Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №469/320/26 — Миколаївський апеляційний суд

11.09.26

33/812/385/26

Справа № 469/320/26

Провадження № 33/812/385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Біляєвої В.М.

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності Халупка С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її захисником Халупком Сергієм В`ячеславовичем, на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618604 від 19 березня 2026 року, ОСОБА_1 19 березня 2026 року о 01:12 год. с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області по вул. Степовій, 40, керувала транспортним засобом «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода). Огляд водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат огляду №1871 становить 1,48‰. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 – Халупко С.В. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.

Посилався на недоведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, вказував на відсутність причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки остання не порушувала Правил дорожнього руху.

Також зазначав, що на відеозаписі, здійсненого на нагрудну камеру працівників поліції, не зафіксовано нульового показника приладу Драгер перед продуванням та не видно повністю самої процедури видиху.

Щодо приладу, яким проводився огляд зазначав, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги адвокатський запит щодо проходження сервісного обслуговування та повірки Драгеру 6810.

Заслухавши пояснення захисника Халупка С.В., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).

Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 березня 2026 року о 01:12 год. в с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області по вул. Степовій, 40, керувала транспортним засобом «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода). Огляд водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат огляду №1871 становить 1,48‰. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Уповноваженою особою 19 березня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618604, який ОСОБА_1 підписала без жодних зауважень.

До протоколу долучено відеозйомку подій 19 березня 2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки на що вона погодилась та була згодна з результатами огляду. Протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку з результатом огляду та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням результату огляду - 1,48 проміле підписала без зауважень.

Що стосується доводів апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відеозаписом, здійсненим на нагрудну камеру поліцейського, під час розмови з поліцейськими, ОСОБА_1 особисто говорила про те, що вона пила пиво, приїхала в гості до сестри.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано і письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона особисто зазначила, що 18 березня 2026 року вона приїхала до сестри в Коблево та збиралась залишитись на ночівлю, у зв`язку з чим випила пива. Через деякий час у неї виникла необхідність поїхати додому. Вона сіла за кермо свого авто «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 та відправилась до свого помешкання. В цей час під час руху була зупинена працівниками поліції. Працівниками поліції їй було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, тест показав результат 1,48 проміле. Зазначила, що повністю визнає свою провину.

За такого, посилання захисника Геворкян Є.І. на недоведеність факту керування спростовується матеріалами справи та сприймається судом апеляційної інстанції як намір уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд не приймає твердження захисника Геворкян Є.І. в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції безпідставно зупинили її транспортний засіб, виходячи з наступного.

Як вбачається з відеозапису, працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про причину зупинки – порушення правил комендантської години.

Крім того, підстави зупинення транспортного засобу не входять до предмету доказування у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо посилань ОСОБА_2 на відсутність у матеріалах справи інформації про повірку і сервісне обслуговування приладу «Drager 6810» слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався алкотестом «Drager 6810», дата останнього калібрування якого – 28 жовтня 2025 року.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону України врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стаття 27 Закону України врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 6810». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу Drager «Alcotest 6810 було проведено, згідно до роздруківки тесту, 28 жовтня 2025 року, тобто станом на дату проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

В апеляційній скарзі представник Геворкян Є.І. зазначав, що на відеозаписі, здійсненого на нагрудну камеру працівників поліції, не зафіксовано нульового показника приладу Драгер перед продуванням та не видно повністю самої процедури видиху.

Однак, на відеозаписі зафіксовано процес проходження огляду ОСОБА_1 , з результатом вона погодилась та особисто поставила свій підпис як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у роздруківці з результатом огляду.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну та обґрунтовану постанову.

Тому підстав для скасування постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Халупком Сергієм В`ячеславовичем, на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська