Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №490/2792/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2792/26

н\п 2/490/2903/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року у розмірі 38329,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. Згідно з умовами Заяви-Договору клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

17.07.2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та Товаристовом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості).

Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року у розмірі 38329,51 грн та судові витрати, понесені позивачем.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 03.04.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 03.04.2026 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачці за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження у справі. Вказані поштові відправлення повернулись на адресу суду 14.05.2026 року та 14.07.2026 року неврученими.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Відповідачка, яка повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом Додатку до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди №CMDPI-2791058 від 01.06.2023, Заяви про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023, АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 погодили такі умови:

Банк надає Клієнту Послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку (Кредит), під яким розуміються грошові кошти, що надаються Клієнту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 1 Заяви);

для надання Послуги споживчого кредиту, Банк відкриває Клієнту Картковий рахунок (далі КР) на умовах згідно пункту 7 Заяви (п. 2.2. Заяви);

на умовах Заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (далі - Дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням Банком Договірного списання коштів Кредиту з КР у визначених Договором випадках, виконанні Банком інших операцій за КР відповідно до умов Договору (п. 2.3. Заяви);

розмір Поточного ліміту на Дату початку кредитування 10000 гривень (п. 3.2.1. Заяви);

строк Кредиту сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 3 Заяви та протягом якого Клієнт має право користуватися Кредитом. Строк Кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (Дати початку кредитування). Зміна Строку Кредиту є можливою у разі неотримання Банком відмови Клієнта від подовження Строку Кредиту, а також з метою виконання обов`язку Клієнта щодо погашення Кредиту без права його отримання (п. 3.3. Заяви);

проценти (за користування Кредитом протягом Строку Кредиту та у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована 48% річних; процентна ставка у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту становить 48% річних (п. 3.4. Заяви);

процентна ставка за користування сумою Кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001% річних (п. 3.4.1. Заяви);

клієнт зобов`язаний сплачувати Банку обов`язковий щомісячний платіж за користування Кредитом в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму (п. 5.2. Заяви);

Клієнт має право протягом чотирнадцяти календарних днів з дня укладення Заяви відмовитися від Послуги споживчого кредиту без пояснення причин, у тому числі в разі отримання Клієнтом грошових коштів Кредиту. Про намір відмовитися від Послуги Клієнт повідомляє Банк у письмовій паперовій формі (п. 12.1. Заяви);

ця Заява разом із Заявою про акцепт Публічної пропозиції/Угодою та іншими Заявами складають Індивідуальну частину Договору та є його невід`ємними частинами (п. 16 Заяви).

Заява містить реквізити сторін, зокрема ім`я позичальника ОСОБА_1 , її персональні ідентифікуючі дані, паспортні дані, адресу проживання, а також особистий підпис, проставлений ОСОБА_1 на кожній сторінці заяви.

У додатку №1 до Заяви №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року, сторони узгодили, що сума поточного ліміту становить 10000,00 грн, строку кредитування 48 місяців, процентна ставка (річних) 48%, дата щомісячного платежу до 20 числа, розмір щомісячного платежу (від суми заборгованості) 5%, сума щомісячного платежу 1222,67 грн, загальна вартість кредиту 29515,00 грн. Додаток №1 підписаний, зокрема, ОСОБА_1 особистим підписом.

У паспорті споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» (тарифна модель «Кредитна картка 100 днів»), який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування «Кредитна картка» з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості в рамках кредитування «Кредитної картки» для споживача, порядок повернення кредиту в рамках кредитування «Кредитної картки», основні умови кредитування «Оплатна частина» з урахуванням побажань споживача інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості в рамках кредитування «Оплатна частина» для споживача, порядок повернення кредиту в рамках умов кредитування «Оплатна частина», порядок повернення кредиту в рамках умов кредитування «Кредитний відпочинок», інші важливі правові аспекти. Паспорт містить особисті підписи сторін, зокрема ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 отримано банківську картку № НОМЕР_1 , про що свідчить відповідна розписка про отримання картки.

Виписка по рахунку за період з 12.06.2023 по 19.08.2025 містить інформацію про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , зокрема щодо зняття готівки, безготівкових платежів, сплату процентів, постійних переказів з іншого рахунку тощо.

З розрахунку заборгованості по картковому кредиту №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 38329,51 грн.

17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» (Первісний Кредитор) передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Новий кредитор) за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрах Боржників (п. 2.1. Договору).

04.03.2026 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду №7 внесено зміни до Реєстрів боржників у зв`язку за технічними помилками, наявними у них.

Відповідно до Реєстру боржників у редакції Додатку №1 до Додаткової угоди №7 від 04.03.2026 до Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року у сумі 38329,51 грн.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Надавши оцінку аргументам позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що сторонами обумовлено усі істотні умови Кредитного договору, відповідачка прийняла їх та зобов`язалась належним чином виконувати. Більше того, своїми діями, а саме: користуючись кредитними коштами та частково повертаючи кошти, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку та розрахунком заборгованості), вона фактично висловила свою згоду з формою договору та його умовами.

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, надавши у розпорядження відповідачки кредитні кошти у обумовленій сумі.

Однак, відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконувала, чим допустила заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що розрахунок заборгованості суперечить умовам Кредитного договору та є неправильними, суд не вбачає.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 38329,51 грн.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідачки понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн, які підтверджуються платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №154316 від 20.02.2026 року.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №010/31054/82/1511317 від 01.06.2023 року у розмірі 38329 (тридцять вісім тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 51 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін