Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №587/865/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/865/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Хотінської селищної ради Сумського району, третя особа Сумська районна державна нотаріальна контори про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Встановив:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України, ст. 529 ЦК УРСР 1963 року). Після смерті свого батька ОСОБА_1 прийняв спадщину та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном (ст. 548 та ст.549 ЦК УРСР 1963 року ), що складалось з наступного майна: земельної ділянки площею 7,707 га для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради Сумського району Сумської області; прав на пайовий фонд майна КСП “Перемога” розміром 7328грн.00коп.; житлового будинку садибного типу загальною площею 62,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Так, прийнявши спадщину та фактично вступивши в управління та володіння вказаним вище спадковим майном, позивачем 18.03.2003 року було отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Каблучко О.М. та зареєстровано в реєстрі за №794, яким було посвідчено його право на вказану вище земельну ділянку та майнові права на пайовий фонд КСП “Перемога”.

20.02.2026 року Державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В.І. було винесено Постанову №217 про відмову у вчиненні нотаріальних дії, якою було відмовлено ОСОБА_1 видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , оскільки за поданими документами та документами, наявними в спадковій справі, не є безспірним те, що син спадкодавця ОСОБА_1 мав право спадкувати як єдиний спадкоємець за законом в цілому майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі позовні вимоги підтримала. Просила визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представники відповідача та третьої особа в судове засідання також не з`явились, направили до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечували.

Дослідивши матеріали справ суд дійшов наступних висновків.

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ( а.с.12) . Після смерті свого батька ОСОБА_1 прийняв спадщину та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном (ст. 548 та ст.549 ЦК УРСР 1963 року ), що складалось з наступного майна:

земельної ділянки площею 7,707 га для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради Сумського району Сумської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІСМ №030941, виданого 12.04.2002 року Олексіївською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів №967; прав на пайовий фонд майна КСП “Перемога” розміром 7328грн.00коп., що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на майновий пай серії СУ-ХV-18 №351, виданого Олексіївською сільською радою 17.07.2002 року; житлового будинку садибного типу загальною площею 62,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, видане на підставі рішення виконкому Сумської районної ради народних депутатів від 21.06.1990 року №127( а.с.11,68,69).

ОСОБА_1 18.03.2003 року було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Каблучко О.М. та зареєстровано в реєстрі за №794, яким було посвідчено його право на вказану вище земельну ділянку та майнові права на пайовий фонд КСП “Перемога” ( а.с.11 зі звороту)

20 лютого 2026 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В.І. було винесено Постанову №217 про відмову у вчиненні нотаріальних дії, якою було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з тих підстав, що за поданими представником спадкоємця документами та документами, наявними в спадковій справі №176/2003 після померлого ОСОБА_2 неможливо безспірно встановити коло спадкоємців, що належним чином прийняли спадщину.

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР (тут і далі у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_2 ) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. У частині першій та другій статті 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2023 року у справі № 463/9696/20 (провадження № 61-7014св22), вказано, що "під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Враховуючи наведене, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено: "Відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого. Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц (провадження № 61-26750св18) зазначено:

"Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року в справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19) вказано, що "згідно з частинами першою, другою статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. За змістом статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків".

Так, ОСОБА_1 фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, що належало його батьку на час смерті, в тому числі і будинком одразу після смерті батька (користувався ним, здійснював поточний ремонт та розпорядився речами покійного батька).

Крім того, про фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном свідчить і факт оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Каблучко О.М. зареєстрованого в реєстрі за №794, яким було посвідчено право Позивача на земельну ділянку та майновий пай після смерті батька.

Наведене узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) щодо того, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась".

Крім того, в спадковій справі № 176/2003 наявна особиста заява дружини померлого ОСОБА_3 , в якій зазначено, що вона проживала разом з померлим на день його смерті та фактично прийняла спадщину, але юридично оформлювати не бажає, справжність підпису на цій заяві було засвідчено секретарем виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Сумського району Сумської області Орловою Т.В. 05 березня 2003 року за № 46, хоча і подана після спливу встановленого законом строку.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296 ЦК України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко