Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №589/3365/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3365/26

Провадження № 1-кп/589/658/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12026200490000591 від 08.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, має середню освіту, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13.02.2004 Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.;

- 13.05.2004 Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців;

- 25.05.2006 Шосткинським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 22.03.2011 Шосткинським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців;

- 08.01.2013 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;

- 06.05.2014 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, на підставі ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік;

- 18.05.2015 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, на підставі ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 07.03.2019 по відбуттю строку покарання;

- 31.05.2021 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 357, ст. 198, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 05.08.2022 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 22.08.2023 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, на підставі ч. 4 ст.70, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 17.11.2025 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 390-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- 26.02.2026 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, на підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 08.05.2026 близько 14 години 50 хвилин ОСОБА_4 поблизу Центру естетичного виховання за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 18, перебував з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого наполегливо вимагав кошти на придбання алкогольних напоїв, на що останній відмовив йому та відганяв від себе руками. В результаті чого ОСОБА_6 , не втримався на ногах і впав на землю, а ОСОБА_4 скориставшись моментом забрав з барсетки потерпілого гаманець з грошовими коштами в сумі 6550 грн., банківську картку Ощадбанк на його ім`я. В подальшому ОСОБА_4 з викраденим майном, не зважаючи на вимоги потерпілого повернути викрадене майно, побіг в напрямку вул. В`ячеслава Чорновола в м. Шостка Сумської області, тим самим обвинувачений вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки біля буд.18 по вул. Свободи у м. Шостка був зупинений свідком ОСОБА_7 .

Крім того, 08.05.2026 близько 14 години 50 хвилин ОСОБА_4 поблизу Центру естетичного виховання за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 18, перебував з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого наполегливо вимагав кошти на придбання алкогольних напоїв, на що останній відмовив йому та відганяв від себе руками. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , скориставшись моментом коли ОСОБА_6 відганяючи його від себе не втримався на ногах і впав на землю, побачив у останнього в барсетці, яка була у нього на грудях, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 виданого 02.04.1998 Ямпільським РВУМВС України в Сумській області, яким ОСОБА_4 незаконно заволодів

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, повідомивши, що 08.05.2026 проходячи повз ринок у м. Шостка, він зустрів потерпілого, з яким познайомився напередодні під час спільного вживання алкогольних напоїв. Побачивши, що до потерпілого чіпляються невідомі молодики, обвинувачений втрутився та забрав його звідти. Потерпілий мав неохайний вигляд та сліди побоїв. Надалі вони йшли разом, обговорюючи обставини події.

У ході розмови обвинувачений попросив у потерпілого гроші в сумі 200–300 грн, проте той відмовив через відсутність дрібних купюр. Оскільки потерпілий був брудним і в крові, водії таксі, до яких вони звернулися, відмовили у перевезенні. Продовжуючи рух, потерпілий втратив рівновагу та почав падати. Обвинувачений намагався його втримати, і в цей момент у його руках випадково опинився гаманець потерпілого. Перевіривши вміст гаманця та переконавшись, що дрібних грошей там немає, обвинувачений повернув його до барсетки, з якої також випав паспорт. Через те, що потерпілий почав кричати, обвинувачений вирішив піти геть. У цей момент його зупинив перехожий, який попросив зачекати і запитав у потерпілого, чи все гаразд. Оглянувши барсетку, потерпілий підтвердив, що всі його речі на місці.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 не визнав своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених .2 ст.15, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, його вина повністю доведена сукупністю доказів, які безпосередньо досліджені та перевірені в судовому засіданні.

Так свідок ОСОБА_8 суду пояснив, після обіду, точної дати не пам`ятає, в теплу пору року, він перебував біля власного автомобіля марки «Skoda», який був припаркований по вул. Свободи, 18 у м. Шостка, на відстані близько 10–15 метрів від Центру естетичного виховання. У цей час повз нього пройшли двоє чоловіків, один з яких мав явні ознаки алкогольного сп`яніння. Свідок запам`ятав, що один із них був одягнений у темний одяг, а інший — у світлий. Через 3-4 хвилини, на відстані приблизно 70–80 метрів від себе, свідок побачив, що один із чоловіків упав на землю, а інший намагався підняти його. Слідом за цим один із чоловіків попрямував у протилежний бік, проте через 10–15 метрів його зупинив перехожий.

Свідок ОСОБА_7 показав, що у травні цього року він припаркував свій автомобіль біля будинку №18 по вул. Свободи в м. Шостка та попрямував до Центру естетичного виховання. Його увагу привернули двоє чоловіків із явними ознаками алкогольного сп`яніння, які голосно розмовляли. Свідок зазначив, що один із них був більшої статури та йшов попереду, а інший рухався позаду і вимагав зупинитися для розмови. Далі чоловік, який ішов попереду впав, а інший почав зривати з його плеча сумку, дістаючи звідти особисті речі. Після цього спробував утекти з викраденим майном, ігноруючи крики потерпілого про те, що навіщо він це робить і зупинитися. Свідок оперативно зреагував та власноруч затримав правопорушника, у руках якого на той момент уже знаходилися викрадені гаманець і паспорт потерпілого, які обвинувачений після його зупинки негайно відкинув їх у сторону.

Відповідаючи на запитання суду, свідок вказав, що затримана ним особа є обвинуваченим, який наразі перебуває в залі суду під вартою. На думку свідка, поведінка обвинуваченого після заволодіння майном потерпілого не залишала сумнівів у тому, що той мав на меті зникнути з місця скоєння кримінального правопорушення.

Крім показів свідків, вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, доведена сукупністю письмових доказів, зібраних в ході слідства, які безпосередньо досліджені та перевірені в судовому засіданні, а саме:

-електронним рапортом та протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.05.2026 ОСОБА_6 про те, що 08.05.2026 близько 13 години 00 хвилин біля будинку 18 по вул. Свободи ОСОБА_4 відкрито заволодів майном ОСОБА_6 , а саме гаманцем, в якому були грошові кошти у сумі 6550 грн;

-протоколом огляду місця події з фототаблицею та додатком до протоколу огляду місця події ЄО №10902 від 08.05.2026, в ході якого оглянуто ділянку місцевості біля Центру естетичного виховання за адресою: вул. Свободи, 18, м. Шостка Сумської області.

Проведеним оглядом встановлено місце, де впав ОСОБА_6 , місце, де був зупинений ОСОБА_4 , місце, де на земляному покритті під деревом лежав паспорт ОСОБА_6 та місце де був зупинений ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом огляду предметів від 08.05.2026 з фототаблицею до нього. Проведеним оглядом зафіксовано зміст гаманця чорного кольору, в якому знаходяться: банківська картка «Ощадбанку» за номером НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 6550 грн, купюрами по 1000 грн – 4 штуки, по 500 грн.-5 штук і по 50 грн. – 1 штука; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 02 квітня 1998 року. Вказані предмети були видані ОСОБА_6 08.05.2026 під час подання заяви про вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.05.2026, відповідно до якого о 16 годині 30 хвилин, у присутності захисника в порядку п.1 ч.1 ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_4 .

У ході затримання у ОСОБА_4 вилучено: шорти білого кольору, рубашка чорного кольору, кепка чорного кольору;

-протоколом огляду предметів від 26.05.2026 з фототаблицею та опичним диском DVD-R, з двома відеозаписами. Дослідженням першого відеозапису встановлено, що 08.05.2026 о 14:52 за адресою: вул. Свободи, 18, м. Шостка Сумської області, поблизу центрального входу до приміщення Центру естетичного виховання, зафіксовано рух двох чоловіків, які разом йшли парковою зоною. Один із них був одягнений у чорні штани, чорну кофту з довгим рукавом та сірі кросівки; інший — у світлі шорти, темну футболку, кепку та темне взуття. О 14:54 між вказаними особами розпочався словесний конфлікт, у ході якого один із чоловіків (у чорному одязі потерпілий) втратив рівновагу та впав на землю. Скориставшись цим, чоловік у світлих шортах (обвинувачений) нахилився над потерпілим, поза волею потерпілого цілеспрямовано заліз в середину сумки, яка висіла у потерпілого через плече, вилучив звідти речі, після чого швидко зник за будівлею Центру, попри заперечення (окрики) потерпілого.

При дослідженні вказаного відеозапису обвинувачений пояснив, що на відеозаписі зафіксований він та його знайомий ОСОБА_6 . За словами обвинуваченого, вони перебували у вказаній місцевості з метою розміну грошової купюри, що їм так і не вдалося зробити. Під час руху ОСОБА_6 втратив рівновагу та впав. Обвинувачений намагався притримати його від падіння, і оскільки сумка останнього була відкритою, у руках обвинуваченого опинився гаманець. Він забрав цей гаманець, маючи намір самостійно розміняти купюру.

Другий відеозапис фіксує події, що розгорталися на майданчику за кав`ярнею "Сімейна пекарня" поблизу автостанції №2. У кадрі з`являється чоловік, одягнений у темно-коричневу футболку, темно-сині джинси та чорні кросівки (свідок ОСОБА_7 ). О 14:55 він перекриває рух та зупиняє чоловіка у світлих шортах, який намагався втекти (обвинуваченого). Одразу після цього до них наближається потерпілий, у якого було викрадене майно.

Ознайомившись із матеріалами другого відеозапису, обвинувачений пояснив суду, що потерпілий кричав лише тому, що запідозрив його у крадіжці грошей. Насправді ж обвинувачений одразу повернув гаманець, поклавши його у сумку власника. Обвинувачений вказав, що жодних речей чи грошових коштів потерпілого в нього не виявляли та не вилучали.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 22.05.2026 за участі потерпілого ОСОБА_6 , під час якого останній продемонстрував обставини, які мали місце 08.05.2026, як саме відносно нього було вчинено грабіж.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив обставини, зафіксовані у протоколі слідчого експерименту, та зазначив, що вони повністю відповідають дійсності. Він засвідчив факт викрадення у нього речей та гаманця ОСОБА_4 . Водночас потерпілий зауважив, що майнову шкоду йому відшкодовано в повному обсязі, тому жодних претензій до обвинуваченого він не має. Щодо обставин справи потерпілий пояснив, що раніше не був знайомий із ОСОБА_4 . Того дня вони разом вживали алкогольні напої, після чого обвинувачений почав вимагати у нього гроші, але отримав відмову. Надалі, під час спільного руху вулицею, ОСОБА_4 збив його з ніг, вихопив барсетку та намагався втекти. Потерпілий додав, що під час коли обвинуваченого було зупинено, той викинув викрадене майно і заперечував свою провину. Зрештою всі речі були повернуті потерпілому на місці події.

Як вбачається зі змісту доказів, вони не містять істотних протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Кожен із них містить інформацію щодо предмету доказування. Всі докази зібрані у встановленому законом порядку, зокрема, відповідає вимогам закону і процедура вилучення речових доказів у кримінальному провадженні. Вказані докази є належними та допустимими.

Щодо доводів обвинуваченого про відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186, 357 КК України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Даний злочин має умисну форму вини.

Пояснення обвинуваченого щодо відсутності наміру викрасти майно потерпілого суд сприймає критично, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи. Зміст переглянутих відеозаписів беззаперечно доводить протилежне. На них чітко зафіксовано послідовність дій обвинуваченого, який безпосередньо після падіння потерпілого нахиляється над ним, всупереч волі потерпілого цілеспрямовано шукає і дістає з його сумки речі та поспішно залишає місце вчинення правопорушення. Така поведінка свідчить про прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна. Вказаними відеозаписами і показами свідка ОСОБА_7 , потерпілого спростовується твердження обвинуваченого, що гаманець опинився у його руках випадково, під час того як обвинувачений намагався притримати потерпілого від падіння. Вказані докази навпаки підтверджують, що ОСОБА_4 перевірив зміст сумки і дістав з неї речі. Тобто він діяв умисно з метою заволодіння чужим майно, жодної випадковості (невинного заподіяння шкоди) у його діях не прослідковується, при цьому він вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення грабежу до кінця, але цей злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був зупинений свідком ОСОБА_7 .

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, зважаючи на те, що сторони вільні у використанні своїх прав, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю.

На підставі викладеного суд кваліфікує дії обвинуваченого таким чином:

-за ч. 2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, тобто як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, в період дії воєнного стану;

-за ч.3 ст.357 КК України – незаконне заволодіння паспортом громадянина України.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить рецидив злочинів.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, повністю встановивши дані про особу винного та характер вчинених дій, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має не зняту та непогашену судимість, раніше судимого, який неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі за тяжкі злочини, не зважаючи на це, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив новий тяжкий злочин, який пов`язаний із заволодінням чужого майна, ставлення його до вчиненого, а саме невизнання винуватості, обвинувачений, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 18.06.2025 з діагнозом: Синдром залежності від опіоїдів.

Суд враховує, що ОСОБА_4 під час всього судового слідства так і не визнав своєї вини та не висловив критичної оцінки свого діяння, не виявив щирий жаль з цього приводу.

Беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не виявляється можливим без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69, 75 КК України та вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК Українита в межах санкції ч.3 ст.357 КК України у виді позбавлення і обмеження волі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень при цьому застосувати положення ч.1ст.70 КК України.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Так, вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2026 ОСОБА_4 було засуджено за ч.4 ст.185, ч.1, 3 ст.357 КК України, на підставі ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Враховуючи те, що обвинувачений вчинив нові кримінальні правопорушення після постановлення вищевказаного вироку, до повного відбуття покарання, у виді позбавлення волі, а тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 08.05.2026 по день набрання вироком законної сили.

Зважаючи на прийняте судом рішення в частині призначення покарання, суд вважає необхідним залишити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. На даний час ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КК України, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, та його продовження не зменшилися. При цьому підстав для визначення застави одночасно із зазначеним запобіжним заходом суд не вбачає, враховуючи таке.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення «Руслан Яковенко проти України» зазначив, що, починаючи з дати постановлення вироку, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити, підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом», тобто у розумінні підпункту «а» пункту 1 ст. 5 Європейської Конвенції – на законних підставах.

При цьому, у вказаному рішенні Європейський суд наголосив, що навіть якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

У такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно з ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання.

Суд враховує, що, перебуваючи на волі, обвинувачений матиме змогу ухилитися від виконання цього вироку.

Отже, перебування під вартою з моменту проголошення вироку є таким, що в повному обсязі відповідає принципам законності, пропорційності та не є свавільним.

Питання щодо арештованого майна у кримінальному провадженні вирішити згідно з ч.4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 50, 65 КК України, ст.368, 370 , 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 та ч.3 ст.357 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2026, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання, у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 08.05.2026.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_4 у строк відбування покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення у період з 08.05.2026 до вступу вироку в законну силу з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Скасувати арешт майна, а саме: шортів білого кольору, сорочки чорного кольору, кепки чорного кольору, який накладено ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2026 справа № 589/2335/26, провадження № 1-кс/589/323/26.

Речові докази у кримінальному провадженні, які вказані у постановах про визнання речовими доказами від 08.05.2026, а саме: в частині, що стосується речей та документів, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; в частині одягу, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області– повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, захиснику, потерпілим, роз`яснюється, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1