Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №735/565/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 735/565/26

№ провадження 2/738/778/2026

Рішення

іменем України

Заочне

11 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

29 травня 2026 року до Коропського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 14 липня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області за підсудністю з Коропського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору про надання банківських послуг «Monobank» від 08 липня 2025 року, ОСОБА_1 наданий кредит у вигляді встановленого кредитного у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 26 890,26 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати, понесені при зверненні до суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про здійснення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був викликаний до суду через оголошення, розміщене на офіційній сторінці веб-порталу Судової влади України.

3.Інші процесуальні дії.

Згідно з ухвалою від 11 вересня 2026 року суд постановив здійснити заочний розгляд справи.

4.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 08 липня 2025 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг «Monobank», який складається із підписаної відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач отримав можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту (арк. с. 13-17).

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, а також отримання їх примірників в мобільному додатку. Відповідач завантажив мобільний додаток «monobank», пройшов ідентифікацію, висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, а також проводив банківські операції. Відтак, сторонами були погоджені усі істотні умови договору, зокрема, і щодо порядку погашення заборгованості та розміру процентної ставки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які викладені у мобільному додатку, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

На підставі укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 (арк. с. 12).

Згідно із тарифами:

Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі).

Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних.

Розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами – 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості).

Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць.

Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості станом на 06 квітня 2026 року відповідач має заборгованість у сумі 26 890,26 грн, яка складається з 23 740,48 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 3149,78 грн заборгованість за пенею (арк. с. 10).

Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, яку визначив позивач.

5.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що 08 липня 2025 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» був укладений кредитний договір в електронній формі, шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Відповідач був вільним в укладанні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Щодо вирішення позовної вимоги в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у частині другій статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем пені в сумі 3149,78 грн за кредитним договором від 08 липня 2025 року є неправомірним, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь позивача 23 740,00 грн заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3149,78 грн – не підлягають задоволенню.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2938,17 в порядку розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 610, 1054 ЦК України, статтями 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 липня 2025 року у розмірі 23 740,48 грн (станом на 06 квітня 2026 року).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2938,17 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження місто Київ, вулиця Оленівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н.В. Волошина