Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №470/695/26 — Миколаївський апеляційний суд

11.09.26

33/812/386/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“08” вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Уманської О.В.

за участю секретаря Пшеняк М.В.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Бусахіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника Бусахіної Тамари Василівни, яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП,

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.

Постановлено конфіскувати в дохід держави вилучений пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими або аналогічними за своїми

__________________________________________________________________

Провадження № 33/812/386/26 Категорія: ст.174 КУпАП

Головуючий першої інстанції Луста С.А.

Суддя-доповідач Уманська О. В.

властивостями метальними снарядами несмертельної дії, марки Форт 12РМ, калібр 9 мм Р.А., серійний номер НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з постановою судді, 16 липня 2026 року о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Садова, 16 в с-щі Березнегувате Баштанського району Миколаївської області, здійснив постріл з пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями ментальними снарядами несмертельної дії, марки Форт 12РМ, калібр 9 мм Р.А., серійний номер НОМЕР_1 , у місці, не відведеному для цього.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Бусахіна Т.В. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 серпня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю вини та відсутністю належних і допустимих доказів.

Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять жодних об`єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Поліцією суду не надано: відеозаписів з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських чи камер спостереження, які зафіксували б факт стрільби чи перебування ОСОБА_1 зі зброєю; показань свідків або потерпілих осіб; експертиз, висновків (наприклад балістичної експертизи), які підтверджували б що постріл було здійснено саме зі зброї, або що ця зброя відповідає технічним критеріям ст. 174 КУпАП, якщо мова йде про пневматичну зброю, немає доказів, що її калібр понад 4,5 мм, а швидкість польоту кулі понад 100 м/с.

Суд першої інстанції, всупереч ст. 252 КУпАП, не здійснив всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи, побудувавши висновок про винуватість ОСОБА_1 виключно на тексті протоколу поліції. Проте, сам по собі протокол не може бути єдиним беззаперечним доказом вини без підтвердження іншими матеріалами справи.

Судом першої інстанції проігноровано пояснення ОСОБА_1 , у яких зазначено, що дії (демонстрація чи можливе використовування засобу) здійснювалися виключено з метою захисту й охорони приватної території його брата від приватних посягань третіх осіб.

Згідно зі ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, не підлягає адміністративній відповідальності.

Дії ОСОБА_1 були спрямовані на відведення небезпеки, яка загрожувала незаконним правам та власності його близького родича.

Вважає, що суд грубо порушив загально правовий принцип презумпції невинуватості. Не надав належної правової оцінки цим обставинам та поясненням ОСОБА_1 .

Суд обґрунтував вину ОСОБА_1 виключено твердженнями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення. Такий підхід суду прямо суперечить ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 251 КУпАП, згідно з якою обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів (поліцію), а не на громадянина.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги захисник Бусахіна Т.В. апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити її посилаючись на обставини, зазначені у скарзі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скаргу захисника Бусахіної Т.В. підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні визнав факт здійснення ним 16.07.2026 пострілу з пристрою для відстрілу патронів, пояснив, що проїжджаючи повз будинок своїх батьків, який на даний час непридатний до проживання, але на території якого розташована літня кухня, побачив, як через паркан перестрибнув невідомий чоловік. ОСОБА_1 зупинився, підійшов до подвір`я та погукав невідомого чоловіка, однак той заховався та не відповідав. Після чого, він з метою самооборони здійснив постріл. При цьому пояснив, що йому ніхто не погрожував та фізичну силу до нього не застосовував, однак ОСОБА_1 вважав, що такі дії можуть бути вчинені невідомими особами.

Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 174 КУпАП передбачена відповідальність за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення передбачає активні дії, а саме стрільбу з порушенням установленого порядку з визначених вказаною статтею видів зброї та пристроїв.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення.

Згідно диспозиції вказаної статті, місцем вчинення адміністративного правопорушення може бути: населений пункт, тобто частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом; відведені для стрільби місця, де її здійснюють з порушенням встановленого порядку, зокрема стрільбища-комплекси, що складаються з декількох відкритих тирів; криті (закриті) тири з непробивними стінами і стелею, де поперечні і бокові перехвати не передбачені; напіввідкриті тири з куленепробивними стінами і поперечними перехватами зверху; відкриті ділянки місцевості, що мають кулеприйомні та бокові земляні вали й необхідні зони безпеки. Порушення стрільби можуть проявлятися у стрільбі з несправної зброї або при піднятому білому прапорці, не паралельно директрисі стрільбища, одночасно з різних видів зброї та положень тощо; не відведені для стрільби місця (поза місцями розташування легальних тирів, стрільбищ тощо).

Кожна з перелічених кваліфікуючих ознак становить окрему складову об`єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.

Для накладення адміністративного стягнення за даною статтею, обов`язковому встановленню підлягає та обставина, що стрільба проведена із порушенням встановленого законом порядку.

Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 174 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 357869 від 16.07.2026;

- письмових поясненнях ОСОБА_1 , згідно яких він 16.07.2026 близько 12:30 год. проїжджаючи повз будинок покійного брата, по вул. Садовій, 16, с. Березнегувате, побачив, як невідомий йому чоловік переліз через паркан та зайшов на подвір`я брата. Він зупинився та підійшов до паркану, з подвір`я покійного брата він почув голос кількох чоловіків. Після чого він повернувся до свого автомобіля звідки взяв свій пристрій для відстрілу гумових куль Форт 12РМ, калібр 9 мм., серійний номер НОМЕР_1 , так як подумав, що на подвір`ї злочинці. Після цього він зайшов на подвір`я та з метою затримання злочинців, здійснив кілька пострілів з пристрою;

- витягу з функціональної підсистеми «Єдиний реєстр зброї» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на зберігання зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них, сформованого 17.07.2026.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що однією з обов`язкових ознак, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП є протиправне діяння у вигляді стрільби, під якою необхідно розуміти здійснення хоча б одного пострілу із зазначених у цій статті видів зброї в населеному пункті.

Апеляційний суд відкидає посилання апелянта на те, що посадовою особою, яка склала протокол, і суд першої інстанції, не з`ясували ні калібру зброї, ні швидкості польоту кулі, а це є необхідним для кваліфікації.

Належність ОСОБА_1 пістолету Форт 12РМ, калібр 9 мм. Р.А., довжина 95, серійний номер ВІ101529, підтверджено витягом з функціональної підсистеми «Єдиний реєстр зброї» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на зберігання зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них, сформованим 17.07.2026.

Відповідно до загальнодоступної інформації про технічні характеристики зазначеної зброї, Калібр: ОСОБА_2 (патрони з еластичною кулею), Довжина ствола: 95 мм.; Загальна довжина пістолета: 180 мм. Висота пістолета: 131 мм. Ширина пістолета: 32 мм. Маса з порожнім магазином: 830 г (повністю сталева конструкція). Маса зі спорядженим магазином: близько 900–950 г. Місткість магазина: 12–13 патронів (залежно від версії дворядного магазину та обмежувача). Ударно-спусковий механізм (УСМ): Куркового типу, подвійної дії (SA/DA), дозволяє стріляти як з попереднього зведення курка, так і самозводом. Принцип роботи автоматики: Вільний затвор. Дальність ефективної дії: 5–7 метрів (максимальна дальність ураження — до 10 метрів). Початкова швидкість кулі: ~320 м/с (для стандартних сертифікованих набоїв).

Крім того, сам ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, що він здійснив постріл із даного виду зброї. Однак, стверджує, що постіл був здійснений в стані крайньої необхідності.

Доводи скарги про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову, у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованими.

За змістом ч. 2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі, а також на законних підставах прийнято рішення про конфіскацію пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, марки Форт 12РМ, калібр 9 мм Р.А., серійний номер НОМЕР_1 , оскільки таке стягнення передбачено санкцією вказаної норми закону та є безальтернативним.

Посилання апелянта на те, що дії ОСОБА_1 , які виразилися в попереджувальному пострілі з пістолету в межах населеного пункту, спричинене його побоюваннями за своє життя, було викликано перебуванням його в стані крайньої необхідності, є необґрунтованим, оскільки, відповідно до ст.18 КУпАП крайньою необхідністю може бути визнана лише дія, яка вчинена з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, тільки в разі, якщо ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відведена шкода.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що в даному конкретному випадку, відносно ОСОБА_1 були вчиненні дії сторонніми особами, які б могли бути визнанні нападом чи іншою загрозою життю чи здоров`ю ОСОБА_1 , та викликали б необхідність здійснення заходів для захисту в тому числі і шляхом здійснення пострілу із наявного в нього пістолета, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 174 КУпАП, оскільки дії останнього відбулися в межах населеного пункту, де ризик заподіяння шкоди життю та здоров`ю жителів цього населеного пункту був завеликим.

Оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив адміністративне стягнення, яке відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості і обґрунтованості та буде достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення як ним так і іншими особами аналогічних правопорушень.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Також, апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. 283, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника Бусахіної Тамари Василівни яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст.174 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови суду проголошений 10 вересня 2026 року о 15.00 год.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду О. В. Уманська