військовослужбовцям житлового приміщення для постійного проживання здійснюється на підставі списку розподілу постійного житла, складеного КЕВ (КЕЧ), погодженого з Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України та направленого до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера.

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом зі Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Згідно зі статтею 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Встановивши, що:

- ОСОБА_1 потребуючи поліпшення житлових умов перебував на квартирному обліку в житловій комісії Військової академії в загальній черзі з 28.07.1998 року, в першочергових списках одержання житла з 30.04.2015 року, як УБД в позачергових списках з 31.03.2021 року;

- під час перебування у квартирній черзі ОСОБА_1 у 2003 році отримав кімнату АДРЕСА_4 на склад сім`ї три особи – він, дружина та дочка і після розірвання шлюбу у 2015 році повідомив про це комісію з контролю за розподілом житла КЕВ для врахування при вирішенні питання про забезпечення його житлом вже на одну особу;

- однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була розподілена поза чергою учаснику бойових дій, інваліду війни 3 групи, полковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім?ї - одна особа;

- на час видачі ордеру на жиле приміщення № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звільнив кімнату АДРЕСА_4 ,

суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримав житлову площу у неправомірний спосіб та що він діяв недобросовісно і з метою одержання житла для постійного проживання надавав неправдиві відомості, а надання йому ордеру на постійне житло є наслідком його недобросовісних дій.

При таких обставинах суд набув правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним, скасування розпорядження виконавчого комітету міської ради, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення.

Сам по собі факт надання ОСОБА_1 при звільненні кімнати у гуртожитку, згоди на переоформлення особового рахунку на свою повнолітню дочку у заяві на ім`я голови Чорноморської селищної ради не свідчить про недобросовісність дій ОСОБА_1 , які б призвели до неправомірної видачі йому ордеру за № 009746 серії ПР від 01.11.2022 року на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 , і не є підставою для визнання ордеру незаконним та його скасування, оскільки ОСОБА_1 не є розпорядником кімнати АДРЕСА_4 , і не є особою чи органом, який приймає відповідне рішення про переоформлення особового рахунку на іншу особу.

Законність дій та рішення Чорноморської селищної ради Чорноморської селищної ради та добросовісність дій дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не є предметом розгляду даної справи, а самі Чорноморська селищна рада та ОСОБА_2 не залучались до розгляду справи, яка переглядається.

Доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про неправильну оцінку судом доказів, які надані сторонами та неправильне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса - залишити без задоволення.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2025 року– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 11.09.2026 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова