Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №490/8182/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8182/24

н\п 2/490/1760/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В, за участю секретаря судового засідання Зубко Б.Г., представниці позивачки ОСОБА_1 - адвоката Дідух К.О., представниці відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Павленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою

В обгрунтування вимог зазначено, що сторони є співвласниками нерухомого майна (будівель) за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка постійно чинить перешкоди у вільному користуванні позивачем своєю власністю, забороняє проходити через спільний двір та паркувати авто, вимагає щоб позивач та його члени його сім`ї заходили до своєї частини будинку виключно поза межами спільного двору. Між сторонами постійно виникають конфлікти, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою судді від 17.09.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору та подання позовної заяви в новій редакції.

23.09.2024 року від представника позивача – Дідух К.О. надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді від 17.09.2024 року, з наданою позовною заявою в новій редакції та квитанціями про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 24.09.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.

24.02.2025 року представник позивача – адвокат Дідух К.О. надала суду заяву про зупинення провадження у справі, у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 до вступу у справу правонаступників після смерті ОСОБА_3 дане питання просила розглянути за її відсутності.

Ухвалою суду від 13.03.2025 року зупинено провадження в цивільній справі №490/8182/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою строком на шість місяців, а саме: до 15.09.2025 року.

Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 23.02.2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з поданням суддею Черенковою Н.П. заяви про відставку та відрахування її зі штату суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

23.02.2026 року справа передана судді.

Ухвалою судді від 02 березня 2026 року суддею Саламатіним О.В. прийнято до свого провадження цивільну справу №490/8182/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, провадження у справі поновлено, постановлено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року замінено позивача - ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання.

15.05.2026 року представниця позивачки подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги виклала в новій редакції та просить суд:

Припинити право спільної часткової власності, здійснити поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_1 у власність приміщення 2-2 житловою площею 11,9 кв.м., приміщення 2-3 житловою площею 7,9 кв.м., приміщення 2-4 житловою площею 6,6 кв.м., вбиральня літ.Ж, огорожа літ.№6, 1 /2 замощення, літ.№ІІ.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки у розмірі 105 884,75 (Сто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні, 75 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за інженерне устаткування у розмірі 7 737,73 (Сім тисяч сімсот тридцять сім гривень, 73 копійки) гривень.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування 647,50 кв.м. з відділенням за точками по лінії земельної ділянки: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18, якими позначені поворотні точки меж земельної ділянки. Опис меж земельної ділянки, яка виділяється в користування ОСОБА_1 : Від точки 1 на відстані 3,50 м до точки 2 Від точки 2 на відстані 4,44 м до точки 3 Від точки 3 на відстані 9,30 м до точки 4 Від точки 4 на відстані 5,06 м до точки 5 Від точки 5 на відстані 22,59 м до точки 6 Від точки 6 на відстані 32,45 м до точки 7 Від точки 7 на відстані 9,11 м до точки 8 Від точки 8 на відстані 0,19 м до точки 9 Від точки 9 на відстані 39,04 м до точки 10 Від точки 10 на відстані 15,46 м до точки 11 Від точки 11 на відстані 6,21 м до точки 12 Від точки 12 на відстані 2,61 м до точки 13 Від точки 13 на відстані 4,90 м до точки 14 Від точки 14 на відстані 6,95 м до точки 15 Від точки 15 на відстані 4,80 м до точки 16 Від точки 16 на відстані 1 м до точки 17 Від точки 17 на відстані 2,42 м до точки 18.

Виділити ОСОБА_1 Вхід (в`їзд) на земельну ділянку за точками по лінії земельної ділянки 1,2.

Організувати ворота та хвіртку для ОСОБА_1 відповідно до державних будівельних норм України.

Огорожі залишити у користуванні співвласників відповідно до встановленого порядку користування земельною ділянкою.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у праві доступі до земельної ділянки для обслуговування зовнішні стін будівель. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у праві доступу до водопроводу в разі проведення профілактичних, ремонтних або аварійних робіт, за умови попереднього повідомлення іншій стороні та відновлення благоустрою після завершення робіт.

Стягнути з Відповідача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, висновок експерта, та інші понесені судові витрати.

25.05.2026 року представниця відповідачки подала до суду додаткові пояснення у справі в яких зазначила, що сторони по справі – позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 у рівних частках, по 1 /2 за кожним. Сторона відповідача погоджується, що між сторонами склався порядок користування житловими приміщеннями, так як то викладено в заяві про уточнення позовних вимог. Також сторона відповідача погоджується з єдиним варіантом поділу житлового будинку та земельної ділянки, запропонованому судовим експертом Шапошніковою Е. О. у висновку експерта від 11.02.2026 року №7/БТ. Проте, сторона відповідача заперечує проти розміру грошової компенсації у розмірі 105884,75 грн, яку повинен сплатити 1-й співвласник ( ОСОБА_2 ) 2-му співвласнику ( ОСОБА_1 ). При детальному ознайомленні з висновком експерта встановлено, що судовим експертом не визначена ринкова вартість приміщення 2-1, яке знаходиться у користуванні сторони позивача, розміром 9, 72 кв. м. (3.24х3.00). (додаток №2, стор. 41 висновку експерта) Разом ринкова вартість цього приміщення складає 40565.54 грн (9.72 кв.м. х 4 173.41 (ринкова вартість 1-го кв.м.). 105884,75грн – 40 565,54 грн= 65319,21 грн. Отже сторона відповідача погоджується на виплату грошової компенсації позивачу за відхилення від ідеальних часток у розмірі 65319,21 грн. Сторона відповідача погоджується на виплату грошової компенсації позивачу у розмірі 7737,73 грн за інженерне устаткування. Сторона відповідача погоджується на виплату грошової компенсації позивачу у розмірі 1/2 частини судових витрат з проведення геодезичної зйомки у розмірі 2000 грн та витрат на проведення судової будівельно – технічної експертизи у розмірі 6000 грн. Разом розмір грошової компенсації, яка пропонується стороні позивача складає 81056,94 грн. Натомість відповідач категорично заперечує проти вимог про стягнення з неї 1937,32 грн, витрат по сплаті судового збору та 15000 грн, витрат на професійну правничу (правову) допомогу оскільки між сторонами ніколи не існувало спору щодо фактичного користування житловим будинком. Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, то стороною відповідача завжди пропонувався саме такий порядок користування, який знайшов своє підтвердження у висновку судового експерта. Отже, урегулювати питання розподілу житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою можливо було без звернення до суду, шляхом укладання нотаріально посвідчених договорів

Ухвалою суду від 02.07.2026 року було викликано до суду експерта Шапошнікову Еліну Олександрівну, для роз`яснення наданого нею висновку експерта №7/БТ від 11.02.2026 року та надання відповідей на питання суду та учасників справи, також було закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні експерт пояснила, що вартість компенсації частини нерухомого майна за відхилення від ідеальної частки в сумі 105884,75 грн, визначалася без урахування ринкової вартості двох приміщень, які є самозабудовою, також зазначила про часткове розташування домоволодіння на території земель загального користування, з урахуванням чого було розроблено варіант можливого порядку користування сторонами земельною ділянкою.

В судовому засіданні 02.07.2026 року оголошувалася перерва до 02.09.2026 року.

В судовому засіданні представниця позивачки вимоги позову (уточнені) підтримала та просила задовольнити за виключенням вимог: організувати ворота та хвіртку для ОСОБА_1 відповідно до державних будівельних норм України; огорожі залишити у користуванні співвласників відповідно до встановленого порядку користування земельною ділянкою; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у праві доступі до земельної ділянки для обслуговування зовнішні стін будівель; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у праві доступу до водопроводу в разі проведення профілактичних, ремонтних або аварійних робіт, за умови попереднього повідомлення іншій стороні та відновлення благоустрою після завершення робіт (які в судовому засіданні 27.05.2026 року просила залишити без розгляду).

В судовому засіданні представниця відповідачки підтримала позицію висловлену в додаткових поясненнях від 25.05.2026 року, наголошувала на відсутності спору щодо порядку користування земельною ділянкою та складу нерухомого майна яке підлягає виділу, натомість заперечила проти визначеної експертом вартості компенсації частини нерухомого майна, оскільки така є завищеною та визначена без урахування всіх приміщень, які підлягають поділу, також заперечила проти стягнення з відповідачки судового збору та витрат на правову допомогу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку з прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На праві спільної часткової власності Позивачеві належить 1/2 частина житлового будинку з прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами. Право власності підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 19.08.2025 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Постарниченко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №411, спадкова справа №39/2025. Державна реєстрація речових прав підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 19.08.2025 року, № 440048455

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 19.08.2025 року за №411 видане на 1/2 частку спадкового майна ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності. Спадщина, на яку в указаній частці видано це Свідоцтво, складається з 1 /2 частки житлового будинку з прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами.

ОСОБА_2 - відповідач, на підставі Свідоцтва про спадщину за заповітом від 05.06.2012 року за №2-738 (спадкова справ №743/2011) є співвласницею 1/2 частини житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами. В цілому зазначений житловий будинок складається з житлового будинку під літерою «А», загальною площею 60,8 кв.м., в тому числі житловою площею 48,7 кв.м.; літня кухня літера Б, вбиральня літера Ж, вбиральня літера Л, літня кухня літера О, огорожі №3,6,7,8; споруди 2,9,І,ІІ. Зазначений житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у фактичному користуванні співвласників будинку. В цілому житловий будинок має два окремі входи до квартир АДРЕСА_2 , що підтверджується ОСОБА_4 з технічного паспорту.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи №7/БТ від 11.02.2026 року в даному випадку, поділити в натурі житловий будинок з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 , а саме виділити на самостійні ізольовані квартири, враховуючи планування, об`ємно планувальні характеристики житлового будинку, інженерні комунікації, відповідно до ідеальних часток співвласників, у складі житлових і допоміжних приміщень, регламентованих вимогами ДБН В.2.2-15-2019 «Будівлі і споруди. Житлові будинки. Основні положення» - технічно не є можливим. Але, відповідно до Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України 08.02.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2006, № 201/12075 - «…На житлові будинки, запроектовані, побудовані (реконструйовані) відповідно до СНіП 2.08.01-89, вимоги ДБН В.2.2-15 2019 не поширюються…». Виходячи з особливостей розташування житлового будинку, дворових будов і споруд на земельній ділянці на розгляд суду пропонується один варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , відповідно сформованого порядку користування приміщеннями житлового будинку та господарських будівель та споруд. Отже, варіант 1 для 2-го співвласника, яким є Позивач можливо залишити приміщення 2-2 житловою площею 11,9 кв.м., приміщення 2-3 житловою площею 7,9 кв.м., приміщення 2-4 житловою площею 6,6 кв.м., вбиральня літ.Ж, огорожа літ.№6, 1/2 замощення, літ.№ІІ. Фактична частка згідно з даним варіантом складає 37/100, що менше на 13/100 частки від ідеальної частки (50/100). Сума грошової компенсації, яку повинен сплатити 1 співвласник, яким є Відповідач та у якого залишається 63/100 часток 2-му співвласнику, яким є Позивач, та у якого залишається 37/100 часток, за відхилення від ідеальної частки складає 105884,75 (Сто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні, 75 копійок) гривень.

У запропонованому варіанті розподілу 1/2 частки житлового будинку в натурі між співвласниками по АДРЕСА_1 , в користуванні ОСОБА_2 виділяються інженерні комунікації, а саме: газопостачання, оскільки, лічильник знаходиться в Літній кухні, літ.О, що знаходиться в особистому її користуванні. Загальна вартість інженерного устаткування складає 15475,46 гривень. Вартість 1/2 частини інженерного устаткування складає 7737,73 (Сім тисяч сімсот тридцять сім гривень 73 копійки) гривень.

Щодо визначення порядку користування сторонами земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у висновку судової земельно-технічної експертизи №7/БТ від 11.02.2026 року зазначено таке.

Відповідно до ідеальних часток співвласнику ОСОБА_5 з часткою 1/2 належить 647,50 кв.м. (1/2 частка від 1295,0 кв.м.). На підставі нормативно-правових положень та актів визначити порядок користування земельної ділянки з урахуванням її фактичної конфігурації, відповідно до ідеальних часток - технічно не є можливим. Отже, на розгляд суду пропонується один варіант визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , - відповідно до ідеальних часток співвласників із відхиленням від норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»-пункту 15.3.1 за побажанням ОСОБА_1 ».

Варіант №1. Визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , - відповідно до ідеальних часток співвласників із відхиленням від норм ОСОБА_6 2.2 12:2019 «Планування і забудова територій»-пункту 15.3.1 за побажанням ОСОБА_1 ». Вхід (в`їзд) за точками по лінії земельної ділянки 1,2 на земельну ділянку виділяється у користування ОСОБА_1 . Організувати ворота та хвіртку для ОСОБА_1 відповідно до державних будівельних норм України. Графічно розроблений варіант визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 надано у Додатку №3. Враховуючи геометричну форму земельної ділянки і щільність забудови, пропонується наступний варіант порядку користування земельною ділянкою: 1) ОСОБА_1 виділяється частина земельної ділянки, загальною площею 647,50 кв.м., з відділенням за точками по лінії земельної ділянки: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, якими позначені поворотні точки меж земельної ділянки (на плані «Додаток 3» блакитним кольором). Огорожі залишити у користуванні співвласників відповідно до встановленого порядку користування земельною ділянкою. Запропонований варіант поділу земельної ділянки можливий за умови обов`язкового доступу сторін на ділянки, що залишаються в їх особистому користуванні для обслуговування зовнішні стін будівель, що їм належать. Варто зазначити, що в розробленому варіанті порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , по території, що пропонується для користування ОСОБА_7 , підземно проходить водопровід, який забезпечує водопостачання частини житлового будинку ОСОБА_1 . У зв`язку з чим необхідно передбачити обов`язкове право доступу ОСОБА_1 до вказаного водопроводу в разі проведення профілактичних, ремонтних або аварійних робіт, за умови попереднього повідомлення іншій стороні та відновлення благоустрою після завершення робіт.

Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Проте, реалізуючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю(частина перша статті 356 ЦК України).

Згідно з частинами першою - третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1443цс16 та від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Положеннями частин третьої - п`ятої статті 367 ЦК України встановлено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Згідно з постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №570/4748/15 співвласник наділений правом вимагати збільшення своєї частки за обов`язкової наявності таких чотирьох умов: 1) поліпшення спільного майна не можна відокремити від спільного об`єкта. При цьому мається на увазі не технічна неможливість відокремлення поліпшень від речі, а неможливість відокремлення їх без пошкодження або істотного знецінення речі. Якщо виходити із змісту частини першої статті 187 ЦК України, нерозривний зв`язок поліпшень з річчю має місце у тому випадку, коли відділення поліпшень має наслідком пошкодження або істотне знецінення безпосередньо основної речі, від якої були відокремлені поліпшення, а не самих поліпшень; 2) поліпшення зроблені за кошти цього співвласника, без залучення коштів інших співвласників. Якщо кошти, за рахунок яких були зроблені поліпшення, не належать співвласнику, поліпшення вважатимуться майном, набутим ним без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України); 3) поліпшення були зроблені за згодою всіх інших співвласників; 4) при здійсненні поліпшень було додержано порядок використання спільного майна, тобто загальні засади володіння та користування спільним майном, визначені законом, а також умови володіння та користування спільним майном у відповідності з домовленістю між співвласниками.

У разі, якщо співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди зробив у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, він набуває право власності на таку добудову (прибудову) виключно, якщо це не порушує прав інших співвласників.

Частки співвласників можуть бути змінені на підставі договору між співвласниками або на підставі судового рішення. За відсутності хоча б однієї із наведених умов поліпшення жодним чином не вплине на зміну часток у праві спільної часткової власності.

Наведені правила частини третьої статті 357 ЦК України стосуються випадків, коли внаслідок здійснених поліпшень спільного майна співвласник вимагає від інших співвласників збільшення своєї частки у цьому майні. Такі поліпшення повинні стосуватися як частки співвласника, який бажає збільшення його частки, так і іншого (інших) співвласника (співвласників) спільного майна. Обов`язковим для такого збільшення є дотримання співвласником передумов, визначених цією статтею, зокрема таких: поліпшення спільного майна не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Якщо ж поліпшення здійснено тільки у частці одного співвласника шляхом добудови (прибудови) та не торкаються іншої частки у спільному майні, то застосовуються положення частини четвертої статті 357 ЦК України, відповідно до якої не відбувається зміна розміру часток співвласників у спільному майні та не вимагається обов`язкової згоди інших співвласників на таку перебудову за умови, що вона не порушує їхніх прав та здійснена із дотриманням встановленого законом порядку.

У ЦК України встановлюються особливі правила щодо добудови (прибудови), здійсненої одним із співвласників житлового будинку, іншої будівлі або споруди.

Така добудова (прибудова) не є об`єктом права спільної власності і жодним чином не впливає на розмір часток, а стає об`єктом права власності лише того співвласника, який її зробив, за таких умов: 1) добудова (прибудова) зроблена за рахунок лише цього співвласника, а не інших співвласників; 2) добудова (прибудова) здійснена у встановленому законом порядку, що є необхідною передумовою для державної реєстрації права на нерухоме майно і набуття права власності на нього (абзац третій частини другої статті 331 ЦК України); 3) добудова (прибудова) не порушує прав інших співвласників, наприклад, не створює для них перешкод у користуванні майном, яке вони здійснюють згідно за домовленістю між собою (частини другої статті 358 ЦК України).

При цьому, суд ураховує, що фактично спірні питання, які виникли між сторонам, стосуються розміру компенсації за відступ від ідеальної частки, належній позивачці у праві спільної часткової власності.

Так, відповідачка обгрунтовуючи свою незгоду з розміром визначеної експертом компенсації відступу від ідеальної частки в майні, наполягає на безпідставному неврахуванні експертом приміщень 2-1 та 2-5 площею 9,7 кв.м. та 7,2 кв.м відповідно, які на думку відповідачки також мають враховуватися при визначенні вартості частки позивачки та компенсації відступу від ідеальної частки в майні позивачці має бути зменшена на розмір вартості вказаних приміщень.

Суд зазначає, що добудови 2-1 та 2-5 площею 9,7 кв.м. та 7,2 кв.м були здійснені самовільно та в установленому законом порядку не введені в експлуатацію, не відповідають критеріям, які ставляться до нерухомого майна, а тому і не є предметом даного спору, оскільки позивачкою не ставиться питання про їх виділ.

Таким чином, встановивши, що спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності сторін спору, які фактично володіють відокремленими жилими приміщеннями, суд, з урахуванням висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи щодо технічної можливості виділу спірних приміщень в натурі, дійшов висновку по наявність правових підстав для виділу позивачці належної їй частки у спільній частковій власності, яка відповідає її фактичному користуванню спірним домоволодінням, АДРЕСА_1 , а саме: приміщення 2-2 житловою площею 11,9 кв.м., приміщення 2-3 житловою площею 7,9 кв.м., приміщення 2-4 житловою площею 6,6 кв.м., вбиральня літ.Ж, огорожа літ.№6, 1/2 замощення, літ.№ІІ. Також суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення з відповідачки на користь позивачки грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки у розмірі 105884,75 та грошової компенсації за інженерне устаткування у розмірі 7737,73 гривень.

Щодо визначення порядку користутвання земельною ділянко суд зазначає таке.

Так між сторонами існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 та який належить сторонам на праві спільної часткової власності.

За змістом ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Ч. 1 та 2 ст. 120 ЗК України передбачено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до роз`яснень, наданих судам у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався, або вона перебувала у користуванні співвласників, і ними не було досягнуто згоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З метою вирішення питання щодо можливості визначення порядку користування спірною земельною ділянкою позивачкою було замовлено проведення відповідної судової будівельно-технічної експертизи. За результатами проведеної експертизи висновком №7/БТ від 11.02.2026 року, враховуючи ідеальні частки сторін та існуючий варіант порядку користування житловим будинком та надвірними спорудами, запропоновано один можливий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у висновку експерта вказано, що ідеальні частки співвласників у земельній ділянці площею 1295,0 кв.м. складають по 647,50 кв.м. (по 1/2) та зазначено частини земельних ділянкок, які виділяються у користування стрін. При цьому, частина земельної ділянки, яка пропонується до виділу у користування позивачці запропонована експертом: за точками по лінії земельної ділянки: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, якими позначені поворотні точки меж земельної ділянки, від точки 1 на відстані 3,50 м до точки 2; від точки 2 на відстані 4,44 м до точки 3; від точки 3 на відстані 9,30 м до точки 4; від точки 4 на відстані 5,06 м до точки 5; від точки 5 на відстані 22,59 м до точки 6; від точки 6 на відстані 32,45 м до точки 7; від точки 7 на відстані 9,11 м до точки 8; від точки 8 на відстані 0,19 м до точки 9; від точки 9 на відстані 39,04 м до точки 10; від точки 10 на відстані 15,46 м до точки 11; від точки 11 на відстані 6,21 м до точки 12; від точки 12 на відстані 2,61 м до точки 13; від точки 13 на відстані 4,90 м до точки 14; від точки 14 на відстані 6,95 м до точки 15; від точки 15 на відстані 4,80 м до точки 16; від точки 16 на відстані 1 м до точки 17; від точки 17 на відстані 2,42 м до точки 18; від точки 18 на відстані 1,77 м до точки 1.

На переконання суду, варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонований висновком судової земельно-технічної експертизи №7/БТ від 11.02.2026 року, відповідає розміру часток кожного із співвласників у спільному майні та є найбільш наближеним до того порядку, що склався між сторонами, суд дійшов висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою за цим варіантом. Крім того, суд врахував, що при такому варіанті користування земельною ділянкою права інших співвласників житлового будинку не будуть порушені.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не встановлено обставини, які свідчили б про порушення прав відповідачів у зв`язку з визначенням такого порядку користування земельною ділянкою, і таких відповідачем не наведено.

З урахуванням наведеного позов є доведеним та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір згідно квитанцій про сплату №0330-5204-0768-5090 та 1622-2006-3272-8831 у розмірі 1973,92 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна у праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, задовольнити.

Здійснити поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_1 у власність приміщення 2-2 житловою площею 11,9 кв.м., приміщення 2-3 житловою площею 7,9 кв.м., приміщення 2-4 житловою площею 6,6 кв.м., вбиральня літ.Ж, огорожа літ.№6, 1 /2 замощення, літ.№ІІ.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки у розмірі 105884,75 (Сто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 75 копійок) гривень;

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за інженерне устаткування у розмірі 7737,73 (Сім тисяч сімсот тридцять сім гривень 73 копійки) гривень.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши в користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки, площею 647,5 кв.м. за точками по лінії земельної ділянки (згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №7/БТ від 11.02.2026 року): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, якими позначені поворотні точки меж земельної ділянки, від точки 1 на відстані 3,50 м до точки 2; від точки 2 на відстані 4,44 м до точки 3; від точки 3 на відстані 9,30 м до точки 4; від точки 4 на відстані 5,06 м до точки 5; від точки 5 на відстані 22,59 м до точки 6; від точки 6 на відстані 32,45 м до точки 7; від точки 7 на відстані 9,11 м до точки 8; від точки 8 на відстані 0,19 м до точки 9; від точки 9 на відстані 39,04 м до точки 10; від точки 10 на відстані 15,46 м до точки 11; від точки 11 на відстані 6,21 м до точки 12; від точки 12 на відстані 2,61 м до точки 13; від точки 13 на відстані 4,90 м до точки 14; від точки 14 на відстані 6,95 м до точки 15; від точки 15 на відстані 4,80 м до точки 16; від точки 16 на відстані 1 м до точки 17; від точки 17 на відстані 2,42 м до точки 18; від точки 18 на відстані 1,77 м до точки 1.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1973,92 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят три гривні 92 копійки) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Саламатін О.В.