Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №743/915/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 743/915/26 провадження № 3-зв/732/3/26

УХВАЛА

11.09.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., за участю захисника – адвоката Потапової С. М. (приймала участь в режимі відеоконференції), розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Я. М. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

УСТАНОВИВ:

02 вересня 2026 року з Чернігівського апеляційного суду на розгляд до Городнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Я. М. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 вказана вище заява передана на розгляд судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Я. М. мотивована тим, що у провадженні судді Макаревича Я. М. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Заявниця вважає, що суддя Макаревич Я. М. не може брати участь у розгляді вказаної справи та підлягає відводу через його упередженість, що унеможливлює повний та всебічний розгляд справи. Заявниця, ознайомившись із практикою розгляду вказаної категорії справ суддею Макаревичем Я. М., виявила що суддя маже у 100 % справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, приймав рішення про притягнення осіб до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, що викликає сумніви у заявниці. Отже, на думку ОСОБА_1 , суддя Макаревич Я. М. упереджено ставиться до осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, хоча обставини справ, які він розглядав, були різні.

Крім цього, у заявниці ОСОБА_1 викликає сумнів щодо неупередженості судді Макаревича Я. М. і той факт, що з Ріпкинського районного суду Чернігівської області відбувся витік інформації щодо притягнення її до адміністративної відповідальності та інформація щодо адвоката, яка здійснює захист її прав у вказаній справі, що стало наслідком публікації у соціальній мережі «Facebook» про справу та викликало зацікавленість до ОСОБА_1 у сторонніх осіб.

Посилаючись на положення КУпАП, ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Ради суддів від 08.06.2017 №34 та ст. 75 КПК України, заявниця заявляє відвід судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревичу Я. М., просить задовольнити заяву про відвід та передати справу № 743/915/26 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на розгляд іншому судді.

Судове засідання щодо розгляду заяви про відвід судді відкладалося за 08.09.2026 на 11.09.2026 за клопотанням захисника ОСОБА_1 – Потапової С. М. у зв`язку з неможливістю її участі у судовому засідання через перебування у відрядженні.

У судове засідання заявниця не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.

У судовому засіданні приймала участь захисник Потапова С. М., яка доводи та обґрунтування, викладені у заяві ОСОБА_1 , підтримала та просила заяву задовольнити. Захисник зазначила, що ОСОБА_1 є селищною головою Добрянської територіальної громади, і розгляд адміністративної справи Ріпкинським районним судом, на який поширюється і територія Добрянської селищної територіальної громади, викликатиме суспільний інтерес серед населення. Окрім того, суддя Макаревич Я.М. є наразі одним суддею, який здійснює правосуддя, і аналіз практики розгляду ним справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності на підставі ст. 130 КУпАП, свідчить про те, що суддя притягає до адміністративної відповідальності фізичних осіб незалежно від обставин справи. Крім того, захисник вказала, що є підстави вважати про наявність витоку інформації про розгляд адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП саме з Ріпкинського районного суду, у зв`язку з чим стороннім особам відома така інформація, вони обізнані про хід розгляду справи. При цьому захисник, окрім припущень та міркувань, письмових доказів на підтвердження таких фактів не надала.

Суддя Макаревич Я. М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

Дослідивши заяву про відвід судді та матеріали справи №743/915/26, суддя дійшла наступного.

Оскільки питання відводу (самовідводу) судді КУпАП не врегульоване, за аналогією права підлягає застосуванню КПК України, відповідно до якого наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, є обставиною, що виключає участь судді у провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а також у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно із ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України судді може бути заявлено відвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Зі змісту заяви вбачається, що відвід подано саме на підставі даної норми закону.

Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Наведені норми чинного законодавства свідчать, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, мають бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.

Розглядаючи дану заяву про відвід, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявниці необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Суддя, вивчивши заяву про відвід, дійшов висновку, що доказів, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Я. М. під час розгляду справи №743/915/26 (провадження №3/743/325/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлені.

Заявниця, мотивуючи відвід судді, вказує на судову практику судді Макаревича Я. М., за якою суддя майже у 100 відсотків справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, розглядає їх з притягненням осіб до адміністративної відповідальності, проте зазначене не є підставою для відводу судді з мотивів упередженості останнього або особистої заінтересованості судді. При цьому не можуть бути підставами для відводу судді лише припущення про існування відповідних обставин, сформульовані на узагальнених відомостях.

Також Бицько С. І. у заяві про відвід судді вказує, що з Ріпкинського районного суду Чернігівської області відбувся витік інформації щодо наявності справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стало наслідком опублікування статті у соціальній мережі, проте доказів вказаного заявницею не надано. До того ж заявницею не мотивовано, яким чином зазначена нею обставина пов`язана із упередженістю судді Макаревича Я.М.

Враховуючи наведене, а також те, що безсторонність суду та здійснення провадження у справі на основі додержання законності презюмується, суддя не встановив обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Я. М. під час розгляду справи №743/915/26, у зв`язку з чим підстави для відводу відсутні, а заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 75, 80-81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревича Ярослава Миколайовича від розгляду справи №743/915/26 (провадження №3/743/325/26) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Бойко