Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №579/1030/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1030/26

2/579/570/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.,

за участі секретаря - Сомок А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс» звернувся у суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року на суму 42 101 грн. 00 коп.

Позов мотивує тим, що 17.10.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4072857, відповідно до якого відповідач на картковий рахунок отримав кредит в сумі 6100 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 року та Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором про надання кредиту №4072857 від 17.10.2020 року.

Сума боргу перед ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 42 101 грн., із яких: 6 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 36 001 грн. - заборгованість за відсотками.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року в розмірі 42 101 грн. 00 коп., а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Позивач просив у позовній заяві розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.7).

Відповідач у наданий судом строк та станом на 31 серпня 2026 року своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надала.

У відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Судом установлено, що 17 жовтня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4072857, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора PS4072857.

За умовами кредитного договору ТОВ «Алекскредит» надає ОСОБА_1 кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні. (п.1.2 договору).

Сума кредиту складає 6 100,00 грн. Кредит надається в безготівковій формі, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п.п. 1.3, 1.4 договору).

Відповідно до п.1.5 позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Згідно п.3.1 договору строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 17.10.2020 року до кінцевої дати виконання договору 25.04.2021 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (а.с.22-26).

Також, 17.10.2026 року відповідачем було підписано Додаток №1 до Договору про надання кредиту №4072857 від 17.10.2020 року Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація (а.с.26, 69-72).

ТОВ «Алекскредит» на виконання умов кредитного договору 17.10.2020 року перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 6 100 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 528220, номер транзакції в системі WayForpay 64727558213770501233604498624284, що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 04.12.2025 року за вих.№6423-ВП (а.с.63).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 100 грн.

Згідно наданого ТОВ «Алекскредит» детального (щоденного) розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року становить 42 101 грн. 80 коп. (а.с.16-20).

29.10.2025 року ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» уклали договір факторингу №29/10-2025, у відповідності до п. 1.1 якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується відступити ТОВ «Секвоя капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «Алекскредит» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с.27-35).

Згідно акту прийому-передачі документів за договором факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 року та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №АК-29/10-2025 від 29.10.2025 року до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року в загальній сумі 42 101 грн. (а.с.9, 14).

31.10.2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» уклали договір факторингу №ДФ-31102025, у відповідності до п. 1.1 якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «Секвоя Капітал» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с.41-50).

Згідно акту прийому-передачі документів за договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 року та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 року до ТОВ «ФК «Солвентіс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року в загальній сумі 42 101 грн. (а.с.10, 15).

Вищевикладені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорювала договір позики, укладений між ТОВ «ФК «Солвентіс» та нею, не надала суду доказів, що кредитний договір укладений проти її волі.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Сторонам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

Разом з тим, відповідачем розрахунки заборгованості не спростовані, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача загальну заборгованість за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року в сумі 42 101 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по справі за сплату судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.(а.с.93).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1, п.1 ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до роз`яснень п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження своїх вимог про розподіл витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. представник позивача подав до суду договір про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року, додаткову угоду №4072857 від 27.03.2026 року до договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року (а.с.57-61, 62, 11).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність понесених витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст.ст. 3, 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №4072857 від 17.10.2020 року в розмірі 42 101 (сорок дві тисячі сто одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати за сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 10 вересня 2026 року.

Суддя І. А. Кибець