Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №751/5293/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 751/5293/25

№ провадження 2/738/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Шугалій А.С.

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

прокурора- Положій Н.І.

розглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Менської міської ради, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третьої особи.

17 червня 2025 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. 22 липня 2025 року до Корюківського районного суду Чернігівської області за підсудністю з Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. 27 серпня 2025 року до Менського районного суду Чернігівської області за підсудністю з Корюківського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивований тим, що з 14 травня 2022 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , у липні 2022 року він усиновив її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 червня 2024 року ОСОБА_2 вчинив стосовно неї домашнє насильство в присутності дітей, після чого вони з відповідачем не бачилися і дитину він теж не бачив, матеріальної допомоги на дитину не надає, ухиляється від виховання сина, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 січня 2025 року шлюб між ними розірваний.

Позивачка просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису № 197 від 28 січня 2017 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , який зроблено в книзі реєстрації народжень Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

24 вересня 2025 року до Менського районного суду Чернігівської області від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що він не відмовляється від участі у вихованні сина ОСОБА_4 , має бажання брати участь у його житті, підтримувати матеріально та морально, проте позивачка систематично чинить перешкоди у спілкуванні, формує у дитини негативне ставлення до батька та фактично маніпулює дитиною. Він ( ОСОБА_2 ) не є особою, яка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Позивачка не надала доказів того, що до нього застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративного стягнення, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування. Твердження позивачки про те, що він вчинив стосовно неї домашнє насильство та не займається вихованням дитини, не є належним підтвердженням систематичної винної поведінки відповідача та ухилення батька від виконання батьківських обов`язків.

Треті особи пояснень щодо позовної заяви не подали.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Позивачка в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, просила позбавити відповідача батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_4 ..

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу без його участі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що 14 травня 2022 року Менським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському району Чернігівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До актового запису про народження ОСОБА_3 за № 197, складеного 28 січня 2017 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, внесено наступні зміни: в графі «прізвище» змінено « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 »; в графі «ім`я» залишено « ОСОБА_7 », в графі по батькові змінено « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »; в графах «Батьки» записано: «батько»: прізвище - « ОСОБА_5 », ім`я - « ОСОБА_10 », по батькові « ОСОБА_11 », громадянство - «громадянин України», відомості про дату та місце народження дитини залишені без змін (арк. с. 8-10).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 24 вересня 2022 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, є ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (арк. с. 5).

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 січня 2025 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , зареєстрований Менським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 29, розірвано; після розірвання шлюбу ОСОБА_12 повернуто дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 (арк. с. 6-7).

Згідно із Витягом з реєстру територіальної громади від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 (арк. с. 11).

Згідно із Актом обстеження житлово-побутових умов утримання, проживання, навчання, виховання та оздоровлення учня 2-Г класу гімназії № 35 Чернігівської міської ради ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , від 12 червня 2025 року № 01-25/3, складеним в.о. директора заступника директора з виховної роботи, соціальним педагогом, класним керівником, практичним психологом Чернігівської гімназії № 35 Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 проживає разом із мамою ОСОБА_1 , старшим братом ОСОБА_13 та молодшим братом ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_15 (бабусі) та ОСОБА_16 (дідусю). У квартирі чисто, є сучасна побутова техніка. Кімната ОСОБА_7 обладнана всіма необхідними меблями, дитина забезпечена одягом по сезону, часто хворіє, тому пропускає заняття в гімназії, має середній рівень навчальних досягнень. Комісія дійшла висновку, що мати ОСОБА_1 виконує свої обов`язки, займається вихованням, дбає про його стан здоров`я, слідкує за навчанням дитини в школі, для дитини створені всі необхідні умови для проживання (арк. с. 13).

Згідно із протоколом проведення психологічної діагностики від 05 червня 2025 року, практичним психологом гімназії № 35 проведено психологічну діагностику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Психологічний стан дитини досить стабільний, на всі питання відповідав з інтересом. При згадці про свого біологічного батька, чи імовірності зустрічі з ним, ОСОБА_7 хвилювався, симптоми припинилися, коли повернулися до іншої теми. Під час бесіди, ОСОБА_7 розповідав про свою родину: маму, братиків, бабусю та дідуся ОСОБА_8 , якого називає татом ОСОБА_18 . Про біологічного батька не згадує і на запитання про нього одразу починає нервувати та тривожитися (арк. с. 17-18).

Згідно із довідкою В.о. директора Чернігівської гімназії № 35 Чернігівської міської ради № 01-25/2-95 від 29 травня 2025 року, ОСОБА_1 спілкується з класним керівником, відвідує всі заходи, піклується про успішність сина, забезпечує його всім необхідним для освітнього процесу, робить усе залежне від неї для створення необхідних умов проживання та всебічного розвитку дитини. За період навчання ОСОБА_7 у навчальному закладі з 01 вересня 2023 року до теперішнього часу, батько ОСОБА_2 контакту із школою, де навчається дитина, не підтримує. Дитину до школи приводить і забирає мати (арк. с. 19).

З довідки №27.2-31/8887 від 17 березня 2026 року, виданої Менським відділом державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області, вбачається, що згідно з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №751/5297/25, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова від 22 вересня 2025 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, стягувач ОСОБА_1 за період з 17 червня 2025 року по 01 березня 2026 року аліменти не отримувала (арк.с.154).

ОСОБА_2 до КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради для забезпечення медичного обстеження або лікування свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного разу не звертався. Під час візитів до лікаря малолітнього ОСОБА_4 постійно супроводжує його матір ОСОБА_1 , медичне обстеження дитини також проводиться за ініціативою тільки матері. Основну участь в житті сина, в контексту доступу дитини до лікування та медичного обстеження, бере матір ОСОБА_1 (арк.с.155).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №235 від 28 квітня 2026 року затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.178).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернігівської міської ради 28 квітня 2026 року, орган опіки та піклування, дослідивши докази, встановив, що після розірвання шлюбу батьків ОСОБА_4 залишився проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , де створені належні умови для життя та розвитку дитини, батько дитини ОСОБА_2 жодного разу для медичного обстеження або лікування сина ОСОБА_4 не звертався, за період навчання ОСОБА_7 в навчальному закладі контакту з вчителями не підтримував і не підтримує; постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчинення ним 17 червня 2024 року домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_19 в присутності дітей; відповідно до розрахунку Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на сина ОСОБА_4 , розмір якої станом на 2025 року, становить 27990,48 грн; під час бесіди спеціалістами управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради з малолітнім ОСОБА_20 встановлено, що останній підтримує намір матері ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. На засіданні комісії ОСОБА_1 , просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_4 , оскільки він не спілкується з дитиною, матеріальної підтримки на її утримання не надає. ОСОБА_2 на засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив провести засідання без його участі, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. Орган опіки та піклування, беручи до уваги вищевикладене, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.176-178).

4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»). Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані: піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо вихованню дитини та/або за забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.242 Сімейного кодексу України якщо усиновлювач був записаний матір`ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу. У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав настають наслідки, встановлені статтею 166 цього Кодексу.

Ухилення усиновлювачів від виховання дитини, відмова від неї чи небажання виконувати свої обов`язки є прямими підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Про те, що ОСОБА_2 не бажає виконувати обов`язки по вихованню дитини, свідчить його намір скасувати усиновлення, про що він звернувся до суду з відповідною заявою.

У п. п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» дані роз`яснення, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків», на думку суду, не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Частинами 4 та 5 ст. 19 Сімейного кодексу України визначено, при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Органом опіки та піклування затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками по вихованню дитини, самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків, не проживає разом з ним, не спілкується, не проявляє належної турботи та уваги, не бере участі у його вихованні та утриманні, не цікавиться його життям, не піклується про стан здоров`я, його фізичний, духовний та моральний розвиток, що в сукупності свідчить про відсутність у нього інтересу до дитини.

Виходячи з встановлених обставин у справі, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми обов`язками по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_4 , самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків, не спілкується та не відвідує дитину, не цікавиться її життям та навчанням, не проявляє до неї належної турботи та уваги, не бере участі у її вихованні, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання сина, що свідчить про відсутність у нього інтересу до дитини, та приходить до висновку про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Кеpуючись статтями 150-152, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 58, 60 ЦК України, статтями 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Менської міської ради, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Треті особи:

Служба у справах дітей Менської міської ради, місцезнаходження місто Мена, вулиця Героїв АТО, 6, Корюківський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42107183.

Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження місто Чернігів, вулиця Івана Мазепи, 19.

Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження місто Чернігів, вулиця Василя Тарновського, 15, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04014235.

Суддя Н.В. Волошина